Соняшник та ріпак витіснятимуть пшеницю з полів України

17-черв-2022

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.

«Україна надовго випаде з ринку», — сказав він.

За словами Сольського, зараз під загрозою три врожаї пшениці в Україні: торішній неможливо вивезти, цьогорічний неможливо зібрати, а в майбутньому аграрії, ймовірно, не захочуть сіяти.

Він зазначив, що цієї весни аграрії вже перейшли на соняшник із кукурудзи, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися і з пшеницею.

Міністр підкреслив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі, і що ці дві сільськогосподарські культури «все витіснять, все очистять — і пшеницю, і кукурудзу».

«Моя особиста думка, що площі озимої пшениці (під урожай 2023 року) на підконтрольній нам території можуть значно скоротитися», — сказав він.

agroportal.ua

Більше новин
Мартинюк дав прогноз розвитку АПК на 2019 рік
03-січ-2019

Самою дотаційною галуззю в 2019 році залишиться тваринництво. Про це у своєму блозі написав виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, передає УНН.

"У майбутньому році (хотілося б і в перспективі ще кількох років) фокус збережеться на підтримку тваринництва і інших капіталомістких галузей, які сприяють створенню робочих місць, формування продукції з доданою вартістю і є в силу тривалого терміну окупності високоризиковими для інвесторів", - пояснив він.

У наступному році уряд продовжуватиме дотувати фермерський блок. Програми будуть спрощені і менш залежні від банківського сектора, говорить заступник міністра. Більший акцент буде зроблений на розвиток переробки та логістики. 

"Більшість програм підтримки-2019 вже знайомі сільгоспвиробникам або зазнають точкових вдосконалень, таким чином можна розраховувати на активний попит на них з боку тих аграріїв, які до сих пір сумнівалися, що держава проявить послідовність і надійність", - пише Мартинюк. 

На міжнародному ринку в 2019 році буде не все гладко, каже заступник міністра. Це стосується партнерства України та інших країн. 

"Однак можна з упевненістю сказати, що українські експортери, кілька років тому витримали колосальне випробування на міцність втратою багаторічного торгового партнера і зуміли перебудуватися і відіграти позиції, готові до будь-яких торгових несподіванок", - пише він. 

Сьогодні Україна не чекає зовнішнього інвестора. Як мінімум, це стосується галузі АПК. Тому, наступний рік, як і поточний, пройде під гаслом "ми самі собі інвестори", пише Мартинюк. 

"Український аграрний комплекс - вже один з найпотужніших в світі, і його представники абсолютно самодостатні і самі готові до зовнішньої експансії", - резюмував він.

Джерело: УНН

Детальніше
Іран збільшує потребу в комбікормах
31-лип-2017

На тлі зняття санкцій в минулому році, а також прогнозованого зростання доходів і рівня споживання тваринницької продукції, Іран в найближчі кілька років може зіткнутися з необхідністю збільшення оборотів комбікормової індустрії, наголошується в звіті Департаменту сільського господарства США (USDA).

Разом з тим, ситуація, що склалася надає більше можливостей великим світовим експортерам кормової продукції, оскільки в період з 2011 р по 2015 р Іран імпортував 71% всієї кукурудзи і 29% всього ячменю, використаного в комбікормах. В середньому в рік Іран імпортує близько 7 млн ​​т кукурудзи і 2,1 млн т соєвого шроту. В даний час Іран закуповує більшу частину кормових компонентів в країнах Латинської Америки, в тому числі в Бразилії і Аргентині, а також у Східній Європі, зокрема в Україні, і внутрішній ринок демонструє очевидні тенденції до бурхливого зростання в найближчі роки, відзначають аналітики.

У той же час перспективи експортерів з США та інших західних країн залишаються серйозно обмеженими. Як відзначають аналітики, торгівля знаходиться під тиском багатьох правових бар'єрів, а також небажання місцевих ринкових гравців мати справу із західними компаніями. Незважаючи на те що невеликі партії кормової продукції, за даними аналітиків, все ж просочуються на місцевий ринок, вони здебільшого залишаються непоміченими для офіційної статистики.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Як отримати максимальну користь від раціону з високим умістом грубого корму
18-лип-2019

Високопродуктивним коровам можна згодовувати навіть до 70% сухої речовини раціону у формі грубих кормів, але за умови, що фураж якісний, а менеджмент годівлі бездоганний. Одним з основних джерел фуражу може бути кукурудзяний силос. Як свідчить зарубіжний досвід, така практика підвищує ефективність годівлі та збільшує прибуток.

Здорові, високопродуктивні корови, яких утримують у комфортних умовах, так чи інакше матимуть користь від раціону з високим умістом грубого корму й низьким умістом концентратів.

Проте перед тим, як перейти на раціони з високим умістом фуражу слід звернути увагу на ключові моменти:

Потрібно зрозуміти, скільки кукурудзи на силос вирощувати, щоб забезпечити потреби корів. Окрім цього, виробник має враховувати можливості зберігання більшої кількості силосу.

Слід підтримувати вміст ефективної клітковини, щоб контролювати рівень перетравлення корму. Саме якість і перетравність нейтрально детергентної клітковини (НДК) відіграє вирішальну роль в ефективності силосних раціонів.

В жодному разі не додавайте грубі корми низької якості. Якщо ви плануєте перехід до раціону з високою часткою фуражу, ви просто зобов’язані годувати корів необхідною кількістю високоякісного грубого корму. Згодовуючи силос з низьколігнінових гібридів кукурудзи, слід давати його щонайменше 7 кг (СР) на корову на день.

Переходячи на високий уміст грубих кормів, зокрема якісного кукурудзяного силосу, раціон балансують таким чином:

використовують більше протеїнових добавок;

можуть знадобитись відходи харчової промисловості для балансування вмісту крохмалю;

для підтримання стабільного рівня pH рубця та перетравлення клітковини вуглеводів раціон має містити 35 замість 40% неструктурних вуглеводів;

використовують менше жирових добавок, і більша частина жиру має бути недоступна для бактерій рубця;

використовують додатково ефективну клітковину, особливо для корів транзитного періоду;

слід додавати більше Ca, Mg, K, та S, щоб забезпечити потреби корів у цих мікроелементах;

буферну кормову добавку включають до раціону, щоб підтримати pH рубця та перетравність клітковини.

MilkUa.info за матеріалами progressivedairy

Детальніше
Визначено основні напрями співпраці України й Туреччини в агросекторі
06-груд-2018

На українсько-турецькому Агробізнес-форумі очільник Міністерства сільського та лісового господарства Турецької Республіки Бекір Пакдемірлі та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк обговорили основні напрями співпраці в галузі на 2019 рік. Україна має значні перспективи в експорті в Туреччину продукції тваринництва, зернових, борошна, меду маргаринової продукції, цукру та кондитерських виробів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«І Туреччина, й Україна — розвинені аграрні країни. Іноді ми виступаємо конкурентами, але набагато частіше — партнерами. Ми бачимо великі можливості для поглиблення співпраці в АПК, а угода про Зону вільної торгівлі, основні параметри якої перебувають на фінальному узгодженні, допоможе перевести торговельні відносини на якісно новий рівень», — відзначив Максим Мартинюк.

Серед пріоритетів співпраці - збільшення обсягів та диверсифікація товарної структури двосторонньої торгівлі. Найвищий потенціал для нарощування поставок до Туреччини має українська продукція тваринництва, зернові, борошно, мед, маргаринова продукція, цукор та кондитерська продукція.

Також сторони обговорили питання посилення взаємодії між компетентними органами обох країн, відповідальними за санітарні та фітосанітарні заходи та контроль, спрямованої, зокрема, на погодження сертифікатів на експорт/імпорт агропродовольчої продукції та удосконалення транспортних та митних процедур.

Туреччина надає системну підтримку Україні в питаннях розвитку лісового господарства, зокрема, основними напрямами співпраці є боротьба з лісовими пожежами, шкідниками та хворобами лісу, а також відтворення лісів.

У свою чергу, пан Пакдемірлі зазначив, що Туреччина досягла значних успіхів у галузі рибного господарства та аквакультури. Цей досвід може бути застосований в рамках реалізації спільних інвестиційних проектів. Зокрема, співпраця з ТР допоможе відновити потенціал рибної галузі, який було частково втрачено внаслідок анексії Криму.

Також під час Форуму був підписаний Протокол за результатами Четвертого засідання українсько-турецької Робочої групи з питань сільського господарства, яке відбулось напередодні. Документ підписали співголови Робочої групи від української та турецької сторін, відповідно — заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та генеральний директор з питань Європейського Союзу та міжнародних відносин Айлін Чаглаян-Озджан. Протокол відображає домовленості сторін та спільно визначені пріоритети співпраці на наступний період.

«Наразі Туреччина займає третю позицію серед 20 найбільш перспективних ринків для експорту української продукції відповідно до Національної експортної стратегії України. Окрім того, наші країни мають значний потенціал нарощування обсягів інвестиційної співпраці в АПК, а підписання Угоди про ЗВТ відкриє додаткові можливості для обох сторін. Також сьогодні вже є успішні приклади спільних проектів турецького та українського бізнесу в АПК», — наголосила заступник міністра Ольга Трофімцева.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок