Наступний рік буде хорошим для свинарів

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради підтримав законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» і рекомендував Верховній Раді України прийняти його у другому читанні, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. 

Проект Закону комплексно врегульовує три блоки питань:

здоров’я тварин;

благополуччя тварин;

реєстрації, виробництва та обігу ветеринарних препаратів.

Також проєкт Закону:

є євроінтеграційним (імплементує 14-ть актів ЄС);

є дерегуляційним (істотно скорочує кількість і строки видачі ветеринарних документів, передбачає безстрокову реєстрацію ветпрепаратів);

переводить принаймні «частину держави» в смартфон (передбачає видачу/отримання електронних дозвільних документів, а також рецептів на ветпрепарати);

посилює захист інтелектуальних прав на винайдені нові ветеринарні препарати;

посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин;

дозволяє зменшити проблему антибіотикорезистентності.

«Прийняття цього законопроєкту — важливий крок, якого чекають селяни, представники маленького і великого агробізнесу, виробники ветеринарних препаратів. Він дозволить значно скоротити витрати часу та ресурсів на отримання ветеринарних документів та зосередитись на розвитку підприємств та господарств.

В результаті українські експортери та вітчизняні виробники ветпрепаратів отримають конкурентні переваги та більш легку процедуру виходу на міжнародні ринки, а ветеринарна практика в Україні розвиватиметься відповідно до кращих європейських стандартів.

Ми отримаємо комплексний захист здоров’я та благополуччя тварин та отримаємо інструменти для вирішення такої масштабної проблеми, як антибіотикорезистентність", — зазначив Заступник Міністра Сергій Глущенко.

З ключовими змінами, які містить проєкт Закону, можна ознайомитись за посиланням.

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, фахівці Держпродспоживслужби та Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» підвели підсумки науково-обґрунтованої оцінки ризиків щодо занесення та поширення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби в Україні.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

Згідно з вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) така оцінка ризиків має проводитися щорічно та виявляти всі потенційні фактори можливого виникнення даної хвороби. Це дає можливість зрозуміти, які належні заходи для управління виявленими ризиками повинні вживатися.

Саме оцінка ризиків та управління ризиками як компоненти процесу аналізу ризиків є суттєвою умовою для отримання Україною офіційного статусу МЕБ щодо даного захворювання як держави, що може контролювати його.

Отримання такого статусу визначає інституційну та організаційну спроможність компетентного органу, а також сприяє відкриттю ринків та спрощенню доступу тваринницької продукції на ринки країн ЄС та інших країн світу.

Наразі Україна є благополучною щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Під час обговорення учасники засідання визначили подальші кроки, які сприятимуть покращенню системи контролю за губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби та зроблять країну ще на крок ближче до отримання офіційного статусу МЕБ.

Довідково. Оцінку ризиків проведено робочою групою експертів за координації Сектору оцінки ризиків Держпродспоживслужби та технічної підтримки експертів Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні». До складу робочої групи експертів увійшли представники Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та незалежні фахівці.

Свинарі в Європейському Союзі (ЄС) виявилися під тиском через необхідність одночасно відмовлятися від застосування в кормах оксиду цинку, а також зниження використання кормових антибіотиків. Порівняно недавно Данія виявилася ще однією країною ЄС, яка затвердила правила щодо обмеження використання протимікробних засобів в годуванні продуктивних тварин в найближчі роки.

На цьому тлі вчені з Університету Орхуса, а також Університету Копенгагена в Данії розробили інноваційний підхід до годівлі поросят, який передбачає застосування вологих ферментованих кормів у перші тижні після відлучення. Цей підхід дозволяє не тільки збільшити обсяг споживання, але і захистити незміцнілий організм тварин в умовах, коли найбільш ефективні засоби захисту заборонені.

За словами фахівців, при ферментації досягається висока концентрація молочнокислих бактерій, збільшується концентрація молочної кислоти і знижується pH. В результаті утворюється середовище, яке виявляється згубним для найбільш поширених патогенних бактерій, таких як кишкова паличка і сальмонела. В даний час дослідники вже провели попередні тести з ферментацією пшениці і ячменю і отримали вельми обнадійливі результати.

За матеріалами Feed Navigator