Ситуація з АЧС в Європі ускладнилася

Після збору ранніх ярих та озимих культур саме час готуватися до нової посівної, і найперше, що варто зробити, — це дослідити ґрунти господарства.

Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».

За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.

«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.

В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.

Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.

Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.

«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.

А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

agroportal.ua

У січні-липні 2017 року українські експортери виручили від продажу за кордон м’яса (яловичини, свинини та птиці) 299,17 млн дол., що у 1,5 рази більше, ніж роком раніше, повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів даної продукції за кордон в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн.

Так, найбільш значними обсягами експорту традиційно вирізнилися птахівники. М’яса свійської птиці в зазначений період було експортовано 168,3 тис. тонн на 226,4 млн дол.

Ключові компанії-експортери цієї продукції у січні-липні — це «Миронівський хлібопродукт» (81,9% від натурального обсягу експорту), «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (3,6%), «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (2,6%), «АГРО-ОВЕН» (1,5%), «СМП» (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано до Білорусі). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді — 17,2 млн дол.

Список основних експортерів цієї продукції набагато більш диференційований. Так, на першому місці за обсягами продажу в натуральному вираженні знаходиться компанія «Антонівський МК» (16,1%), за ним ідуть «Агро-Продукт» (14,7%), «Зевс-ЛТД» (7,6%), «Конотопм’ясо» (7,4%), «Свіженька» (6,9%).

Заморожена яловичина була придбана закордонними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю 47,3 млн дол. ТОП-5 експортерів: «Агро-Продукт» (9,1% від обсягу поставок в натуральному вираженні), «Рачинм’ясо» (7,5%), «Лубним’ясо» (6,7%), «Зевс-ЛТД» (4,5%), «Продкомпанія» (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої та замороженої свинини принесли українським експортерам 8,3 млн дол. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги поставок були здійснені компаніями: «АПК-Інвест» (47,7%), «Ексім Фуд» (9,5%), «Кременчук м’ясо» (5,6%).

Рада з питань експорту продовольства, UFEB (Ukrainian Food Export Board) — асоціація виробників готового продовольства, яка допомагає вітчизняним підприємствам харчової промисловості відкривати нові ринки збуту і закріплюватися на традиційних. Мета UFEB — створити позитивний імідж продовольства Мade in Ukraine у споживачів у всіх куточках світу. В рамках своєї діяльності UFEB надає своїм членам аналітичну і консультаційну допомогу щодо умов і можливостей експорту.

pigua.info

Однією з ключових програм підтримки для агропродовольчого комплексу є часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Про це йдеться в «Огляді державної підтримки в АПК України», підготовленому Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

«Минулого року саме за цією програмою агровиробники отримали найбільший обсяг підтримки — понад 1 млрд грн. Цього року очікується, що за виділеними обсягом програма буде у ТОП-3», — зазначив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський, говориться у повідомленні Київської школи економіки.

Експерт нагадав, що основними бенефіціарами програми є сільськогосподарські виробники, які можуть отримати 25% компенсації від вартості придбаної техніки за умов, якщо ця техніка внесена до відповідного наказу Міністерства економіки України.

«В регіональному розрізі найбільше сукупної підтримки за програмою отримали сільгоспвиробники Полтавської, Запорізької, Сумської, Київської та Харківської областей. Ці області також лідирують за обсягами виробництва сільгосппродукції у гривневому еквіваленті (за винятком Запорізької області)», — уточнюється в огляді.

agroportal.ua

Дата:                    22 лютого 2018 року

Час:                       9:00 - 16:00

Місце:                м. Київ, Венеціанський острів, 1, метро Гідропарк, готель «Баккара»

Програма

Модератор: Тетяна Копняк

Умови участі та реєстація
Участь у семінарі безкоштовна та можлива лише за умови попередньої реєстрації за посиланням http://www.formdesk.com/gmpinternational/RegForm_Ukraine2018_workshop_RU) або за телефоном +380672309763, або електронною поштою tkopnyak@ukr.net до 19 лютого 2018 року.