Дотації для аграріїв у Держбюджеті 2023 не передбачені — Микола Сольський

15-вер-2022

В проєкті закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти на дотації для аграріїв урядом не передбачені. Найближчим часом законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради України.

Про це розповів міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський у коментарі АgroРolit.com.

За словами міністра, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування.

Зазначається, що проєкт Держбюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі напрями:

  • національна безпека та оборона — 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
  • охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
  • освіта — 155 млрд грн;
  • пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
  • підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн;
  • Резервний фонд — 17,4 млрд грн;
  • Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн;
  • Фонд розвитку підприємництва — 16 млрд грн;
  • Надання грантів бізнесу — 1,37 млрд грн.

Відзначається, що дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд — 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд — 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу — 415,0 млрд гривень.

Більше новин
10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва
13-жовт-2020

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

  • Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
  • Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
  • У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
  • Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
  • Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

  1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
  2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
  3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
  4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
  5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
  6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
  7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
  8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
  9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
  10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.

 

Детальніше
Затверджений механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі сприятиме її подальшій тінізації
16-лют-2018

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», — зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання „Аграрна Рада“. Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ „КиївЕкспоПлаза“. Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», — додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено — менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті — індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху — дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», — сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
Чисельність дійних корів в Україні скорочується
16-вер-2019

Динаміка зменшення чисельності корів в Україні з кожним місяцем посилюється. За період з січня по серпень загальна кількість корів усіх форм власності скоротилася до 1,9 млн гол., що на 4,6% менше, ніж у минулому році ― 2 млн гол.

Про це пише Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Найбільші темпи скорочення демонструє промислове поголів'я. Воно у серпні зменшилося до 448,5 тис. гол., а це на 5,4% менше, ніж у серпні минулого року ― 474,2 тис. гол. Внутрішньорічна динаміка кількості промислових корів у серпні продемонструвала найвищі темпи скорочення ― -5,2 тис. гол. лише за один місяць (середньомісячне скорочення поголів'я у поточному році до цього часу складало 2−2,5 тис. гол).

У відносних величинах найбільше скорочення поголів'я відбулось у господарствах Чернівецької (-19,4%), Луганської (-15,3%), Рівненської (-13,6%), Запоріжської (-12,5%) та Закарпатської (-11,1%) областей, порівняно з минулим роком. У абсолютних величинах скорочення дійного промислового стада відмічається у господарствах Полтавщини ― -4,7 тис. гол., Чернігівщини ― -3,9 тис. гол., Сумщини ― -3 тис. гол., Вінничини ― -2,1 тис. гол. та Рівненщини ― 1,9 тис. гол. за рік.

Скорочення поголів'я відбувається майже в усіх регіонах країни, крім Тернопільської (+2,5%, 12,3 тис. гол.), Херсонської (0%, 6,2 тис. гол.), Івано-Франківської (0%, 4,2 тис. гол.) та Волинської (0%, 18,5 тис. гол.) областей.

Загалом за рік поголів'я дійної худоби в Україні скоротилося на 92 тис. голів. З них 25,7 тис. гол. ― у сільськогосподарських підприємствах та 66,3 тис. гол. ― серед господарств населення.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Нині найвигідніше експортувати молочну сироватку до Ізраїлю
24-черв-2022

У наявних угодах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною встановлено високий рівень мит на імпорт української молочної продукції. Зокрема, найбільші — для питного молока і незгущених вершків. Отже, експортувати їх невигідно.

На цьому наголосив заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Литвин.

Найкращі ж умови наразі для експорту молочної сироватки. Так, за постачання до Ізраїлю мито і квоти взагалі відсутні. Всі категорії молочної продукції найкраще постачати до Великої Британії та Канади, зауважив він.

Найбільший імпортер вітчизняної молочної продукції зі згаданих країн — Ізраїль, із ним Україна працює найбільш системно. Ця країна закуповує у нас найбільше згущених молока та вершків, а також вершкового масла.

«Середнє зростання імпорту Ізраїлю з України за останні п’ять років склало 48%. А частка України в імпорті молочної продукції становить 6,8%», — додав Андрій Литвин.

А от у Туреччині українському виробнику, на його думку, нема чого робити.

«Ця країна — найбільш невигідний варіант для експорту вітчизняної молочної продукції товарів навіть після ратифікації угоди про ЗВТ, адже її ринок дуже захищений, — пояснив Андрій Литвин. — Вони самі виробляють достатні обсяги продукції, до того ж мито досить велике».

agrotimes.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок