Виробництво комбікормів в Україні скоротилося на 6%

Переважне право на викуп землі орендарем обумовлене Законом України «Про оренду землі» та Цивільним кодексом. Проте після старту земельної реформи збільшились ризики реалізації цього права. Про це повідомив міністр агрополітики Роман Лещенко у Facebook.

Зі слів міністра, для того, щоб мінімізувати ризики реалізації переважного права на викуп власникам і орендарям варто знати, що:

Переважне право може бути тільки в орендаря. Ті, хто користуються землею на підставі договору емфітевзису чи іншого договору, не мають такого права.

Переважне право можна реалізувати лише якщо ділянка продається. Якщо вона відчужується даруванням, внесенням до статутного капіталу чи іншим способом, переважного права в орендаря немає.

Власник має зареєструвати у нотаріуса намір продати ділянку не пізніше ніж за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу землі. Проте, навіть без реєстрації наміру орендар сам може повідомити власника про те, що має намір викупити його ділянку.

Після реєстрації наміру власника продати, нотаріус зобов’язаний письмово повідомити про це орендаря.

Орендар може першочергово купити ділянку, якщо виплатить ціну, за якою вона продається. Тобто, власник може продати ділянку іншому покупцю, не орендарю, лише дорожче ціни, запропонованої орендарю.

Для реалізації переважного права орендар і власник повинні з’явитися до нотаріуса в дату і час, призначені для укладення договору. Якщо орендар не з’явиться до нотаріуса вчасно, вважатиметься, що він відмовився від свого переважного права.

Разом з тим, міністр закликав власників ділянок не поспішати продавати їх. Оскільки земля — це найбільш цінний ресурс, який постійно буде збільшуватися в капіталізації — зростатиме ціна не лише за вартість, а й за її оренду.

agropolit.com

В більшості регіонів України підвищуються ціни на продовольчу пшеницю протягом поточного тижня.  

Про це пише «‎АПК-Інформ».‎ 

За словами аналітиків, борошномели здебільшого продовжують підвищувати закупівельні ціни, відчуваючи складнощі із закупівлею пшениці, особливо 2 класу, що пояснювалось стримуванням продажу аграріями. 

«‎Вони в першу чергу намагались реалізувати зернову з більш низькими якісними показниками. Також підтримку цінам продовжують надавати висока конкуренція за зернову між переробниками та трейдерами, а також деяке занепокоєння стосовно перспектив майбутнього врожаю через вірогідність скорочення посівних площ під озиминою. Однак низькі темпи збуту борошна продовжували чинити значний тиск на ціни», — зауважили аналітики.‎ 

Уточнюється, що станом на 6 жовтня більшість переробників озвучують закупівельні ціни на пшеницю 2 і 3 класу в діапазонах 5600-6600 грн/т та 5500-6500 грн/т СРТ відповідно, що на 100-200 грн/т вище показників кінця минулого тижня. 

Однак, продовжують аналітики, варто зазначити, що поодинокі покупці, зокрема центрального та південного регіону, намагаючись залучити пропозиції багатотоннажних партій сировини, фіксували більш високі ціни попиту на рівні 7000-7200 грн/т СРТ.

12 січня заступник Міністра Сергій Глущенко провів зустріч з представниками проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні», під час якої сторони обговорили результати спільної роботи та сформували план дій щодо подальших кроків.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою співпраці є наближення системи географічних зазначень в Україні до вимог законодавства ЄС та реалізація відповідної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Під час робочої дискусії сторони домовились зосередити спільні зусилля на розробці і ухваленні трьох проєктів Законів у сфері правової охорони географічних зазначень для:

сільськогосподарської продукції і харчових продуктів;

вин;

інших спиртних напоїв (крім вин).

«Ухвалення цих трьох проєктів Законів наблизить українське законодавства до права ЄС та позитивно вплине на ринкове середовище, сприятиме виходу на європейські ринки українських унікальних продуктів», — зазначив Сергій Глущенко.

Нагадаємо, Україна раніше заявила про намір одержати в Європейському Союзі правову охорону для трьох нових географічних зазначень України, зареєстрованих відповідно до європейських стандартів. Зокрема, це такі географічні зазначення, як: гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров’яча бриндза, мелітопольська черешня.

Це була найважча посівна, найважче внесення захисту. І попереду аграріїв чекають найважчі жнива. Рік буде найменш успішним для сільгоспвиробників в економічному плані, але вони зберігають бойовий дух та продовжують виконувати свою роботу як завжди якісно і навіть перевищувати очікування.

Про це розповів директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник.

«Насправді все втрималось лише за рахунок звичайних робітників, які вивезли на собі весняну посівну кампанію. Які зрозуміли, що крім них, ніхто цього не зробить. Були у нас співробітники зі сталевим серцем. Наприклад, коли по Серединці, що на Чернігівщині, почались обстріли, вони сіли на трактори і перегнали їх у сусідні села. З підприємств, які знаходились або досі знаходяться під сильними обстрілами, у короткі проміжки затишшя вони вивезли рештки хімії, добрив, солярки з наших складів. І людям вистачало на це сміливості!», - Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД.

За його словами, посівну врятувало те, що компанія готувалась до війни ще з осені. Допускали, що, напевно, буде якась ескалація, подорожчання, дефіцит, але точно не повномасштабна війна. З огляду на це були заздалегідь завезені на склади добрива, ЗЗР та насіння. Але весь обсяг не могли забезпечити. 

«З початку повномасштабного вторгнення ми були готові до того, що проблеми з поставками будуть, але те, як врешті-решт повели себе компанії, з якими ми співпрацювали, стало чи не найбільшим розчаруванням. На мене одразу посипались відмови від постачальників, мовляв, форс-мажор. Більшість із них просто відмовились виконувати свої зобов’язання. Навіть ті, за які вже взяли з нас гроші», — згадує Олександр Овсяник.

Він додає, що не привезли КАС, не надавали орендовану техніку, хоча оренду сівалок компанія сплатила ще в грудні. Не отримала компанія третину палива. 

«Тому під час цієї посівної нам довелося поступитись деякими правилами й стандартами, які ми самі собі встановили впродовж останніх років. Наприклад, раніше у нас заборонялося використовувати сівалки без контролю секцій. Цього року ми про це правило забули. Головне було одне — посіятись. Нам не вистачало добрив, тому були переглянуті норми використання», — розповідає Олександр Овсяник.

agroportal.ua