Розвиток фермерства дорівнює розвитку сільських територій, - Мартинюк

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) оголосила міжнародний тендер на закупівлю потужностей для зберігання зерна та вирішення поточного дефіциту сховищ в Україні з метою надання аграріям необхідного обладнання для зберігання зерна протягом 2022-2023 рр.

Тендер оголошено у межах проєктів, фінансованих урядами Канади та Японії, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України. 

Зазначається, що ФАО працює над впровадженням Стратегії з підтримки зберігання зерна, метою якої є забезпечення потужностей для зберігання 4,07 млн т зерна, або приблизно 25% від розрахункового дефіциту зерносховищ.

«ФАО розпочала масштабний процес закупівель, спрямований на виробників та постачальників на глобальному, регіональному та національному рівнях. Очікується, що більшість запропонованих технологій буде передано на обласний рівень до початку-середини жовтня, коли потреби у зберіганні врожаю досягнуть піку», — говориться у повідомленні.

Технології, які будуть закуплені у межах тендеру, включають:

• рукави для зберігання зерна, навантажувачі та розвантажувачі зерна;
• модульні зерносховища з тентовим покриттям та місткістю від 300 до 1000 т (для пшениці).

Щоб взяти участь у цьому тендері, постачальникам пропонується подати заявку через Глобальний ринок ООН, обравши тендери:

• 2022-30 Запрошення до участі в тендері (ITB) на закупівлю рукавів для зберігання зерна, навантажувачів та розвантажувачів зерна для України.
• 2022-31 Запрошення до участі в тендері (ITB) на закупівлю модульних зерносховищ із тентовим покриттям та місткістю до 1000 т (для пшениці) для України.

Постачальники повинні бути зареєстровані (https://www.ungm.org/Vendor/Registration). Детальні інструкції щодо того, як отримати доступ до тендерної документації та подати тендерну пропозицію, можна завантажити на сторінці управління тендерами UNGM (Tender Management page).

Подати тендерну пропозицію можна до 5 серпня 2022 року 14:00 за київським часом.

1 серпня 2022 року ФАО проведе онлайн-зустріч для потенційних постачальників, щоб представити детальну інформацію про вимоги до подання заявки, ознайомити з інструкціями щодо реєстрації в системі UNGM та надати відповіді на запитання.

Дата та час проведення: 1 серпня 2022 року о 15:00.

Посилання для участі у заході: https://fao.zoom.us/j/91795021039. Пароль: FAOUKRAINE.

agroportal.ua

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво», ― сказав Дикун.

«Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції», ― наголосив він.

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», ― зауважив голова ВАР.

«Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич», ― розповів Дикун.

«За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз», ― додав він.

«Ми не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук», ― сказав Дикун.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Agravery за матеріалами прес-служби АВМ

За балансовими розрахунками, за січень−лютий 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 року споживання населенням м’яса в Україні скоротилося на 4,4% і склало 8,7 кг у розрахунку на особу. Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб (ЕДК).

Так, протягом аналізованого періоду українськими господарствами вироблено 385 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,3% більше порівняно із відповідним періодом минулого року.

Крім того, експорт м’яса та м’ясопродуктів за 2 місяці поточного року склав 42 тис. тонн (+64% до січня−лютого 2016 року), імпорт ― 29 тис. тонн (+5%).

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 76% (32 тис. тонн, або на 45% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у поточному році користувалася у Нідерландах, Іраку та Саудівській Аравії.

За даними ЕДК, м’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою (салом) та м'ясом птиці. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−лютому 2017 року склала 7,8%.

В Україну буде ввезене спеціальне обладнання для тимчасового зберігання зернових культур.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в Укрінформі.

«У нас є підтвердження від міжнародних партнерів про додаткове завезення великих мішків, які вміщують по 200 тис. тонн та обладнання для закладки і розвантаження. Приблизно додатково на 10−15 млн тонн зерна. У серпні плануємо розпочати процедуру розподілу», — сказав він.

За словами Висоцького, такої кількості обладнання буде достатньо для того, щоб при існуючих темпах експорту зберігати цьогорічний врожай. В мішках зерно може зберігатися протягом 12−17 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді група народних депутатів зареєструвала законопроєкт, який передбачає звільнення від ввізного мита товарів, що використовуються для зберігання зерна.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що у 2022 році врожай зернових культур становитиме приблизно 52 млн тонн та олійний культур — 13−15 млн тонн.