Ринок живця, 26-й тиждень: очікуваний підйом

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul

Група вчених з Нової Зеландії планує використовувати певні мікроби для того, щоб переробляти відходи продовольчої галузі, зокрема виноградні вичавки і шкірку картоплі, в кормову сировину. Крім комерційної складової, дослідники мають намір розробити низькобілкові комбікорми, використання яких буде скорочувати обсяги вилуговування азоту в навколишнє середовище.

Допомогти в боротьбі з цією проблемою покликана не тільки низький вміст протеїну в комбікормах, а й висока концентрація біоактивних елементів, таких як таніни, в переробленому продовольстві.

За матеріалами Feed Navigator

Одним з можливих варіантів, який допоможе аграріям збути минулорічне зерно, а також зберегти збіжжя 2022 р., є створення в Україні міжнародного резервного фонду агропродукції.

Про це заявив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Олександр Гайду під час зустрічі з фермерами Полтавської області, повідомила пресслужба ВР України.

«Йдеться про те, що наші партнери викуплять в українських аграріїв зерно, а держава зі свого боку гарантуватиме його збереження та вивезення після розблокування портів. У такому випадку дуже важливо зараз вирішити, де буде зберігатися це зерно. Адже восени ми можемо зіткнутися зі значним дефіцитом площ — орієнтовно не вистачатиме сховищ для 15 млн тонн продукції», — зазначив депутат.

За словами О. Гайду, аби уникнути цього, опрацьовуються кілька ініціатив: зареєстрований законопроєкт щодо скасування мит на імпорт рукавів, мішків для тимчасового зберігання та відповідного обладнання. Також розглядається варіант допомоги міжнародних партнерів у будівництві підлогових зерносховищ.

«Ми розуміємо, що темпи експорту через блокування портів поки удвічі менші, ніж були до війни. А це також впливає на роботу аграріїв, які хвилюються, що не матимуть чим платити зарплати працівникам, пайовикам та засіятися восени. Тому, не зважаючи на війну, шукатимемо всі можливі варіанти, аби підтримати аграріїв та забезпечити продовольчу безпеку України та світу», — підсумував голова комітету.

milkua.info

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики