Ринок живця: приріст цін сповільнюється

В проєкті закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти на дотації для аграріїв урядом не передбачені. Найближчим часом законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради України.

Про це розповів міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський у коментарі АgroРolit.com.

За словами міністра, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування.

Зазначається, що проєкт Держбюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі напрями:

• національна безпека та оборона — 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
• охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
• освіта — 155 млрд грн;
• пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
• підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн;
• Резервний фонд — 17,4 млрд грн;
• Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн;
• Фонд розвитку підприємництва — 16 млрд грн;
• Надання грантів бізнесу — 1,37 млрд грн.

Відзначається, що дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд — 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд — 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу — 415,0 млрд гривень.

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні—липні 2017 року скоротилося на 2% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Про це повідомляє прес-служба Державної служби статистики.

Нагадаємо, до кінця року відбуватиметься підвищення цін щодо більшості товарних позицій, а перша половина 2018-го відзначиться піком вартості продуктів.

За даними Держстату, за цей період сільгосппідприємства скоротили виробництво на 2,3%, господарства населення — на 1,5%.

Виробництво продукції рослинництва в січні—липні скоротилося на 3,1%, тваринництва — на 0,7% проти аналогічного періоду 2016 року.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, сільгоспвиробництво в Україні в 2016 році зросло на 6,3% у порівнянні з 2015 роком.

Довідково: Індекс сільськогосподарської продукції відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів продукції сільського господарства, вироблених за певні періоди часу, які обрані для порівняння. Для визначення індексу сільськогосподарської продукції використовуються обсяги продукції сільського господарства в постійних цінах. За постійні ціни прийнято середні ціни 2010 року.

milkua.info

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

За вісім місяців м’ясопереробні підприємства України випустили на 3,8% більше м’яса свиней ніж у січні-серпні 2020-го. При цьому приріст виробництва свинини за сім місяців був помітнішим — перевищував 8%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

За даними Держстату за січень-серпень 2021-го м’ясопереробна галузь випустила 211,6 тис. т охолодженої, мороженої свинини та сушених, копчених чи солених виробів з неї. Це на 7,8 тис. т чи 3,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляють аналітики АСУ. 

«Місяцем раніше фіксували більший приріст випуску свинини — понад 8%, тоді як у першому кварталі та за підсумками чотирьох місяців 2021-го різниця сягала 12-14%. У липні та серпні обсяги переробки свинини лише незначно — на 0,5-1% — перевищували доробок відповідних місяців 2020-го. Тож такого відхилення було недостатньо, щоб забезпечити значний «відрив» від торішніх результатів. Отже, нині спостерігаємо уповільнення темпів приросту переробки свинини», — відзначають в Асоціації.

В АСУ звертають увагу і на зменшення перехідних залишків свинини на початку осені.«Обсяги перехідних залишків свинини у станом на кінець серпня менші ніж місяцем раніше, зокрема через скорочення запасів охолодженої свинини на складах — 2,2 тис. т проти майже 3 тис. т у кінці липня. Це стало одним з чинників підтримки для внутрішніх цін закупівлі живця свиней забійних кондицій на рубежі сезонів», — вважають в аналітичному відділі профільної асоціації.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.