Мартинюк дав прогноз розвитку АПК на 2019 рік

У 2020 році зростання галузі тваринництва забезпечить продукція птахівництва. Такий прогноз озвучив директор ННЦ "Інститут аграрної економіки" Юрій Лупенко, передає УНН із посиланням на пресслужбу інституту.

Він розповів, що виробництво валової продукції тваринництва зростає четвертий рік поспіль. Зокрема, у 2020 році приріст складе 0,6%, прогнозує Лупенко.

"Втім, зростання виробництва забезпечує виключно продукція птахівництва. Вирощування птиці зросте порівняно з 2019 роком на 8,7 % – до 2095,2 тис. т, а виробництво яєць збільшиться до 17, млрд. шт. (+3,1%)", - розповів він.

Щодо інших видів продукції тваринництва – їх обсяги виробництва впадуть, зауважив академік.

Зокрема зменшиться виробництво молока на 3,5% до 9352,5 тис. т. Обсяги вирощування кролів впадуть на 3,9%, коней – на 9,2%.

"Падіння обсягів виробництва продукції тваринництва пов’язане з триваючим спадом поголів’я тварин, який продовжиться й у 2020 році внаслідок хронічної збитковості більшості видів продукції", – каже Лупенко.

Джерело: УНН

Європейська комісія повідомила, що внесла додаткові технічні правки до формату видачі сертифікатів, погоджених компетентними органами України та Європейського Союзу.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Зазначається, що правки внесені у зв’язку із вступом у дію нової версії системи видачі ветеринарних сертифікатів державами — членами Європейського Союзу: TRACES NT замість раніше діючої TRACES Classic.

Як повідомили у Держпродспоживслужбі, правки внесені до формату видачі: ветеринарного сертифіката для експорту термічно-обробленого молока та молочних продуктів з держав-членів Європейського Союзу в Україну; міжнародного сертифіката для експорту з Європейського Союзу в Україну желатину та/або колагену, призначеного для споживання людиною; міжнародного сертифіката для ввезення в Україну яєчних продуктів з Європейського Союзу; міжнародного сертифіката для ввезення в Україну м’яса птиці з Європейського Союзу.

«Разом з цим, у випадку видачі вищезазначених сертифікатів у паперовому вигляді (без використання системи TRACES), форми мають бути ідентичними до тих, які опубліковані на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі „Погоджені форми ветеринарних сертифікатів“ — „Європейський Союз“, за винятком додання офіційної мови держави-члена ЄС, за посиланням», — повідомили у Держпродспоживслужбі.

Рентабельність виробництва тваринницької продукції в 2017 р. в Україні прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показник 2016 року (7,7%).

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні ННЦ «ІАЕ».

За його словами, в цьому році прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці та молока.

Очікується, що вперше за час незалежності України стане рентабельним виробництво м'яса ВРХ. За попереднім прогнозом вчених Інституту аграрної економіки, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку його рентабельність в 2017 р. може скласти 6,7% проти торішнього показника в -24,8%.

Буде зберігатися тенденція збільшення прибутковості виробництва м'яса птиці (без промислової переробки). Його рентабельність зросте до 17,3% - майже в 3,5 рази проти 5% в минулому році, а також прибутковість свинини, виробництво якої в минулому році була збитковою (-4,5%), в 2017 р складе 13,4%, вважає експерт.

Крім того, рентабельність виробництва молока збільшиться до 20,6% проти 18,2% в минулому році.

«Внаслідок прогнозованого зростання собівартості яєць на 20% при незначному зменшенні (-2,1%) ціни їх реалізації виробництво цього виду тваринницької продукції в 2017 р. стане збитковим. Його рентабельність прогнозується на рівні 13,2%. Це перший з 2006 р. випадок збитковості виробництва яєць. Тоді його рентабельність склала -6,8%», — зазначив Лупенко.

milkua.info

Європейський парламент нещодавно дійшов консенсусу щодо оновлення Спільної аграрної політики (САП) ЄС.

Про це розповіла громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона назвала деякі пункти, які вважає цікавими для більш детального аналізу:

• 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають бути зарезервовані для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Мова йде про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов'язковими їхніми зобов'язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
• Мінімум 35% бюджету мають бути спрямовані на розвиток сільських територій, заходи на тих територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
• В кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
• Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
• Прямі виплати на рік, починаючи з суми €60 тис., мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою в €100 тис.
• Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих виробників, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
• Фермери мають бути заохочені до 10% своїх сільгоспугідь відводити під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
• Задля запобігання кризам ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами в довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
• З метою забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни-члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров«я тварин чи захисту навколишнього середовища.
• Пропозиція Європарламенту також передбачає, що 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
• Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов«язань в рамках вимог САП та отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%).
• З метою забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з сільгоспобробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.

«Наступні 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику €387 млрд», — підсумувала Ольга Трофімцева.

milkua.info