Ринок живця: ціни «обганяють» сезонні тренди

Російська агресія завдала значної шкоди аграрному сектору та спричинила суттєві збитки, як для держави в цілому, так і для виробників с\г продукції та домогосподарств.

Як війна вплинула на українське тваринництво, скільки господарств знищено та як відновлювати галузь на деокупованих територіях, — про це в ефірі інформаційного марафону на «Суспільному» розповіла начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус.

Наразі наявна інформація, надана військовими адміністраціями, щодо збитків на підконтрольних та деокупованих територіях.

Найбільше постраждали Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, де на початку поточного року було сконцентровано по усіх категоріях господарств: поголів'я ВРХ — 25,3%, корів — 25,8%, свиней — 31,5%, овець та кіз — 28,2%, птиці - 24,9%. Виробництво продукції тваринництва: м’яса — 20%, молока — 28,7%, яєць — 44,8%. Загалом, скорочення в галузі від загального обсягу, порівняно з минулим роком, становить 15%.

«Близько 2 млрд гривень — це збитки від загибелі тварин та пошкодження й руйнування тваринницьких ферм. Наразі підтверджений обсяг 6 тисяч голів корів, до 100 тис поголів'я свиней, понад 3.5 млн голів птиці втрачено. 206 підприємств зруйновані або пошкоджені», — зазначила Олена Дадус.

Вона підкреслила, що підприємства продовжують фіксувати збитки, збирати доказову базу.

Наразі Мінагрополітики розробляє алгоритм фіксування й розрахунку збитків, завданих особистим селянським господарствам, внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин, птиці, бджолосімей, власниками яких вони були

Попри значні втрати та скорочення виробництва, загрози продовольчій безпеці країни немає.

«Працюючі підприємства повністю забезпечують потребу внутрішнього ринку, в молочних, м’ясних та інших продуктах. Вдається задовольняти й експортний попит. Також держава дбає про внутрішньопереміщених осіб і забезпечення їх необхідними продуктовими наборами, в тому числі довготривалого зберігання», — сказала Олена Дадус.

Для відновлення тваринництва в Україні діють державні програми пільгового кредитування та надаються гранти від міжнародних донорів.

minagro.gov.ua

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.

Соняшник тримався рівнів попереднього тижня до отримання нового бенчмарку на новий врожай.

Про це пише SPIKE BROKERS у своєму каналі в Telegram.

«Новий врожай соняшнику проторгувався на рівні 460 $ DAP Болгарія з поставкою в жовтні», — йдеться у повідомленні. ‎

Останні індикації ціни на соняшник:

• DAP/CIF Болгарія (червень-липень) — $ 570−580;
• DAP Румунія (червень-липень) — $ 520−540;
• DAP Угорщина (червень-липень) — $ 580;

Водночас за словами аналітиків, на ринку ріпаку спостерігається ріст кількості пропозицій з боку українських виробників. Попит на ріпак є відносно стабільним, хоча обмежуючим фактором є логістика.

Експерти додають, що перевагу покупці в Європі віддають сертифікованому ріпаку на ISCC.

«Більшість компаній, які проводять інспекцію і сертифікацію виробників та трейдерів на ISCC, вже завантажені заявками та роботою. У середньому період проходження сертифікації на ISCC триває до 2-х місяців‎», — відмічають експерти.

Останні індикації ціни на ріпак ISCC:

• ‎DAP Німеччина (липень-серпень) — $ 625−645;
• DAP Румунія (липень-серпень) — $ 610−620;
• DAP Польща (липень-серпень) — $ 550.

latifundist.com

Підприємства, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, сьогодні працюють у звичайному режимі. Проте всі знаходяться в стані очікування — поки незрозуміло, як ситуація з поширенням коронавірусної хвороби розвиватиметься далі.

Про це розповів засновник Школи м'ясного скотарства Іон Морару.

На його погляд, робити якісь прогнози поки зарано. Проте попит на молоко і молочні продукти, скоріш за все, буде триматися на тому ж рівні, що і в минулі роки. Тому потреба переробників у сировині не зазнає різких змін.

Звісно, буде сезонне зниження ціни на закупівлю молока-сировини, але це прогнозовано.

«Скотарів зараз більше турбують ціни на протеїнові компоненти, на зернові та добавки. Також „на носі“ початок сінажування ранніх культур і необхідно все організувати», — говорить фахівець.

Окрім того Іон Морару висловив побоювання, що після зняття карантину може відбутися дуже значний відтік працюючого населення.

«В усіх країнах Європейського Союзу відкрито заявляють про дефіцит робочої сили, а це сильно простимулює наших людей покинути країну та створить на внутрішньому ринку ще сильніший дефіцит робочої сили», — говорить він.

Загострить ситуацію і той фактор, що за час карантину українці проїдять власні запаси, а пропозиції з працевлаштування всередині держави будуть не надто привабливі.

«Тому в кризовій ситуації яка поступово складається в нашому українському (і не тільки) скотарстві, вирішальними будуть не роботи і роботизація ферм, не станції випоювання телят, не супер-чудо вентиляція, не чудодійні добавки в годівлі та лікуванні, а люди! — говорить Іон Морару. — Я бував на сотнях ферм, і не один фермер мені не похвалився, що він має робота чи використовує якусь добавку. Кожний акцентував на тому, що найголовніше в його успіху це — люди!»

Тому, вважає він, необхідно працювати:

з людьми, які задіяні в селекційній роботі;

з людьми, які задіяні в роботі по відтворенню;

з людьми, які задіяні в вирощуванні ремонтного молодняку;

з людьми, які задіяні в годівлі;

з людьми, які задіяні в кормовиробництві;

з людьми, які задіяні в процесах доїння, відгодівлі.

Тобто зі всіма, хто працює безпосередньо у виробництві молока та яловичини.

AgroPortal.ua