Промислове виробництво комбікормів в ЄС на підйомі

Українська делегація брала участь у заходах, які відбуваються 16-18 січня в рамках проведення 85-ї міжнародної агропромислової виставки «Grune Woche – 2020», та у заходах Світового форуму продовольства та сільського господарства (GFFA – 2020).

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, під час перебування у Берліні Ольга Шевченко у складі української делегації взяла участь у шістнадцятому засіданні українсько-німецького аграрного комітету, Міжнародній конференції високого рівня з питань африканської чуми свиней, яке відбулося під головуванням єврокомісара з питань здоров'я та безпечності харчових продуктів Стелли Киріякідес, а також у ряді двосторонніх зустрічей з керівниками аграрних міністерств Молдови, Литви, Латвії, Польщі, Саудівської Аравії та експертних панельних дискусій, які відбувались у рамках Світового форуму продовольства та сільського господарства (GFFA - 2020).

Під час тематичних засідань та двосторонніх зустрічей учасники обговорили питання розвитку співробітництва у сільському господарстві, підвищення ефективності здійснення фітосанітарного та ветеринарного державного контролю, удосконалення національного законодавства у цій сфері, створення сприятливих умов для розвитку двосторонньої торгівлі продукцією тваринного та рослинного походження, пріоритетність розвитку сучасних технологій, автоматизації та штучного інтелекту як запоруки підвищення продуктивності та урожайності. Також акцентували на важливості захисту навколишнього середовища і розвитку сільських територій, впровадження програм навчання, зокрема інспекторів за органічним виробництвом.

Крім того, Т. в. о. Голови Держпродспоживслужби у складі української делегації взяла участь в офіційному відкритті «Grune Woche – 2020» та панелі «Розвиток українського сільського господарства: шанси для німецької торгівлі».

Довідково: З 17 по 26 січня проходить «Grune Woche – 2020» (Міжнародний Зелений Тиждень) – одна з найбільших і найпрестижніших агропромислових виставок у світі, яка була заснована у Берліні в 1926 році. Щороку проводиться понад 300 форумів, семінарів, конференцій та засідань комітетів. Також виставка виступає платформою для Глобального форуму з продовольства та сільського господарства (GFFA), на якому зустрічаються понад 80 міжнародних міністерств та виробників харчових продуктів.

milkua.info

Ситуація з поширенням чуми свиней в Примор'ї набирає обертів. Як повідомив заступник керівника Россільгоспнагляду Микола Власов, Приморський край про це був попереджений ще в кінці минулого року.
 

За його словами, поширення цієї хвороби тварин загрожує Уралу і Сибіру. «Чума вже проникла в Хабаровський край, на черзі Єврейська й Амурська області», — додав він.

Що в Китаї

У Китаї з листопада 2018 року вже закрилися, практично всі приватні тваринницькі ферми. За словами місцевих фермерів, виробництво впало більш ніж на 20%. Десятки тисяч фермерів вирішили відмовитися від бізнесу на м'ясі свиней.

Виявилося, що чума почалася в серпні минулого року на фермах міста Шеньян. З тих пір невиліковна хвороба пройшла тисячі кілометрів, вразивши в основному дрібні ферми в найбільшій у світі країні-виробнику свинини і викликавши безпрецедентні потрясіння в китайському секторі свиней на суму 1 трильйон доларів США.

У вересні 2018 року Пекін заборонив перевезення живих свиней із заражених провінцій, що стало частиною «затяжної війни» з хворобою, для ліквідації якої потрібні роки.

Обмеження завдали шкоди торгівлі, особливо в північно-східних провінціях.

Ціни на свинину впали нижче 4 юанів за кілограм — це найнижча ціна за десятиліття. Це відбулося всього за кілька тижнів до місячного новорічного свята — період пікового попиту на свинину.

Примор'я

Нагадаємо, спалах ящура почалася в Михайлівському районі краю і швидко докотився до Спаського, Лісозаводського та інших районів. В результаті цього було вже знищено понад 22 тисяч голів свиней. В даний час до забою готові понад 70 тисяч голів.

Джерело: VladNews

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

Кабінет Міністрів України на засіданні 2 серпня 2022 р. визнав такою, що втратила чинність, постанову КМУ «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків» (№590 від 23.04.2003).

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.

«Втрата постановою чинності зумовлена тим, що Законом «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-IX було вилучено норму щодо обов’язкового виду страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків», — пояснив посадовець.

Постанова втрачає чинність з 1 січня 2024 р.

agroportal.ua