Ринок живця: «повзуча» динаміка

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Світові сільгоспвиробники сьогодні вважають свої позиції стабільними і інвестують у власний розвиток, збільшуючи частку інвестицій на реалізацію капітальних проектів.

Про такі плани заявили 63% опитаних KPMG компаній в сфері агробізнесу.

Близько 91% респондентів очікують зростання активів компаній, які вони представляють. При цьому 29% опитаних заявили про те, що таке зростання складе більш ніж 5%.

Дослідження демонструє збільшення інвестицій в інновації та НДДКР. Так, 42% компаній фокусують витрати на вдосконалення виробництва і процесів, в той час як 29% планують інвестувати в розробку нових продуктів. У той же час частка компаній, які активно інвестують в дослідження і розробки, зменшилася з 9% до 4%.

Серед найбільш поширених проблем, які перешкоджають впровадженню інновацій, були відзначені співробітники компаній, мало ефективна корпоративна культура і неможливість впливати на повний ланцюжок створення вартості.

Основними ризиками, які можуть перешкоджати аграрним компаніям реалізувати їхні плани в найближчі три роки, респонденти назвали низькі ціни — 30%, волатильність цін — 28%, зміна політичного ландшафту, включаючи Brexit — 22%.

Серед основних стримуючих факторів зростання експерти також вказали доступ до фінансування — 32%, набір і утримання ключових працівників — 32%, можливість впровадження інновацій — 24%.

Більшість експертів також відзначили, що доступ до експортних ринків є ключовим напрямком, в якому їм необхідна підтримка урядів їхніх країн.

agroportal

За останні 4,5 роки українські фермери та «присадибники» отримали 22,6 млн грн компенсацій за свиней, вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з АЧС. Про це повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Так, компенсації отримали:

у 2015-му році особисті селянські господарства — 2,6 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 236 тис. грн;

у 2016-му особисті селянські господарства — 7,0 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,01 млн грн;

у 2017-му особисті селянські господарства — 5,5 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,07 млн грн;

у 2018-му особисті селянські господарства — 5,2 млн грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували);

з 1 січня по 1 серпня 2019-го року особисті селянські господарства —45,3 тис. грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували).

Всього особисті селянські господарства отримали 20,4 млн грн, а спеціалізовані свинарські господарства — 2,2 млн грн.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Використання плазмового розряду, який діє за принципом «штучної блискавки», може видаляти забруднюючі речовини з гною.

До такого висновку прийшли після проведення випробувань в Великобританії, пише ВВС.

Технологія включає в себе запуск плазмового заряду в суспензію, щоб зруйнувати токсичний аміак і небезпечний для клімату метан.

Сама плазма являє собою потік речовини, нагрітої до такої міри, що електрони відриваються від атомів, а молекули руйнуються.

В процесі застосування «штучної блискавки» до гною молекули аміаку розбиваються, утворюючи чистий азот, який у подальшому можна використовувати для добрива.

В ході випробувань дослідники за допомогою плазмової гармати стріляли по коров'ячому гною на молочній фермі Холлі Грін в мальовничій частині Бакінгемшир. Згідно з результатами, вміст аміаку в гнойовій рідині знизився на 90%, а метану — на 99%.

Якщо технологія виявиться доступною, вона не тільки вирішить проблему зміни клімату і поліпшить запах в сільській місцевості, а й надасть можливість боротися із забрудненням повітря в міських районах.