Промислове поголів’я свиней відновило позиції

За підсумками семи місяців 2018 року реалізація молока сирого зросла на 2,2%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року та склала 1,6 млн т.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на ДССУ.

Найбільше зросла реалізація молочної сировини у Дніпропетровській (32 тис. т; +27,1%), Одеській (16,8 тис. т; +12,5%) та Чернігівській (135,4 тис. т; +12,2%) областях.

В той же час, найбільший вал реалізації забезпечили господарства Полтавської (236,4 тис. т), Черкаської (166,9 тис. т) та Київської (153,3 тис. т) областей.

Середня ціна продажу склала 7482,1 грн/т, що на 7,9% вище ціни аналогічного періоду 2017 року. Максимальні ціни, при цьому, платили в Дніпропетровській області — 8038,4 грн/т, а найнижчу — у Сумській — 6985,8 грн/т.

Реалізація молока у січні-липні 2018 р., тис. т

milkua.info

Обсяги продажу молока на переробні підприємства скоротилися майже на 10%. 

В асоціації «Укрмолпром» наголосили — потужності заводів дозволяють переробляти більше сировини, ніж поступає. Проте гальмує процес виготовлення молочної продукції не лише брак сирого молока, а  і його якість, що не завжди є преміальною. Немало підприємств не витримують такої ситуації і зупиняються. Ще кілька років тому діяло 260 заводів, зараз — 200.

Причому, З5% таких підприємств є збитковими.

В «Укрмолпромі» навели такі дані: із загальних обсягів закупленого торік сирого молока: 67,7% припадає на сільгосппідприємства, 32,3% — на господарства населення.

За якістю надходить: 10% — екстра ґатунку, 25% — вищого ґатунку, 31% — першого, 32% — другого, і навіть 2% — негатункового, яке у харчовій промисловості не використовується.

Нагадаємо, торік кількість корів молочного напрямку зменшилася на 2,7% — до 2,1 млн голів. Наслідком цього стало зменшення виробництва сирого молока на 2,1% (до 10,4 млн т).

Підготовленно milkua.info за матеріалами «Голос України»

Українські виробники у 2018 році експортували 15,7 тис. т яловичини свіжої або охолодженої на $ 45,4 млн.

Про це йдеться у повідомленні аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Як зазначається, на експортному ринку яловичини свіжої або охолодженої переважає малий бізнес. Їх частка поставок у 2018 році склала 65%. На великі компанії припадало 19,6% всього експорту; на середній бізнес — 15,4%.

Лідером з експорту свіжої яловичини став «Агро-Продукт» (31% від обсягу поставок), з великим відривом за ним йде «Газагропром» (10,3%), третій — «Торнадо-Захід» (8,9%).

Головними ринками збуту були: Білорусь (88,5%) та Туреччина (11,1%).

Замороженої яловичини у 2018 році було відвантажено у розмірі 25,9 тис. т, загальною вартістю $ 79,4 млн.

На експортному ринку яловичини мороженої також домінує малий бізнес з часткою 52,4%, середній — 26%, великий — 19%.

Лідером з експорту замороженої яловичини стало «Лубним'ясо» (10,8%), другий — «Рачинм'ясопром» (9,1%), треті — «Агро-Продукт» і «Прилуцький м'ясокомбінат-Агропереробка (по 6,6%).

Топ-країнами імпортерами замороженої яловичини у 2018 році стали Азербайджан (26,4%), Казахстан (25,5%) та Білорусь (18,4%).

11 серпня, в рамках ділової частини 32-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2020» відбулася панельна дискусія «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», під час якої заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Участь у заході взяли представники Мінекономіки, профільних асоціацій, обласних ОДА, сільськогосподарських підприємств, засобів масової інформації.

«Аграрії та фермери, які користуються державними програмами підтримки, вже впевнилися у їх стабільності і ефективності. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Сьогодні ми обговорюватимемо програми поточного року, а також анонсуємо зміни до програм на 2021−2023 роки, які, ми вважаємо, будуть корисні для розвитку аграрної галузі», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він додав, що наразі в Україні виробляється понад 70 млн тонн зерна, і потенціал України — це 100−120 млн тонн. Важливим фактором отримання стабільних врожаїв є оновлення сільгосптехніки.

«Після того як наші виробники, фермери почали бачити, що є можливість вирощувати, є стабільність, ринок, експортний потенціал, вони почали активніше виробляти сільськогосподарську техніку, що разом із виробництвом аграрної продукції вже стало одним із елементів руху країни вперед», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Присутніх поінформували про поточні результати реалізації програм підтримки. Так, за програмою «Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва» аграріям вже компенсовано близько 716 млн грн. Кошти отримають 1481 аграрія, які придбали 2 295 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 2,8 млрд. Зокрема, до переліку техніки та обладнання додано 1175 нових найменувань, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2.

В свою чергу, заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами. Зокрема, передбачається:

• фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування);
• підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека);
• підтримка фермерства;
• підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства;
• картоплярство;
• підтримка тваринництва;
• часткова компенсація вартості с/г техніки.