З листопада на митниці впроваджується нова електронна форма декларації

Харбінський інститут ветеринарних досліджень, що є частиною Китайської академії сільськогосподарських наук (CAAS), цього тижня опублікував результати перших випробувань вакцини від африканської чуми свиней, повідомляє інформаційне агентство Xinhua.

У період з квітня по червень було проведено клінічні випробування на трьох базових підприємствах у провінції Хейлунцзян, провінції Хенань та автономному регіоні Сіньцзян-Уйгур. Близько 3000 свиней отримали вакцину.

Китайські вчені почали тестувати на свинях живу атенуйовану вакцину від АЧС ще в березні.

Вакциновані поросята розвиваються без очевидних несприятливих наслідків. Не виявлено патологічних змін в анатомії вакцинованих свиней, і очевидних відмінностей між вакцинною групою та контрольною групою. Загальний рівень смертності був нижче 1%. Вакциновані свині не хворіють АЧС, а також не є носіями вірусу. Тести щодо клінічної ефективності вакцини все ще тривають. Потрібно ще перевірити дію препарату на різних підприємствах та в різних умовах, а також отримати більш широку вибірку даних.

Meat-Inform

Прогноз світового виробництва пшениці та кукурудзи зменшено. Показники України залишись без змін.

Про це свідчать дані звіту Міністерства сільського господарства США (USDA), повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Згідно оновлених прогнозів USDA, в 2021/22 МР показники України щодо виробництва та експорту пшениці та кукурудзи залишаються без змін. Виробництво та експорт пшениці — 33 млн т та 24,2 млн т відповідно, кукурудзи — 42 млн т та 33,5 млн т.

Разом з тим, в оновленому прогнозі на 2021/22 МР по пшениці у світі очікується зменшення пропозиції, більш високий рівень споживання, зростання обсягів торгівлі та скорочення кінцевих запасів. Зменшення обсягів світового виробництва пшениці прогнозується на 2,2 млн т до 776,4 млн т. В основному це буде відбуватися за рахунок країн Близького Сходу, де в Іраку та Сирії передбачається скорочення виробництва через тривалу суху погоду.

Прогнозоване світове споживання в 2021/22 МР зросте на 0,6 млн т до 788,1 млн т. Найбільші зміни щодо споживання пшениці стосуються Канади та Китаю. Щодо Канади, то там прогнозується збільшення споживання пшениці на 1,7 млн т до 9,6 млн т за рахунок збільшення використання даного продукту в якості кормів. В Китаї навпаки: прогнозують зменшення споживання пшениці на 1 млн т до 147,5 млн т через зменшення використання її в якості корму.

Оновлені прогнози у 2021/22 МР передбачають зростання обсягів світової торгівлі на 2,3 млн т до 206,7 млн т за рахунок збільшення експорту Індією та Аргентиною.

Щодо прогнозованих світових кінцевих запасів в 2021/22 МР, то очікується зниження на 1,7 млн т до 278,2 млн т. При цьому скорочення запасів в Канаді та Індії частково буде компенсуватися їх збільшенням в США та Україні. Прогноз даного показника є найнижчим за останні 5 років.

Прогнозовані балансові показники на 2021/22 МР щодо кукурудзи демонструють зменшення всіх показників: виробництва, торгівлі та кінцевих світових запасів.

Скорочення світового виробництва кукурудзи в 2021/22 МР очікується на рівні 1,6 млн т до 1 205,4 млн т. Передбачається зниження в Бразилії (через низьку врожайність першого збору кукурудзи) та в Парагваї (через екстремальну спеку і, відповідно, посуху). Частково це скорочення буде компенсоване збільшенням врожаю Філіппінами.

Прогнозується зменшення обсягів світової торгівлі в 2021/22 МР на 0,5 млн т до 203,7 млн т. Ці зміни відбуваються в основному за рахунок зменшення експорту Парагваєм.

А кінцеві запаси кукурудзи за даний період прогнозуються до зменшення на 0,9 млн т до 302,2 млн т. При цьому прогноз скорочення кінцевих запасів в Бразилії частково компенсується зростанням в Аргентині.

agroportal.ua

Генна технологія CRISPR, в основі якої — редагування геномів живих істот (від людей до бактерій), вже найближчим часом може змінити сільське господарство у всьому світі.

Технологія CRISPR дає можливість точного та тонкого налаштування геномів живих істот. Через це нові сорти рослин і породи тварин будуть менш чутливі до засух і шкідників, а їх вирощування стане набагато дешевшим.

Уже найближчими роками (від 2 до 8 років) будуть створені перші злаки та гриби за допомогою CRISPR технологій. Зокрема, компанія «DuPont Pioneer» планує вирощувати в такий спосіб кукурудзу.

У тваринному господарстві такі технології вже застосовувалися. Наприклад, 2017 року китайські вчені вивели корів, стійких до туберкульозу. Дослідники з Китаю вивели новий вид свиней, в яких більше ніж зазвичай відкладається бурий жир. Це дозволяє фермерам скоротити витрати на опалення, тому що тіло тварини краще зберігає тепло.

Каліфорнійський стартап «Beyond Meat» створив бургери зі штучним м'ясом на основі рослинних компонентів.

Технологія CRISPR може в прямому сенсі нагодувати людство, адже кількість населення зростає, тоді як врожайність падає через появи шкідників та негативний вплив промисловості на природні умови.

ua.newwest.media

Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива.

Про це повідомляє Всеукраїнська Аграрна Рада з посиланням на Reuters.

«Російське вторгнення в Україну загрожує мільйону крихітних весняних паростків озимої пшениці, що мають з’явитися найближчими тижнями. Якщо не підкормити ці паростки добривом якомога швидше, це поставить під загрозу український урожай пшениці, від якого залежать мільйони людей у країнах, які розвиваються. Наразі українським аграріям, які минулоріч зібрали рекордний урожай, не вистачає добрив, пестицидів, гербіцидів, а також дизельного палива», — йдеться в повідомленні.

За словами Олени Нероби, менеджерка з розвитку бізнесу зернової брокерської компанії Maxigrain, врожайність озимої пшениці в Україні може впасти на 15% порівняно з минулими роками, якщо не внести добрива вчасно.

Деякі українські аграрії вважають, що врожай пшениці може скоротитися більше, ніж вдвічі, що матиме негативні наслідки далеко за межами України. Такі країни, як Ліван, Єгипет, Ємен дуже залежать від української пшениці. Війна вже спричинила різкий підйом цін на пшеницю — за останній місяць вони зросли на 50%.

«Поставки України і росії займають майже третину світового експорту пшениці, який майже весь проходить через Чорне море. Я надзвичайно стурбований тим, що мільйони людей відчуватимуть нестачу продовольства через сільськогосподарську кризу в Україні. Справа не в тому, що ми наближаємося до глобальної продовольчої кризи. Важливо, наскільки масштабною буде ця криза», — розповідає Свейн Торе Холсетер, президент норвезької компанії Yara International — найбільшого у світі виробника азотних добрив.

Разом з тим, українські посадовці все ще сподіваються на відносно вдалий рік для країни. Здебільшого за рахунок аграріїв із західних регіонів України, які поки що не зазнають масових обстрілів з боку російських окупантів. Посадовці вживають заходів для захисту внутрішніх поставок, щоб забезпечити продуктами харчування населення України. Це ще один можливий удар по експорту. Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив, що країна забороняє експорт основних продуктів, у тому числі пшениці. Міністр визнав загрозу продовольчої кризи в Україні і запевним, що уряд робить усе можливе, аби допомогти аграріям.

«Експорт зерна є наріжним каменем економіки України. У найближчі тижні аграрії мають почати сіяти кукурудзу та соняшник. Однак, їм вкрай важко отримати потрібне насіння. Наразі критичною проблемою є паливо. Якщо аграрії не отримують дизельне паливо та не почнуть вчасно весняно-польові роботи, врожаї цього року приречені. Аграрії у розпачі. Існує великий ризик, що у нас не вистачить продовольства, щоб прогодувати наших людей», — розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

Крім того, Олена Нероба стверджує, що аграрії стикаються з нестачею палива, оскільки військові потреби мають пріоритет.

«На наших полях, приблизно за 200 км на північ від чорноморського порту Одеси, зараз мало роботи. Ми обробляємо 3 тис. га, де вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак. Навіть при наявності палива, щоб вивезти свою техніку на поля, у нас недостатньо добрив і гербіцидів для старту посівної. Зазвичай маю урожай 6−7 тон пшениці з гектару. Думаю, якщо цього року отримаємо 3 тонни з гектару, це буде дуже добре», — розповів Олександр Чумак, український аграрій.

Разом з тим, фермер сподівається, що українські аграрії знайдуть спосіб виростити достатньо, щоб прогодувати своїх співвітчизників. Однак, великого експорту не очікує. На півночі України аграрії змушені були збирати паливо з канави після того, як російські війська обстріляли потяг з цистернами. Інші аграрії в окупованих районах на Херсонщині збирають паливо з потрапивших у засідку або покинутих російських танкерів.

«Незрозуміло, наскільки можливим буде звичайне весняне землеробство — посів і внесення добрив. Високі ціни на природний газ — основний ресурс для добрив — призвели до зростання вартості добрив. Тому більшість аграріїв відтермінували закупівлю. Дехто думає, що ми можемо засіяти половину врожаю. Інші кажуть, що врожаю слід очікувати лише у західних регіонах. А те, що буде вироблятися, буде виключно для потреб України», — додає Вал Сігаєв, зерновий брокер компанії R.J. O'Brien з Києва.

Звернемо увагу, що ситуація особливо важка у південному портовому місті Херсон — першому українському місті, яке Росія захопила після вторгнення 24 лютого. Весняна погода додає аграріям невідкладності. Якщо вони не розпочнуть польові роботи зараз, врожаю не отримують.

Андрій Пастушенко є генеральним директором ферми площею 1,5 тис. га на захід від міста, біля гирла річки Дніпро. Восени минулого року вони засіяли близько тисячі гектарів пшеницею, ячменем та ріпаком. Зараз потрапити на поля не має змоги.

«Ми повністю відрізані від цивілізованого світу та решти України. Крім того, багато з 80 працівників не можуть добратися до ферми, бо проживають за лінією фронту. Проблеми посилюються й через те, що цей регіон є посушливим і потребує зрошення. А це додаткові витрати палива», — зазначає Пастушенко.

На відміну від багатьох, Андрій Пастушенко має 50-тонний запас азотних добрив. Однак, через те, що його господарство знаходить у центрі бойових дій, це становить ризик: добрива дуже вибухонебезпечні. Також фермер побоюється, що врожай буде поганим. Якщо він не внесе вчасно добрива, сумнівається, що отримає третину цих обсягів.

Приблизно за 150 км на захід від ферми Пастушенка знаходиться чорноморський порт Одеси, який залишається під контролем України. У мирний час значна частина українського сільськогосподарського експорту потрапляє на судна в порту найбільш завантаженому в Україні. Сьогодні ж жодне судно не відправляється з порту.

Переважна частина врожаю України експортується до Північної Африки, Близького Сходу та Лівану. За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Україна постачає до Лівану більше половини імпортованої пшениці, Туніс імпортує 42%, а Ємен — майже чверть. Україна стала найбільшим постачальником продовольства до Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У деяких країнах ріст цін може вдарити як по уряду, та і по споживачам через державні продовольчі субсидії.

«Єгипет, який за останнє десятиліття став залежним від української та російської пшениці, у значній мірі субсидує хліб для свого населення. Якщо зростуть ціни на пшеницю, уряд Єгипту буде змушений підняти ціну на хліб», — прогнозує Сікандра Курді, науковий співробітник Міжнародного інститут досліджень харчової політики з Дубаю.

Програма продовольчих субсидій країни зараз коштує уряду близько $5,5 мільярдів на рік. Наразі майже дві третини населення можуть купувати п’ять буханок круглого хліба щодня за $0,5 на місяць. Інші країни, що розвиваються, з подібними субсидіями також боротимуться зі зростанням цін на пшеницю. У 2019 році протести проти підвищення цін на хліб у Судані сприяли поваленню глави держави Омара аль-Башира.

«Для країн, які надають великі субсидії, зростання цін на продукти харчування означатиме, що або їхній уряд візьме більше боргів, або споживачі будуть платити вищі ціни», — підкреслили експерти.

milkua.info