У Польщі підбили підсумки поширення АЧС в першому кварталі

В Україні наразі немає активного нагляду у сфері ветеринарної медицини. Передусім, через відсутність фінансування, яке не планувалося ніколи. Проте воно вже заплановано на 2021 рік.

Про це розповів національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Ми сподіваємося, що й буде профінансовано», — додав він.

За словами Віталія Башинського, будуть проведені навчання людей, які відбиратимуть зразки на всіх етапах виробництва, щоб виявляти антибіотикорезистентні штами. «І найголовніше — ця інформація буде доступна людям, — підкреслив він. — Такі вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародного епізоотичного бюро, а також ФАО».

«Крім того, у законі про ветеринарну медицину буде заборонено використання антимікробних засобів з профілактичною метою. «Держава отримає додаткові важелі контролю», — зауважив він.

AgroTimes

Найбільша ніша агробізнесу України — виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, пише у Fecebook економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

В Україні - найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.
«Ми знаходимося на 10−15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», — підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», — вважає експерт.
Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має. Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується, — бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.
«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550−750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше — різке падіння рентабельності», — впевнений він.
Єдина вірна стратегія — акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2−1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) — не менше $3,5/кг, — пише Андрій Ярмак. — Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт.

milkua.info

За 11 місяців 2020 року імпорт товарів АПК виріс на 13,9% — з $5,04 млрд до $5,74 млрд. Збільшення імпорту відбувається по кожному з чотирьох напрямків АПК: тваринництво; рослинництво; олія та готова продукція.

Про це повідомляє прес-служба «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ).

«Імпорт тваринництва збільшився на 19% до $1,12 млрд. Найбільший приріст в імпорті тваринництва спостерігається в молочній галузі. Лідером збільшення імпорту молочної галузі є сири — +$94,23 млн, що вдвічі більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що імпорт рослинництва збільшився на 11,55% до $1,74 млрд. Найбільший приріст в імпорті рослинництва відбувається за рахунок як овочів: картоплі +$17,5 млн (+43,5%), томату — +$30,4 млн (+73,7%), так і фруктів: цитрусові — +$31,5 млн (+17,1%).

«Імпорт олій збільшився на 5,8% до $0,25 млрд. В основному за рахунок імпорту пальмової олії — +$17,25 млн (+13%)», — підкреслили в УКАБ.

Крім того, імпорт готової продукції збільшився на 14,14% до $2,64 млрд. Серед готової продукції найбільше зростання імпорту спостерігалося в: тютюні та тютюнових виробах — +$66,4 млн (+15,6%), продукти для годівлі тварин (корми) — +$42,7 млн (+22,24%), шоколад — +$37,16 млн (+28,13%).

milkua.info

Україна постійно на зв’язку з партнерами за «зерновою угодою» – ООН і Туреччиною, і розраховує на продовження роботи зернового коридору.  Про це в ефірі національного марафону UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, за два місяці вже експортовано понад 5,5 млн тонн с/г продукції. Географія експорту – африканські країни (1/3 товарів), Близький Схід, Південно-Східна Азія та інші напрямки. Перш за все великий попит є на пшеницю, а також на кукурудзу та соняшникову олію.

Крім того, як підкреслив Тарас Висоцький, зростає відсоток експорту продукції з доданою вартістю. Йдеться, зокрема, про тваринництво. 

«Якщо в нас експорт м’ясної продукції та яєць до війни і так був непоганий, то суттєво набрав експорт молочної продукції: ми виходимо на рекордні показники за останні два роки, у вересні буде ще більше. Також у зв’язку з відкриттям ринку ЄС і зняттям квот та обмежень збільшується експорт садівничої продукції, ягід (як продуктів переробки, так і морожених та охолоджених), фруктів і соків. Зростають також обсяги класичного експорту – меду та горіхів», – прокоментував він.

«Процес трансформації зменшення експорту сировини та збільшення експорту продукції з доданою вартістю розпочато. Впевнені, що його вже не зупинити – він буде продовжуватися й посилюватися», – підкреслив він.

аgravery.com