Представники ЄС оцінили інвестиційний клімат в Україні

20-вер-2019

Інвестиційний клімат в Україні залишає бажати кращого. Про це УНН повідомили у пресслужбі Представництва Європейського Союзу в Україні.

Бізнес-клімат та інвестиційна привабливість України погіршилися на тлі економічної кризи в 2014-2015 рр. Як наслідок - відтік іноземних інвесторів: у період з 2016 по 2018 рр. прямі іноземні інвестиції з ЄС в Україну скоротилися з 25 млрд дол. до 24,7 млрд дол., повідомили у представництві ЄС, посилаючись на дані Держстату.

На думку європейців, поліпшенню інвестиційного клімату в Україні перешкоджає низка факторів.

"Недосконалість верховенства закону та дисфункціональність правоохоронної системи, у тому числі нереформована Служба безпеки України, а також високий рівень корупції", - кажуть у Представництві ЄС.

"Правда, відбулося деяке поліпшення, яке допомогло Україні піднятися на 10 позицій — на 20-е місце в Індексі сприйняття корупції за 2018 рік. Але треба зробити набагато більше", - додали європейці.

Європа буде і надалі підтримувати Україну в проведенні необхідних реформ, спрямованих на приплив нових внутрішніх і зовнішніх інвестицій в Україну, запевнили у Представництві ЄС в Україні.

Джерело: УНН

Більше новин
Україна в ТОП-3 експортерів курятини в ЄС
27-квіт-2021

Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини в ЄС.

Про це повідомляється в статистичній звітності ЄС.

Так, в січні-лютому 2021 року Україна експортувала 13,2 тис. тонн курятини в ЄС і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м'яса птиці в Євросоюз 3-є місце.

За рік експорт української курятини в ЄС «просів» на 90%. Трохи більше України експортував країнам ЄС Таїланд - 25,7 тис. тонн, посівши друге місце в рейтингу, але за рік експорт таїландської курятини в ЄС впав на 26%.

1-е місце займає Бразилія, яка за 2 місяці 2021 року експортувала 36,4 тис. тонн м'яса птиці відповідно. Падіння експорту бразильської курятини в ЄС склало 16,3%.

ptichki.net

Детальніше
10 млн євро виділяє ЄС на дослідження органічного виробництва птиці та свиней
30-квіт-2020

Протягом 5 наступних років Європейська Комісія надасть 10 мільйонів євро в рамках нового науково-дослідного проєкту, спрямованого на поліпшення добробуту птиці та свиней, вирощених в органічних і малопотужних системах зовнішнього землеробства.

Проєкт PPILOW (Система добробуту для домашньої птиці та свиней та продуктів органічного виробництва) залучатиме учасників по харчовому ланцюгу – від фермерів до споживачів, громадян, науковців та політиків.

Він також забезпечить комбінацію практичних рішень для покращення добробуту, які можна застосувати на загальноєвропейській основі з урахуванням цільових ринків та сприйняття громадськістю. Проєкт, який очолює Міністерство сільського господарства та довкілля Франції, буде працювати з інструментами самооцінки добробуту з боку кінцевих споживачів, інноваційними стратегіями та методами розведення та вирощування для покращення добробуту тварин.

Серед питань добробуту, які буде охоплено проєктом, є: обрізка дзьоба у птиці, кастрація поросят, відгодівля свиней в органічних системах, відгодівля курей кормом з комах, дослідження порід курей, що повільно ростуть.

У проєкті беруть участь 23 партнери з 9 країн Європи (Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Румунія та Великобританія). Очікується, що перші результати проєкту будуть представлені на Всесвітньому конгресі птахівництва.

Meat-Inform

Детальніше
Безмитна Єврозона: як аграрії б’ються за збільшення експорту
06-трав-2022

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com

Детальніше
Мінекономіки в 2021 році очікує зростання виробництва свинини, стабільності щодо м'яса птиці та скорочення щодо яловичини, яєць та молока
05-лют-2021

Виробництво свинини в Україні 2021 року зросте на 3,1%, м'яса птиці - на 0,1%, тоді як виробництво яловичини знизиться на 6,0%, молока і молочних продуктів - на 4,2%, яєць - на 4,3%, вилов риби - на 2,3%, такі баланси попиту і пропозиції оприлюднило Мінекономіки в четвер.

Згідно з ними, виробництво м'яса птиці в Україні в 2021 року становитиме 1,43 млн тонн, експорт знизиться на 0,9% - до 430 тис. тонн, а імпорт - на 7,1%, до 104 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, річна пропозиція м'яса птиці на внутрішньому ринку перевищить попит в 1,3 раза - на 326 тис. тонн в абсолютному виразі.

Відомство вважає, що виробництво свинини в Україні в 2021 році зросте порівняно з 2020 роком на 3,1% - до 740 тис. тонн, а попит перевищить пропозицію на 10,9%, або 90 тис. тонн. Імпорт цього продукту за аналогічний період знизиться на 2,9% - до 100 тис. тонн, тоді як експорт зросте на 20% - до 10 тис. тонн.

Згідно з очікуваннями Мінекономіки, виробництво яловичини в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 6,0% - до 294 тис. тонн, а внутрішня пропозиція перевищить попит усього на 3,6%, або 11 тис. тонн. Як вважають у відомстві, за таких умов експорт впаде на 26,3% - до 28 тис. тонн, тоді як імпорт зросте на 5,8% - до 17 тис. тонн.

За даними Мінекономіки, виробництво молока та молочних продуктів в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,2% - до 9,10 млн тонн, з яких 2,79 млн тонн буде вироблено підприємствами, а решта - домогосподарствами населення. При цьому імпорт цього продукту за аналогічний період зросте на 0,08% - до 750 тис. тонн, а експорт знизиться на 10,4% - до 360 тис. тонн, що є наслідком перевищення внутрішнього попиту над внутрішньою пропозицією на рівні 420 тис. тонн.

Відомство очікує, що виробництво яєць в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,3% - до 896 тис. тонн (за перерахунку на середню вагу одного яйця - 57,75 г), а річна пропозиція перевищить попит на 153 тис. тонн. У результаті експорт цього продукту знизиться на 3,8% - до 150 тис. тонн, тоді як імпорт прогнозується на рівні 2020 року - 3 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, вилов і видобуток риби і рибних продуктів в Україні в 2021 році зросте в порівняно з 2020 роком на 2,3% - до 126 тис. тонн, але все одно попит перевищуватиме пропозицію на 420 тис. тонн, або в 4,3 раза. Як наслідок, імпорт цієї продукції становитиме 430 тис. тонн (зростання на 0,1%), тоді як експорт збільшиться на 12,5% - до 16 тис. тонн.

Відомство очікує, що річне споживання в 2021 році на одну людину в Україні м'яса птиці збережеться на рівні 26,5 кг, свинини зросте на 2% - до 19,7 кг, а яловичини знизиться на 2,8% - до 7 кг. У Мінекономіки також оцінюють зростання споживання молока та молочних продуктів на 0,04% - до 206 кг, риби і рибних продуктів - на 0,07%, до 12,8 кг і зниження яєць на 2,1% - до 280 штук.

Як повідомлялося, згідно з інформацією Держстату, виробництво молока в Україні в 2019 році скоротилося на 3,7% порівняно з 2018 роком - до 9,69 млн тонн. У 2019 році вироблено 3,48 млн тонн м'яса (у живій вазі), що на 4,8% більше, ніж у 2018 році. Виробництво яєць за аналогічний період збільшилося на 3,4% - до 16,68 млрд шт.

interfax.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок