З 2023 року Держпродспоживслужба надаватиме 95% послуг онлайн

22-лют-2021

Уже у 2023 р. Держпродспоживслужба планує надавати 95% своїх послуг в онлайн-форматі, інформує відомство

Про це розповів заступник Голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Вовнюк 17 лютого під час онлайн-зустрічі із представниками територіальних органів, яка була присвячена обговоренню плану цифровізації Держпродспоживслужби на 2021-2023 рр.

У ході зустрічі були представлені ключові напрямки вдосконалення, серед яких:

  • якість послуг для підприємців та громадян;
  • прозорість та протидія корупції;
  • ефективність внутрішніх процесів;
  • підвищення доходів для бюджету;
  • захист даних та інтеграція/Дія,партнери.
Більше новин
Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК
05-лют-2020

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Детальніше
Ринок живця: передсвяткове пожвавлення
30-груд-2022

У останній тиждень року ціни закупівлі свиней забійних кондицій продовжили зростання, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу.

Торги на 52-й тиждень завершилися подальшим підвищенням цін на свинину живою масою. Так, низка операторів цього тижня вийшли на ринок із меншими ніж минулого тижня об’ємами пропозиції. На тлі цього та жвавішої заготівельної активності ціни на свиней забійних кондицій додали 0,5-2,5 грн/кг до позначки попереднього тижня. Напередодні Нового року ціни закупівлі в усіх регіонах узгодилися, адже більшість товарних партій реалізовували межах 69-71 грн/кг, а середньозважена ціна реалізації зупинилася на позначці 70,15 грн/кг, що на 2,2% вище ніж тижнем раніше.

Представники м’ясопереробної галузі констатують активізацію продажів напередодні святкових вихідних. Хоча нинішні темпи реалізації не можна порівняти з динамікою торгівлі у передсвятковий період попередніх років, проте майже усі відзначають, що ринкова активність останніх двох тижнів помітно вища. Окремі оператори висловлюють сподівання, що плавніша цінова динаміка у кінці року може «задати» урівноваженіший темп руху цін і на початку нового року.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
В Україні вже посіяли 150 тис. га ярих культур
25-бер-2022

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

 

Детальніше
12 вересня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №9 (85), вересень 2017
13-вер-2017

Птахівництво в Україні було, є і буде одним з основних «годувальників» населення країни корисними, легко засвоюваними і абсолютно необхідними кожній людині продуктами білкового походження - яйцями і м'ясом. Напередодні глобального події в інформаційному просторі країни - XXIII Міжнародної конференції та виставці по птахівництву в Трускавці (19-21.09.17) блок матеріалів в птахівничому розділі особливо цікавий.

Ми були запрошені і побували 17 серпня 2017 року племптахогосподарство «Броварський» Київської обл. на Дні відкритих дверей ТМ «Інделіка», яка є одним з лідерів в Україні по виробництву індички. На стор. 27-30 можна ознайомитися з пост-релізом і деякими доповідями фахівців на цьому заході. Нам сподобалася відмінна організація, живі і цікаві доповіді, смачні дегустації та частування, спілкування з колегами. Індиківництво є традиційним для України, воно розвивається і має хороші перспективи в нашій країні і велике майбутнє.

Зверніть увагу, будь ласка, на анонс події (стор.5), якого ще не було в Україні - святкування Всесвітнього Дня Яйця. Ми організуємо його спільно з ГМ «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників» 05.10.17 в Харкові (Kharkiv International Airport) в рамках виставки АГРОПОРТ-2017. Всіх запрошуємо, буде круто! Дивіться програму на нашому сайті.

Найбільш актуальною проблемою в тваринництві та птахівництві сьогодні визнають виникнення резистентності патогенної мікрофлори. Це дуже важлива тема, яка хвилює весь світ. Ми всі хочемо їсти якісні продукти і не мати в подальшому проблем зі здоров'ям. Підприємство "СХП" МБС "пропонує альтернативний механізм впливу на патогени, який забезпечує безпечний і недорогий шлях поліпшення якості продукції галузі. Про наш виїзд на це цікаве виробництво, про керівників компанії, небайдужих і креативних людей, про їх ноу-хау і відкриттях, що перевернули уявлення про симбіотики, ми розповідаємо в рубриці «Персона номера» (стор. 6-9).

Про кіз ми писали трохи. Але починаючи вже з цього номера вирішили дати серію публікацій Ірини Антоник. Користь козячого молока і продуктів з нього переоцінити неможливо. Чим воно відрізняється від коров'ячого, як впливає на організм - стор. 46-47.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок