Сільське господарство та виробництво продовольства — пріоритетні галузі в умовах війни

05-квіт-2022

В процесі відновлення економіки України, яка постраждала внаслідок російської агресії, Міністерство економіки України особливу увагу надаватиме підтримці галузей, які безпосередньо забезпечують життєдіяльність громадян та зміцнюють обороноздатність держави. Про це повідомив Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

Зазначимо, що йдеться про сільське господарство, виробництво продуктів харчування, роздрібну торгівлю, комунальні та енергетичні послуги, виробництва, що працюють над мобілізаційними замовленнями.

«Російська агресія проти України докорінно змінила нашу економіку. Наш прогноз зниження ВВП в першому кварталі 2022 року складає 16%, а загальнорічне падіння може сягнути 40%. Найбільше постраждали ті галузі, в яких неможлива дистанційна робота. Це, зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами», — розповідає Кудін.

За його словами, протягом останніх 10 днів економіка в цілому почала оживати, бізнес в безпечних регіонах повертається до роботи, аграрії розпочали посівну.

«Наразі Міністерство економіки працює 24/7, аби підтримати критичні галузі та забезпечити населення і Збройні сили України всім необхідним», — наголосив заступник міністра економіки. Нагадаємо, цьогоріч очікується зменшення обсягів виробництва зернових та олійних на 51%.

agravery.com

Більше новин
У Євросоюзі помітно прискорилось поширення АЧС
23-квіт-2020

За 3 місяці 2020 року в країнах ЄС було зареєстровано майже 4,5 тис. спалахів африканської чуми свиней. Такі дані було опубліковано з допомогою Системи сповіщення про хвороби тварин в ЄС (ADNS). Варто зазначити, що за весь 2019 рік у Євросоюзі зафіксували 6,4 тис. випадків АЧС, тому різке зростання показників поширення захворювання у першому кварталі 2020 року занепокоїть представників галузі свинарства.

АЧС реєструють переважно серед диких кабанів. Так, у січні-березні у господарствах виявили лише 222 спалахи захворювання, решта випадків (більш ніж 4 тис.) була зафіксована серед диких тварин.

Наразі АЧС-позитивними вважаються 11 країн Євросоюзу. Попри те, що Чеській Республіці вдалося подолати африканську чуму свиней і країна була офіційно визнана такою, що вільна від захворювання, у 2020 році АЧС поширилась ще на одну європейську країну – Грецію. Країна повідомила про перший спалах у лютому. АЧС виявили у свиней в селянському господарстві в Серрі, приблизно за 60 км від болгарського кордону.

Найбільше спалахів АЧС серед диких свиней у першому кварталі було зафіксовано у Польщі (1976) та Болгарії (1536). Найбільше випадків захворювання на господарствах Румунії (203).

Meat-Inform

Детальніше
Індійський фрукт амла схвалений до використання у раціоні молочної худоби
06-груд-2021

Нещодавнє дослідження продемонструвало, що свіжі плоди індійського аґрусу, також відомого як амла, покращують засвоюваність поживних речовин та ферментацію в рубці у дійних корів, що призводить до підвищення показників продуктивності.

Амла, або Phyllanthus Emblica, – це листяне дерево, яке зазвичай росте у тропічних та субтропічних частинах Індії, Китаю, Індонезії та Малайзії. Плоди амли вживаються в їжу або використовуються як ліки в Індії та Китаї через його антиоксидантні та хіміопрофілактичні агенти. Тим не менш, через надмірний кислий смак цей фрукт не всім подобається, і його комерційне вирощування дуже обмежене.

Амла містить високу концентрацію біоактивних рослинних компонентів, таких як поліфеноли, дубильні речовини, флавоноїди та вітамін С. Дослідники відзначили, що фрукт багатий вторинними метаболітами, такими як загальні феноли та флавоноїди. У молочної худоби, в рамках дослідження ефективності, амла при додаванні до корму продемонструвала можливість боротися з маститом та тепловим стресом, а також підвищувати надої.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Ціновий індекс Global Dairy Trade продовжує зростати
08-груд-2021

На останніх торгах 7 грудня середня ціна незначно зросла на 1,4% до 4290 доларів США за тонну. Загалом було продано 31 092 тонни за 17 раундів торгів протягом 2 годин 25 хвилин.

З 167 переможцями, що брали участь у торгах, стали 104.

Зростання цінових індексів було зафіксовано по всім пропонованим молочним продуктам.

Вершкове масло показало найвище зростання, його ціновий інтекс виріс на 4,6% до середньої ціни 5791 доларів США за тонну.

Ціна лактози також збільшилася на 3,5% до 1339 доларів за тонну.

Зневоднений молочний жир (ЗМЖ) виріс на 3% до 6668 доларів, а суха маслянка на 2,9%, піднявшись до 3620 доларів за тонну.

Сухе знежирене молоко (СЗМ), чеддер і сухе незбиране молоко (СНМ) показали скромніший приріст, збільшившись на 1,3%, 1% і 0,6% відповідно (до 3721, 5220 і 400 доларів за тонну відповідно).

Ці результати наведені нижче:

  • Індекс ЗМЖ виріс на 3%, середня ціна 6668 $/т
  • Індекс масла виріс на 4,6%, середня ціна 5791 $/т
  • Індекс сухої маслянки виріс на 2,9%, середня ціна 3620 $/т
  • Індекс Чеддеру виріс на 1%, середня ціна 5220 $/т
  • Індекс лактози виріс на 3,5%, середня ціна 1339 $/т
  • Індекс СЗМ виріс на 1,3%, середня ціна 3721 $/т
  • Індекс СНМ виріс на 0,6%, середня ціна 4 008 $/т
  • Починаючи з 3 серпня негативних значень цінового індексу не спостерігалося.

infagro.com.ua

Детальніше
Стійкі мікроби, або чому перестають спрацьовувати антибіотики?
04-груд-2018

У світі частішають випадки виникнення резистентності до антимікробних препаратів, Україна вже готується реагувати, повідомляє agravery.

В рік у світі від резистентності до антибіотиків помирає близько 700 тисяч людей, а до 2050 року ця цифра збільшиться у 10 разів, говорить Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проблема пов’язана не тільки із використанням протимікробних препаратів у медицині, а і у лікуванні тварин, м’ясо і молоко яких потім вживає людина. Це також може призвести до резистентності до антибіотиків. Тому, у Європі почали діяти програми по зменшенню використання антибіотиків у ветеринарії. А зараз про це задумались і в міністерстві аграрної політики України, де планують змінити закон про ветеринарну медицину.

Чого досягли в ЄС?

Завдяки забороні використання антимікробних препаратів в якості стимуляторів росту, введенню системи обліку ветеринарних препаратів та застосуванню антибіотиків в ветеринарній медицині виключно по рецепту ветеринара за п’ять років в ЄС зменшилось використання антибіотиків на 20%. «Великобританія зменшила використання протимікробних ветеринарних препаратів на 27%, а Словенія за 6 років знизила використання на 35%, Нідерланди досягли 64% зменшення використання антибіотиків. Схожа ситуація і в Фінляндії, Данії, Швеції. Усі ці країни в національному плані собі ставили задачу за три роки зменшити використання на 20%, а за п’ять на 50% і з часом вони досягли тієї межі нижче якої вони не можуть опуститись. Зменшення кількості використання антибіотиків досягалось покращенням умов утримання, гігієни, дезінфекції, нормальної годівлі і в другу чергу шляхом заборони антибіотиків», — розповів Юрій Косенко, голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок під час круглого столу «Система антимікробної резистентності в тваринництві», що пройшов в Києві 21 листопада 2018 року.

Проте в Євросоюзі на цьому не зупиняються і вже готується новий регламент, який буде регулювати використання антибіотиків. «Наразі в ЕС розробляється новий регламент, який внесе деякі зміни у використання антибіотиків. Планується заборонити декілька видів антибіотиків, а також передбачена заборона імпорту продукції, яка містить у собі заборонені препарати. Цей закон вступить в силу через три роки після його підписання. Бразилія вже підняла питання нового регламенту в СОТ і наразі тривають дискусії з цього приводу», — розповідає Девід Джон, експерт AnimalHealthEurope (Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів).

Що потрібно зробити в Україні?

За словами Юрія Косенко, якщо зараз не прийняти ніяких заходів у боротьбі з резистентністю до антимікробних препаратів, то вже через 10 років вони перестануть діяти як на тварин, так і на людей. Тому потрібно терміново вирішувати цю проблему. У міністерстві аграрної політики усвідомлюють можливі наслідки цієї проблеми і тому готують новий проект закону. В якому, за словами Миколи Мороза, будуть передбачені певні обмеження використання антибіотиків в якості стимуляторів росту, проте, оскільки проект закону ще не пройшов громадських слухань і знаходиться на фінальній стадії розробки, деталі не розголошуються. Також у міністерстві наголошують, що боротьба із резистентністю потребує взаємодії із Міністерством охорони здоров’я та Держпродспоживслужбою.

Найбільшою проблемою галузі є відсутність контролю обігу антибіотиків. В Україні досі немає чіткої системи контролю за дистрибуцією та використанням протимікробних препаратів в тваринництві. Тож експерти радять звернути увагу на досвід Євросоюзу та запровадити електронну систему контролю обігу цих препаратів. Окрім того, потрібно ввести застосування антибіотиків виключно за рецептом ветеринарного лікаря, а сам рецепт зробити електронним. Прив’язати кожного ветеринара до електронної бази даних, в якій він зможе переглянути зареєстровані препарати та виписати на необхідний антибіотик рецепт. Таким чином буде відслідковуватись весь ланцюг обігу протимікробних препаратів. Виробникам та постачальникам також не залишиться нічого, окрім як подавати інформацію про свої препарати до електронної бази, адже ветеринар обирає серед препаратів, що містяться в базі даних. На думку Юрія Косенка, таку систему в Україні можна запровадити за п’ять років, а вже на основі тих даних, що будуть надходити до цієї бази даних вже можна буде змінювати ситуацію із використанням антибіотиків. «У світі вже є практика виписування рецепту в електронному форматі і ми також зараз над цим працюємо. Але швидко цього не зробиш, оскільки до цього не готові кадри та фермери. Також ми плануємо запровадити обов’язкове ліцензування виробництва протимікробних препаратів та їх роздрібну реалізацію. Це дозволить навести порядок на ринку. Правила для дистрибуції мають бути одні, незареєстрованими препаратами не мають права торгувати ані роздрібні ані гуртові реалізатори», — каже Юрій.

Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ):

«Більше 50% діючого закону про ветеринарну медицину наразі не працює, тому зараз розробляється новий проект закону. Останнім часом Україна почала активно адаптувати законодавство до європейського. Було прийнято багато підзаконних актів у різних сферах, здебільшого які стосуються якості продукції і в результаті цих актів сам закон втратив свою силу. У новому законі увага, в першу чергу, буде приділена безпеці та якості продукції. Оскільки від цього також залежить здоров’я людей, які цю продукцію споживають.

Наразі в Україні створюється дорожня карта по зменшенню використання антибіотиків в тваринництві. Передбачається перебудова технології вирощування тварин із акцентом на мінімізацію використання протимікробних препаратів у профілактичних цілях. Планується посилити контроль за використанням антибіотиків у лікуванні тварин та акцентувати увагу на вакцинації. Окрім того, необхідно покращити загальні умови утримання тварин, покращити гігієну та санітарію приміщень та обслуговуючого персоналу. Ці нововведення будуть поступово застосовуватись і в результаті приведуть до зменшення вживання антибіотиків. В кінцевому результаті такі зміни призведуть до економії, оскільки за неофіційними даними 70% усіх продажів ветеринарних препаратів припадає на антибіотики. Тоді як усі затрати на ветеринарію на літр молока складають 6% із яких 4,2% це антибіотики.

В Нідерландах, завдяки введенню обмежень використання протимікробних препаратів, вдалось значно покращити ситуацію із резистентністю до антибіотиків. І перше що вони зробили — це запровадили використання в ветеринарії та медицині різних видів антибіотиків. Тобто, ті групи протимікробних препаратів, що використовуються в тваринництві не будуть використовуватись у якості ліків для людини».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок