Ринок живця: свинина в закупівлі поступово дешевшає

2 грудня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів».

Про це повідомляє Мінекономрозвитку.

19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні.

Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом, повноцінно не запрацювала.

Заступник Міністра Сергій Глущенко зазначив, що це призводить до скорочення пропозиції на ринку кормів і, як наслідок, до значних економічних втрат для суб'єктів господарювання.

З метою вирішення зазначеної проблеми проєктом Закону № 3672 внесення змін до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», якими дозволяється вільне використання в Україні кормових добавок, зареєстрованих у Європейському Союзі.

«Таке регулювання буде застосовуватись на тимчасовій основі — протягом чотирьох років, які будуть обчислюватися з 19 січня 2020 року. Зазначеного часу має вистачити, щоб створити в Україні повноцінну систему реєстрації кормових добавок, яка повністю відповідатиме вимогам законодавства ЄС», — зазначив Заступник Міністра Сергій Глущенко.

Комітет з питань аграрної та земельної політики підтримав в другому читанні законопроекти щодо кредитування фермерів та стимулювання діяльності агрогосподарств. 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«Прийняв участь в онлайн-засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики. Дякуємо народним депутатам за підтримку в другому читанні та в цілому двох важливих ініціатив:

3205−2 „Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві„,

4046 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств"», — написав Тарас Висоцький.

Також він зазначив, що дані законопроєкти націлені на розвиток фермерства в Україні та підтримку молодих фермерів, а також на збільшення доступу до фінансування фермерських господарств площею до 500 га.

«Сподіваємось на найшвидший розгляд відповідних законодавчих ініціатив у парламенті», — наголосив заступник міністра.

Заступник директора експортного відділу компанії SuperDrob, що є другим за обсягами виробником птиці в Польщі, Ян Вульфф говорить, що наразі підприємство користується перевагами експорту на китайський ринок, які з’явились зовсім недавно.

«Попит на м’ясо птиці в Китаї необмежений», – зазначив пан Вульфф в інтерв’ю для EuroMeat News.

«Настали золоті часи для виробників м’яса птиці», – заявив представник компанії SuperDrob, маючи на увазі зміну тенденцій щодо споживання м’яса, що спостерігається на різних ринках з кількох причин. Хоча на європейському ринку споживачі часто надають перевагу птиці завдяки її низькій калорійності, що робить її одним з компонентів здорового харчування, в Азії попит на птицю зростає через ситуацію з АЧС в регіоні та дефіцит свинини.

Така ситуація допомогла польським виробникам птиці, таким як SuperDrob, скористатися обома ринками, доставляючи грудне філе чи інші більш вартісні частини на європейські ринки, в той час як, наприклад, крила експортують до Китаю.

Meat-Inform

Виробництво молока в с.-г. підприємствах за підсумками 2018 року становило 2,76 млн. т, що відповідає показникам 2017-го року.

Інформацію про те, як змінилася ситуація з виробництва якісного молока в Україні в розрізі областей, ви знайдете в оновленій карті якісного молока на сайті MilkUa.Info в рубриці «Ціни і аналітика».

Карта також дає змогу переглянути довідку про промислове молочне скотарство області — загальне поголів'я ВРХ, середню продуктивність корів, кількість виробленого промислового молока та обсяг переробки.

Особливо покращилася за останній рік якість молока, поставленого на переробку промисловими господарствами. Частка екстрагатунку в загальній структурі зросла з 16,4 до 21,6% (586,2 тис. т), вищого — 3 36,7 до 38,1% (1,04 млн. т). Першого ґатунку дедалі меншає —32,9 проти 37,9%. Варто відзначити, що 50% всього молока екстра, що надходить на переробку, забезпечують господарства Асоціації виробників молока.

Нагадаємо, що аналітичний відділ Асоціації виробників молока розробив карту якісного молока України у рамках проекту Ради з питань експорту продовольства (UFEB) та ФАО/ЄБРР «Україна: нарощення потенціалу асоціації агробізнесу у розвитку експортних ринків».

MilkUa.Info