Ринок кормової продукції Китаю розбурхує на тлі новин про нові спалахи АЧС

22 грудня, відбулась онлайн-зустріч Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької із представниками Асоціації виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Про це повідомляють у Держпродспоживслужбі.

Під час заходу обговорювались ключові питання узгодження форм співпраці між Асоціацією та Держпродспоживслужбою, проблеми ринку ветеринарних препаратів, зокрема, мова йшла про «тіньовий» сегмент ринку ветпрепаратів в Україні та його наслідки для галузі, тваринництва і держави у цілому.

Відтак, Владислава Магалецька виступила за відкритий діалог, та попросила надати конкретні факти щодо обігу незареєстрованої ветеринарної продукції задля подальшого з’ясування та відповідної реакції з боку Служби.

Окрему увагу приділили допомозі у виведенні вітчизняної продукції на закордонні ринки та підтримці вітчизняних виробників при перереєстрації препаратів, що вже були на ринку. Не оминули й питання обмежень реєстрації імпортних препаратів.

Також, було проговорено оновлення нормативно-правової бази, в тому числі, системи реєстрації препаратів.

На завершення, Владислава Магалецька вкотре наголосила на своїй чіткій позиції щодо неприпустимості присутності фальсифікату на Українському ринку та запевнила, що Держпродспоживслужба буде робити все, задля підтримки українського виробника.

«Ми всіляко будемо підтримувати наших виробників, особливо у їх виведенні на закордонні ринки. А щодо фактів контрабанди, Держпродспоживслужба буде активно співпрацювати із Службою безпеки України за цими напрямками. Реакція буде жорсткою та беззаперечною», — наголосила Голова Держпродспоживслужби.

Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у рамках програми «Безпечність харчових продуктів» відшкодовує частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктів.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. 

До участі в програмі запрошуються мікро, малі і середні агропідприємства, які ведуть діяльність у таких секторах: овочі, фрукти, ягоди, молоко, м'ясо, свійська птиця (окрім курей), кондитерські вироби та крафтові продукти, аква-культура. 

Зауважимо, що якщо виробники планують впроваджувати один із міжнародних стандартів стосовно систем управління безпечністю харчових продуктів та хоче отримати частину витрат, необхідно звернутися за деталями та умовами участі до адміністраторів програми «Безпечність харчових продуктів»:

Адміністратор програми за стандартами: FSSC 22000, IFS, BRC, Global G.A.P. — ТОВ «Органік стандарт».

Адміністратор програми «Безпечність харчових продуктів» за стандартом ISO 22000— Українська Плодоовочева Асоціація.

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Згідно з новим прогнозом Світового банку, економіка України у 2020 році зросте на 3,7%.

Про це повідомляє прес-служба банку.

Згідно прогнозу, зростання ВВП України у 2020 році прискориться до 3,7%, що на 0,3% більше, ніж прогнозувалося раніше.

Також Світовий банк прогнозує, що у 2021 році, як і у 2022 економіка України зростатиме на рівні 4,2%.

Крім того, темпи зростання ВВП України у 2021 році в оновленому прогнозі також вищі, ніж це прогнозувалося Світовим банком у червні минулого року (+0,4%).

milkua.info