Сільгосппідприємства збільшили виробництво молока на 1,4% за 2016

У квітні поточного року порівняно із аналогічним періодом 2016 зросло виробництво замороженої свинини, свіжого та замороженого м’яса птиці.

Про це, посилаючись на дані Держстатистики, пише Agravery.

За даними відомства, замороженої свинини протягом квітня вироблено 1,3 тис. т, що на 38% більше показників квітня 2016, але на 6,6% менше за результати березня 2017.

До того ж, охолодженого м’яса свійської птиці у квітні вироблено 78,4 тис. тонн, а це більше на 31,9%, ніж у квітні 2016, та на 4% менше, ніж у березні 2017.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 20,9 тис. т — на 17,1% більше порівняно із березнем 2016. Порівняно з березнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 10,8%.

Водночас, протягом квітня 2017 року в Україні вироблено 3,6 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з березнем 2017 виробництво скоротилось на 20,9%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із квітнем 2016 скоротилось на 11,1%, до 20,6 тис. т, порівняно із березнем 2017 ― на 5,1%.

Крім того, виробництво мороженого м’яса ВРХ протягом звітного періоду склало 0,8 тис. т, що на 1% менше, ніж у квітні 2016 року. Порівняно із березнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 6,9%.

PigUA.info

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає рішення Національного банку України щодо підняття офіційного курсу долара до гривні. Це дасть змогу аграріям не втрачати дохід на суттєвій різниці офіційного та комерційного курсу валют.

На тлі скорочення прибутків аграріїв через низькі закупівельні ціни на продукцію, окуповані та заміновані землі, стрімке здорожчання логістики, обладнання та матеріалів для ведення сільського господарства занижений курс долар забирав тільки під час валютних операцій 20% доходу фермера.

На зрівняні офіційного курсу долара та комерційного неодноразово наголошували у Всеукраїнській Аграрній Раді. Також ВАР зверталась з відповідним офіційним листом до президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Національного банку України Кирила Шевченка та міністра АПК Миколи Сольського.

Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року НБУ своєю постановою № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зобов’язав купівлю банками іноземної валюти у експортерів за офіційним курсом, встановленим НБУ на 24 лютого 2022 року — 29,25 гривень за долар. Тоді як комерційний курс за яким купували валюту експортери та громадяни становив близько 36 гривень. Водночас продавати валютну виручку аграрії мали за офіційним курсом, який суттєво менший за справжній. На цьому аграрії втрачали 20% свойого доходу.

Від 9 ранку 21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25%, з 29,25 грн за 1 дол. США до 36,5686 грн. В Нацбанку пояснили, що на початку повномасштабного вторгнення росії фіксований курс допоміг стабілізувати економіку. Сьогоднішній крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни, додали в НБУ.

uacouncil.org

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

З приходом весни «розворушився» відносний спокій на ринку племінних тварин та спермопродукції. Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Одним із факторів, який стимулював здороження у цьому сегменті стало зростання цін на ринку живця. Так, дещо підвищилися середні ціни на племінних кнурів: окремі постачальники породи Велика Біла та Ландрас підняли ціну на 10% чи 5 грн/кг (додавши 2 тис. грн/гол чи 16,6%). «Підскочили» і максимальні ціні на П’єтренів та Макстерів — з березня найдорожча пропозиція на ринку становить 14 тис. грн за голову.

Щодо спермопродукції, аналітики зазначають, що її ціна продовжує варіювати у незмінних діапазонах — 140-350 грн/2 спермодози з катетером. Проте окремі постачальники підняли ціну на спермодози порід Ландрас (+10%) та Дюрок (+50%).

Спостерігається сталість і в діапазонах цін на ремонтних свинок, середня ціна яких на початку весни зросла у зв’язку з підйомом цін на 5 грн/кг з боку деяких виробників.

Найпомітнішої зміни зазнала ціна товарних поросят. Так, верхня межа котирувань у групі 5-7 кг піднялася до 90 грн/кг. У «середній» ваговій категорії від 10 до 16 кг зросла середня цінова позначка, оскільки окремі репродуктори тепер пропонують таких тварин на 50 грн/гол. дорожче, ніж місяцем раніше. Проте найдинамічніші зміни торкнулися товарних поросят вагою 20-30 кг, ціна яких у порівнянні з лютневими котируваннями піднялася на 2-6 грн/кг. Тож з березня тварин цієї групи можна придбати по 55-65 грн/кг.