Виробництво яєць в січні-серпні 2018 р збільшилася на 3%

Робота над нова версією Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ветеринарної медицини» (далі — Проект Закону) тривала понад рік. Та після його оприлюднення стало зрозуміло — документ потребує значного доопрацювання. За роботу взялися профільні об’єднання, які входять до Комітету безпечності харчових продуктів і ветеринарії Громадської ради при Держпродспоживслужбі, серед яких і Асоціація «Свинарі України». 

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

Будь-який закон — інструмент, який має забезпечити функціонування системи. Проект Закону «Про ветеринарну медицину» в своїй основі чіткої системи не має, а отже, не зможе бути реалізований.

Так, у ньому відсутня вагома складова — положення щодо приватної ветеринарної практики. Обмежені функції органів державного управління в галузі ветеринарної медицини. Наприклад, у царині тваринництва положення Мінагрополітики зводяться до написання інструкцій  щодо профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями, вимог до центрів збору та переміщення тварин, а також збору/переробки/зберігання/маркування/транспортування репродуктивного матеріалу. При цьому найголовнішого — розробки вимог щодо утримання тварин — немає. Результат уже відомий — упродовж 4 років не можемо погодити з Регуляторною службою ветсанправила щодо утримання свиней, які б передбачали обов’язкові мінімальні вимоги щодо біобезпеки для господарств різних форм власності. Це могло б істотно покращити ефективність контролю АЧС в Україні, проте повноважень розробляти такий документ в центрального органу виконавчої влади немає і поки не з’явилося!

Ще одна інновація Проекту Закону  — необхідність отримання експлуатаційних дозволів на  ферми, хоча такі документи передбачені для операторів ринку, що займаються виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Крім того, документ включає в себе низку положень, які регулюються іншими законами, суперечачи їм, як, наприклад, у випадку з ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження не передбачені для споживання людиною».

«Безперечно, цей законопроект — надзвичайно важливий з огляду на забезпечення епізоотичного благополуччя країни. Новий Проект створений у рамках гармонізації із європейським законодавством, що триває. Та разом із тим, щоб документ став „робочим“, він потребує доопрацювання. Недостатньо перекласти та адаптувати вимоги, які працюють в ЄС. Треба розуміти, як вони вплинуть на систему функціонування галузі ветеринарії в Україні, наскільки можуть бути реалізовані та чи в результаті забезпечать покращення її ефективності, а не стануть, як це часто буває, черговою перепоною», — коментують в АСУ.

pigua.info

Закупівельні ціни на молоко під тиском сезонного зростання виробництва невпинно падають. Навіть попри позитивні тенденції світового ринку.

За підсумками квітня середня ціна на молоко склала 9,12 грн/кг (з урахування ПДВ), що на 44 копійки нижче ціни квітня. Вищий ґатунок переробники купували в середньому за 9,01 грн/кг (-12 коп.), а перший за 8,40 грн (-44 коп.).

Травень почався з продовження цінового падіння. Екстраґатунок коштував 8,85 грн/кг, що на 23 коп. нижче ціни кінця квітня, вищий — 8,30 грн/кг (-64 коп.), а перший — 7,90 грн/кг (-81 коп.).

Переробники пояснюють це надлишком пропозиції молока на ринку. Але, як відомо, сезонності в промисловому молочному тваринництві немає. Господарства забезпечують стабільне постачання молока протягом всього року, на відміну від присадибників.

Сезонність виробництва молока, тис. т

При цьому, якщо в літній період господарства населення практикують випас, то промислові господарства продовжують годувати худобу сталим кормовим раціоном, який останнім часом значно подорожчав. Протягом останніх декількох місяців ціна на концентровані корми катастрофічно підскочила. До прикладу, соняшниковий шріт від листопада 2017 року подорожчав на 78,3% — 7666,7 грн/т, соєвий шріт — на 16,7% — до 14 000 грн. Як відомо, 70% у структурі собівартості складають саме корми. Відповідно, рентабельність молочного тваринництва знову в мінусі.

Підтримку цінам не надають навіть позитивні тенденції світового ринку. До прикладу, середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжує збільшуватися третій місяць поспіль, і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.

Підтвердженням позитивних трендів також є середнє значення ціни на молоко від IFCN, яке за підсумками березня склало 35,1 дол./100 кг ЕСМ (жир 4%, білок 3,3%), тоді як у січні було на рівні 31,9 євро.

Українські переробники ж пояснюють зниження цін перекриттям «сирних схем» та низькою експортною ціною на решту української молочки. Хоча закріплення цінових позицій на світових торгових площадках зовсім скоро може позбавити їх будь—яких відмовок.

Прес—служба АВМ

Україна і Єгипет мають намір розширити співпрацю в торговельно-економічній, інвестиційній, туристичній та гуманітарній сферах.

Про це йшлося під час телефонної розмови міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з міністер закордонних справ Єгипту Самеха Шукрі, повідомляє прес-служба МЗС.

«Ми націлені на істотне збільшення обсягів двостороннього товарообігу, який за підсумками минулого року склав більше $ 2,6 млрд. Для цього ми запропонували єгипетській стороні новий формат економічного співробітництва, а саме розглянути можливість укладення двосторонньої преференційної торговельної угоди», — зазначив Кулеба.

Керівники МЗС окремо зупинилися на поточному стані двосторонньої договірно-правової бази та домовилися сприяти її розширенню.

Кулеба наголосив на важливості забезпечення висхідної динаміки двосторонніх відносин і запросив єгипетського колегу відвідати з офіційним візитом Україну після покращення епідеміологічної ситуації.

Україна й Америка мають намір активізувати двосторонню торгівлю сільськогосподарською продукцією, зокрема товарами тваринного походження.

Про це повідомила прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів за результатами засідання Українсько-Американської ради з торгівлі та інвестицій.

«Під час зустрічі учасники обговорили питання двосторонньої торгівлі, доступу до ринків, зокрема, вимоги до імпорту продуктів тваринного походження в Україні, а також прогрес в утвердженні двосторонніх форм сертифікатів», — йдеться у повідомленні.

Крім того, сторони обговорили законодавче регулювання ринку засобів захисту рослин, проведення фітосанітарних процедур при експорті зерна, податковий режим експорту ріпаку і сої, можливі заходи для забезпечення відкритості ринку зерна, зокрема, скорочення «сірого» сегменту цього ринку.

milkua.info