Стійкі мікроби, або чому перестають спрацьовувати антибіотики?

04-груд-2018

У світі частішають випадки виникнення резистентності до антимікробних препаратів, Україна вже готується реагувати, повідомляє agravery.

В рік у світі від резистентності до антибіотиків помирає близько 700 тисяч людей, а до 2050 року ця цифра збільшиться у 10 разів, говорить Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проблема пов’язана не тільки із використанням протимікробних препаратів у медицині, а і у лікуванні тварин, м’ясо і молоко яких потім вживає людина. Це також може призвести до резистентності до антибіотиків. Тому, у Європі почали діяти програми по зменшенню використання антибіотиків у ветеринарії. А зараз про це задумались і в міністерстві аграрної політики України, де планують змінити закон про ветеринарну медицину.

Чого досягли в ЄС?

Завдяки забороні використання антимікробних препаратів в якості стимуляторів росту, введенню системи обліку ветеринарних препаратів та застосуванню антибіотиків в ветеринарній медицині виключно по рецепту ветеринара за п’ять років в ЄС зменшилось використання антибіотиків на 20%. «Великобританія зменшила використання протимікробних ветеринарних препаратів на 27%, а Словенія за 6 років знизила використання на 35%, Нідерланди досягли 64% зменшення використання антибіотиків. Схожа ситуація і в Фінляндії, Данії, Швеції. Усі ці країни в національному плані собі ставили задачу за три роки зменшити використання на 20%, а за п’ять на 50% і з часом вони досягли тієї межі нижче якої вони не можуть опуститись. Зменшення кількості використання антибіотиків досягалось покращенням умов утримання, гігієни, дезінфекції, нормальної годівлі і в другу чергу шляхом заборони антибіотиків», — розповів Юрій Косенко, голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок під час круглого столу «Система антимікробної резистентності в тваринництві», що пройшов в Києві 21 листопада 2018 року.

Проте в Євросоюзі на цьому не зупиняються і вже готується новий регламент, який буде регулювати використання антибіотиків. «Наразі в ЕС розробляється новий регламент, який внесе деякі зміни у використання антибіотиків. Планується заборонити декілька видів антибіотиків, а також передбачена заборона імпорту продукції, яка містить у собі заборонені препарати. Цей закон вступить в силу через три роки після його підписання. Бразилія вже підняла питання нового регламенту в СОТ і наразі тривають дискусії з цього приводу», — розповідає Девід Джон, експерт AnimalHealthEurope (Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів).

Що потрібно зробити в Україні?

За словами Юрія Косенко, якщо зараз не прийняти ніяких заходів у боротьбі з резистентністю до антимікробних препаратів, то вже через 10 років вони перестануть діяти як на тварин, так і на людей. Тому потрібно терміново вирішувати цю проблему. У міністерстві аграрної політики усвідомлюють можливі наслідки цієї проблеми і тому готують новий проект закону. В якому, за словами Миколи Мороза, будуть передбачені певні обмеження використання антибіотиків в якості стимуляторів росту, проте, оскільки проект закону ще не пройшов громадських слухань і знаходиться на фінальній стадії розробки, деталі не розголошуються. Також у міністерстві наголошують, що боротьба із резистентністю потребує взаємодії із Міністерством охорони здоров’я та Держпродспоживслужбою.

Найбільшою проблемою галузі є відсутність контролю обігу антибіотиків. В Україні досі немає чіткої системи контролю за дистрибуцією та використанням протимікробних препаратів в тваринництві. Тож експерти радять звернути увагу на досвід Євросоюзу та запровадити електронну систему контролю обігу цих препаратів. Окрім того, потрібно ввести застосування антибіотиків виключно за рецептом ветеринарного лікаря, а сам рецепт зробити електронним. Прив’язати кожного ветеринара до електронної бази даних, в якій він зможе переглянути зареєстровані препарати та виписати на необхідний антибіотик рецепт. Таким чином буде відслідковуватись весь ланцюг обігу протимікробних препаратів. Виробникам та постачальникам також не залишиться нічого, окрім як подавати інформацію про свої препарати до електронної бази, адже ветеринар обирає серед препаратів, що містяться в базі даних. На думку Юрія Косенка, таку систему в Україні можна запровадити за п’ять років, а вже на основі тих даних, що будуть надходити до цієї бази даних вже можна буде змінювати ситуацію із використанням антибіотиків. «У світі вже є практика виписування рецепту в електронному форматі і ми також зараз над цим працюємо. Але швидко цього не зробиш, оскільки до цього не готові кадри та фермери. Також ми плануємо запровадити обов’язкове ліцензування виробництва протимікробних препаратів та їх роздрібну реалізацію. Це дозволить навести порядок на ринку. Правила для дистрибуції мають бути одні, незареєстрованими препаратами не мають права торгувати ані роздрібні ані гуртові реалізатори», — каже Юрій.

Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ):

«Більше 50% діючого закону про ветеринарну медицину наразі не працює, тому зараз розробляється новий проект закону. Останнім часом Україна почала активно адаптувати законодавство до європейського. Було прийнято багато підзаконних актів у різних сферах, здебільшого які стосуються якості продукції і в результаті цих актів сам закон втратив свою силу. У новому законі увага, в першу чергу, буде приділена безпеці та якості продукції. Оскільки від цього також залежить здоров’я людей, які цю продукцію споживають.

Наразі в Україні створюється дорожня карта по зменшенню використання антибіотиків в тваринництві. Передбачається перебудова технології вирощування тварин із акцентом на мінімізацію використання протимікробних препаратів у профілактичних цілях. Планується посилити контроль за використанням антибіотиків у лікуванні тварин та акцентувати увагу на вакцинації. Окрім того, необхідно покращити загальні умови утримання тварин, покращити гігієну та санітарію приміщень та обслуговуючого персоналу. Ці нововведення будуть поступово застосовуватись і в результаті приведуть до зменшення вживання антибіотиків. В кінцевому результаті такі зміни призведуть до економії, оскільки за неофіційними даними 70% усіх продажів ветеринарних препаратів припадає на антибіотики. Тоді як усі затрати на ветеринарію на літр молока складають 6% із яких 4,2% це антибіотики.

В Нідерландах, завдяки введенню обмежень використання протимікробних препаратів, вдалось значно покращити ситуацію із резистентністю до антибіотиків. І перше що вони зробили — це запровадили використання в ветеринарії та медицині різних видів антибіотиків. Тобто, ті групи протимікробних препаратів, що використовуються в тваринництві не будуть використовуватись у якості ліків для людини».

Більше новин
Українські нетелі користуються підвищеним попитом за кордоном
25-бер-2019

Українські нетелі стали досить затребуваними у пострадянських країнах. Їх ринки збуту — це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Про це заявив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Наші нетелі, можливо, не настільки якісні у плані продуктивності порівняно з європейськими, канадськими чи американськими, але вони на 50% витриваліші за американських», — підкреслив він.

За словами Ігоря Присяжнюка, сьогодні нетель може бути набагато економічно вигіднішим за дійну корову. «У нас є багато інструментів для цього, — зазначив він. — Так, в Україні найдешевша сексована сперма в світі, і кожна теличка має принаймні раз бути запліднена нею. У структурі собівартості 1 л молока — сексована сперма займає 2%».

За два-три роки, коли в Україні почали активно використовувати сексовану сперму, є дуже гарні приклади — понад 40% заплідненості з першого разу, зазначив Ігор Присяжнюк.

За його даними, на внутрішньому ринку торгується приблизно 600−800 нетелів щороку. В господарствах, які займаються виведенням чистопородного голштину, вартість стартує від $1,6−1,7 тис./голова.

agroday

Детальніше
Мінекономіки затвердило довгостроковий план держконтролю відповідно до ризик-орієнтованого підходу у харчовому ланцюзі
28-січ-2022

5 січня наказом Мінекономіки № 10 було затверджено Довгостроковий план державного контролю на 2022/26 роки, який розроблено на виконання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«План є важливим документом для України, оскільки він допомагає компетентним органам планувати впровадження заходів державного контролю відповідно до ризик-орієнтованого підходу вздовж всього харчового ланцюга „від лану — до столу“», — розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Зауважимо, що довгостроковий план державного контролю — це інструмент для:

  • фахівців Держпродспоживслужби та інших органів влади — для чіткого розуміння стратегічних цілей та пріоритетних напрямків роботи з метою досягнення цілей та розвитку системи контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів на наступні 5 років;
  • операторів ринку — для кращого розуміння процесів здійснення заходів державного контролю та полегшення комунікації з міжнародними партнерами в рамках торгівлі та пошуку нових ринків збуту, оскільки відповіді на запити щодо національної системи контролю зібрані в одному документі;
  • споживачів — для підвищення рівня поінформованості щодо заходів державного контролю та демонстрації прозорості та відкритості діяльності органів державної влади.

«План не встановлює жодних нових вимог чи правил, він просто надає опис структури компетентного органу, організації системи державного контролю та всіх фактичних контрольних заходів щодо харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин, що мають здійснюватися компетентними органами України на центральному та регіональному рівнях», — додають у міністерстві.

Підкреслимо, що Держпродспоживслужба зобов’язана здійснювати моніторинг впровадження плану та щорічно звітувати Кабінету міністрів України відповідно до наказу Мінекономіки № 547 від 16 березня 2021 року «Про затвердження форми щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю», оприлюднюючи звіти на своєму вебсайті.

«План разом із щорічними звітами буде використовуватися як основа для оцінки ефективності роботи системи контролю», — підсумували у Мінекономіки.

Детальніше
Україна лідирує за поставками олійних до Євросоюзу
26-груд-2022

З липня до вересня цього року Україна відправила до країн ЄС 1,68 млн т олійних. Про це свідчать дані Євростату.

Частка України за вказаний період порівняно з середнім 5-річним показником зросла з 19% до 31%. На сьогодні Україна є найбльшим постачальником олійних культур до європейських країн. Далі йдуть Бразилія з показником 1,63 млн т (+2%) та США — 1 млн т (+7%).

Всього у липні-вересні 2022/23 МР Європейський Союз закупив 5,4 млн т олійних, збільшивши їх імпорт на 16%.

Україна також лідирує у постачанні олій до ЄС. За 4 місяці сезону до Європи поїхало 513 тис. т (+19%) олій з 1,95 млн т загального європейського імпорту. Українська частка у поставках зросла з 20% до 26%.

growhow.in.ua

Детальніше
Майже 600 млн грн дотації пішли власникам корів і молодняка
06-черв-2019

Наказ Мінагропроду «Про затвердження вимог до безпеки і якості молока і молочних продуктів», який вступить в силу з 1 січня 2020 р. дозволить наблизити молочну галузь України до норм і практик Європейського союзу, а також встановити єдині вимоги з безпеки, якості та гігієни молока і молочних продуктів.

Про це в ході форуму на «АГРО-2019» заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

«За останні 5 років обсяги надходження молока на переробку екстра класу збільшилися в 2,6 рази, досягнувши в 2018 році майже 600 тис т. Тенденції до поліпшення якості молока повинні стати незворотними, адже вони націлені на забезпечення громадського здоров'я, зокрема через споживання якісної молочної продукції, виготовленої з безпечної сировини з дотриманням гігієнічних вимог і без залишків антибіотиків. Однак, рухатися тільки шляхом встановлення вимог неможливо, тому більша частина програм державної підтримки спрямована саме на стимулювання розвитку молочного сектора», — зазначила Ковальова.

За її словами, на сьогодні вже на шляху до одержувачів 324 млн грн на дотації за утримання молодняку ​​великої рогатої худоби, 275 млн грн — на дотації за утримання корів для 885 суб'єктів господарювання.

Олена Ковальова підкреслила, що здійснення трансформації галузі можливо лише в разі спільних дій виробників і переробників молока, громадських організацій і держави.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок