Скільки коштує молоко в Європі та Україні

24-жовт-2017

Згідно з даними моніторингу Української асоціації постачальників торговельних мереж, молоко в Польщі стоїть на чверть дешевше, ніж в Україні.

Так літр молока жирністю 3,2 в упаковці Tetra Pak в Польщі можна купити за 16,18 грн, Білорусі - за 16,92 грн, а в Україні — за 20,25 грн. Дорожче обійдеться літр молока правда з трохи більшою жирністю (3,5%) в Литві — 25,85 грн, Румунії — 26,75 грн і в Естонії — 28,65 грн.

«Якщо молоко жирністю 3,2% довести до жирності 3,5%, то його вартість додасть близько 10%. А це наблизить вартість в Польщі, Білорусі та України до рівня інших країн», — зазначив директор асоціації Олексій Дорошенко.

Що стосується такої великої різниці у вартості цього продукту між Україною і Польщею, то експерт зазначив, що одна з причин є рівень податку на додану вартість на продукти, який в нашій країні становить 20%, а в Польщі лише 5%. Дорошенко вважав, що без податку на додану вартість різниця в ціні на молоко становила б 9%.

milkua.info за матеріалами asn.in.ua

Більше новин
Вміст крохмалю в силосі кукурудзи залежить від подрібнення зерна — дослідження
10-серп-2022

Дослідження американського Сільськогосподарського науково-дослідного інституту ім. Вільяма Г. Майнера показали, що зниження вмісту крохмалю в кукурудзяному силосі може бути пов’язане з більшим подрібненням зерна. Про результати експерименту пише Farm progress.    

В дослідженні використовували два гібриди кукурудзи на силос — із зерном борошнистого типу та із склоподібним типом ендосперму. Під час збирання кукурудзи вальці налаштували на відстані 1,5 або 2,5 мм.

Вчені також з’ясували, що ферментація щонайменше 90 днів необхідна для максимальної кількості перетравного і розчинного крохмалю в кукурудзяному силосі, незалежно від рівня обробки зерна.

«Хоча максимальне перетравлення крохмалю in vitro настало до 90-го дня, фактичне перетравлення крохмалю в рубці все ще може мати переваги від тривалішої ферментації, оскільки найбільшого рівня розчинного крохмалю було досягнуто до 135 дня силосування», — розповідає Ален Уілдер, експерт з вирощування грубих кормів, який проводив дослідження спільно з університетом.

Ступінь подрібнення не вплинула на вміст крохмалю або цукру в даному досліді. Однак під час ферментації сильне подрібнення зерна гібриду кукурудзи з високою часткою склоподібного крохмалю спричинило зниження вмісту крохмалю порівняно з помірним ступенем обробки.

Вчені також оцінили вплив ферментації на доступність крохмалю у двох досліджуваних гібридах.

«Згодовування гібриду із зерном борошнистого типу, особливо на початкових стадіях ферментації, дозволяє корові повністю перетравлювати більшу частку крохмалю», — зауважив Ален Уілдер.

milkua.info 

Детальніше
Скільки часу потрібно корові для повноцінного сну
08-жовт-2018

Згідно зі статтею вченого Вільяма Х. Майнера з Інституту сільськогосподарських досліджень США, лактируючим коровам може знадобитися менше часу для сну, ніж сухостійним тваринам.

Свої висновки вчений зробив в ході експерименту, коли він сидів у корівнику на протязі 72 годин і фіксував поведінку тварин під час сну, записуючи дані через кожні 10 хвилин.

«Під час підготовки до мого експерименту, я виявив, як мало відомо про сон у великої рогатої худоби. — розповідає вчений. — Остання інформація датувалася 1972 роком, і взагалі мало хто писав на цю тему.

У загальному і цілому, дослідження говорять, що корова спить близько 4 годин на день і ходить близько 8 годин на день. Дорослі корови занурюються в, так званий, багатофазних сон, а це означає, що вони сплять через невеликі проміжки часу протягом 24 годин.

Згідно з дослідженням 1972 року, що 97 відсотків загального часу сну і 100 відсотків часу фази сновидінь в швидким рухом очей (REM) відбувається вночі. Час сну у корів становить всього близько 3 годин повільного сну (NREM) і 45 хвилин сну REM.

Кожній фазі сну відповідають різні положення тіла корови. Під час сну NREM голова корови знаходиться в піднятому стані, а під час сну REM голова корови повинна спиратися на опору, тіло сусідньої тварини (якщо корова спить стоячи) або на землю.

З огляду на це, важливо забезпечити, щоб корови могли поспати в комфорті. При стійловому утриманні це означає, перш за все, достатній розмір стійла, і наявність опори, на яку корова могла б спиратися головою. Переконайтеся, що шийний ланцюг досить довгий, щоб забезпечити корові можливість прийняти зручне положення під час будь-якої стадії сну, тоді тварина буде відпочивша і повна сил.

Дослідження показало, що лактируючі корови сплять менше, ніж в сухостійний період. Ймовірно, це пов'язано зі збільшенням часу на годування і метаболічними процесами, пов'язаними з віддачею молока.

Хоча сон корів ще недостатньо вивчений, можна припустити, що недосип викликає у тварин негативні фізіологічні ефекти, такі як підвищена метаболічна активність, негативний енергетичний баланс, зниження імунного захисту і навіть збільшення смертності. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що повноцінний сон зміцнює здоров'я тварин, і цим фактом не слід нехтувати».

dairynews

Детальніше
Перспективи відновлення світового ринку кормів виглядають туманними
11-черв-2020

В даний час на світовому ринку кормової продукції панує невизначеність щодо майбутнього відновлення попиту, відзначається в доповіді Інформаційної системи сільськогосподарського ринку (AMIS). Темпи відновлення в галузі тваринництва викликають певні питання з урахуванням того, що вірус вплинув на багато підприємств по всьому світу. Зокрема, серйозну стурбованість аналітиків викликає ситуація в США, де багато бійні були порушені пандемією. З огляду на це, аналітики відзначають, що оцінки темпів відновлення попиту на пшеницю, оприлюднені минулого місяця, ймовірно, були дещо завищені.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок