Виробництво молока у світі зростає

За оцінками USDA, у 2020 році виробництво курячого м’яса в Польщі зросте до 2,2 млн. тонн. Це на 1,5% більше порівняно з 2019. Незважаючи на, що зростання буде незначним, Польща залишиться найбільшим виробником м’яса птиці в Євросоюзі.

Бройлери складають 85% від загального виробництва м’яса птиці у Польщі, а індики – 14%. Обидва види птиці переробляються в основному на внутрішніх м’ясопереробних підприємствах країни. Середня ціна на курей у січні 2020 року в Польщі становила 3,77 злотих (1 долар США), що на 3% більше порівняно з січнем 2019 року.

Качине і гусяче м’ясо виробляється в менших масштабах і експортується переважно до Німеччини та Західної Європи. Виробництво м’яса птиці у Польщі значною мірою залежить від місцевого зерна (переважно кукурудзи) та 2 млн. тонн імпортного соєвого шроту, головним чином з Південної Америки та США.

Споживання м’яса птиці в країні у 2019 році складало 27,5 кг на душу населення, це майже на 2% більше, порівняно з 2018 роком.

М’ясо птиці становить 36% м’яса, споживаного в Польщі, 51% у структурі споживання займає свинина і 5% – яловичини. Хоча польські споживачі продовжують віддавати перевагу свинині (споживання на душу населення складає 41 кілограм на рік), м’ясо птиці сприймається як здоровіше і дешевше, що стимулює зростання попиту.

У звіті USDA підраховано, що експорт курячого м’яса в 2019 році досяг 1,34 мільйона тонн, що на 12% більше, ніж у 2018 році. Однак, у вартісному вираженні зростання становило 5% і експорт досяг позначки 2,53 мільярда доларів США.

Кілька країн запровадили заборону на імпорт польської птиці після спалаху пташиного грипу в країні в грудні 2019 року. До 12 березня 2020 року було підтверджено 30 випадків захворювання. Така ситуація негативно впливає на експорт курячого м’яса. Очікується, що у 2020 році обсяг закордонних продажів знизиться на 7%.

Meat-Inform

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 02.05.2018 в особистому підсобному господарстві (с. Матяшівка, Обухівський район, Київська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 02.05.2018 було виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 004269 п.м./18 від 02.05.2018).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 02.05.2018 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Обухівській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Вже четвертий день діє заборона на поставки в Росію білоруської свинини, а офіційний Мінськ так і не роз’яснив свою позицію з приводу виявлення геному вірусу АЧС в м’ясный продукції з Білорусі. Однак, як повідомляють білоруські журналісти, в деяких селах республіки йде знищення свиней.

Россільгоспнагляд уточнює, що запитував у Білорусі інформацію щодо епізоотичного стану на території країни, в тому числі щодо АЧС, ще 5 березня. Однак ніяких офіційних заяв в Мінську за цей час не зробили. На наполегливі прохання журналістів там пояснили, що «ситуація з особливо небезпечними захворюваннями тварин в країні благополучна, в тому числі щодо АЧС», «випадків захворювання свиней АЧС на фермах немає». Не стали обговорювати цю тему і на Гомельському м’ясокомбінаті.

Тим часом в країні періодично обговорюють на рівні регіональних і недержавних ЗМІ випадки поголовного знищення свиней в тому чи іншому регіоні. Зокрема, в лютому такі історії розповідали жителі агромістечка Нова Гута, де і розташований той самий радгосп-комбінат «СОЖ». Однак і там журналістам пояснювали, що ніяких спалахів АЧС у них немає. Правда, спростувати фактичне знищення свиней було досить складно, тому його фахівці сільгосппідприємства пояснили «плановою модернізацією» старих ферм і «технологічним знищенням» тварин.

Якщо подивитися дані офіційної статистики, то і вона фіксує дуже серйозне зниження поголів’я свиней на початку цього року. Зокрема, станом на 1 січня 2018 року в Білорусі було 3156 тис. свиней, а вже на 1 березня — тільки 2689,3 тис. Зниження — 14,7%. Це найнижчий рівень поголів’я свиней з 2011 року. Найвищі темпи зниження поголів’я білоруська офіційна статистика фіксує в Гомельській і Брестській областях. Зокрема, на початку березня цього року в Гомельській області стало на 15% свиней менше, ніж було рік тому, а в Брестській — на всі 24%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

За даними офіційної статистики, серед інвестиційних проектів в аграрній сфері найбільше таких, які пов’язані з розвитком тваринництва.

На початок року було зареєстровано 112 таких проектів на загальну суму 10 млрд гривень, тобто, майже чверть від загальної кількості.

Так що, схоже, молоко в країні буде, навіть якщо деякий час закупівельна ціна на нього буде залишатися низькою.

Селянам прагнуть «допомогти» у вирішенні їх проблем українські депутати—популісти. Нещодавно в парламенті партією Ляшка зареєстрований законопроект, згідно з яким в країні повинні заборонити використання пальмової олії у виробництві продуктів харчування. І цю ініціативу нібито підтримує ряд фракцій парламенту і навіть аграрний комітет. Як один із аргументів, що обґрунтовують необхідність прийняття цього законопроекту, найчастіше звучить те, що цю сировину масово використовують в молочній промисловості.

Навряд чи ця пропозиція буде підтримана парламентом, аж надто це глобальне питання. Повністю заборонити застосування пальмового масла в країні нереально, адже така сировина використовується далеко не тільки молочниками. Вона стала незамінною також в кондитерській, хлібопекарській і м’ясній галузях.

Але навіть якщо заборони використання пальмової олії не буде, її використання в Україні найближчим часом все одно скоротиться, принаймні в молочній промисловості.

Причин кілька: поінформованість покупців, які починають розрізняти, де молочний продукт, а де молоковмісний; зменшення фальсифікації у виробництві внаслідок зняття мораторію на перевірки (з 4 квітня Госпродспоживслужба отримала нові повноваження); великий ризик втрати основних зовнішніх ринків збуту сирних продуктів, при випуску яких молочною промисловістю використовується найбільше рослинних жирів.

infagro