Уряд удосконалив державну програму підтримки аграріїв щодо здешевлення кредитів на 2021 рік

Ціни на пшеницю в Україні залишаються низькими, у той час як експортні котирування зростають.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade.

«В Україні ціни на пшеницю залишаються на низькому рівні — 7000-7500 грн/т (240-260 $/т) з доставкою на млин на тлі обмеженого державою експорту, для якого потрібна ліцензія, та логістичних проблем з доставкою до станцій переходів в ЄС і портів Румунії», — говориться в повідомленні. 

Водночас ціни експортних пропозицій продовольчої пшениці нового врожаю виросли до 350-380 $/т FOB на тлі зменшення врожаю та логістичних проблем із поставками, особливо з огляду на збільшення виробництва в Румунії та Болгарії, які спочатку відвантажать власне зерно, а потім дозволять Україні скористатися своїми портами.

Світові ціни на пшеницю у понеділок виросли:

на 1,8%, або 7,8 $/т до 437,3 $/т — липневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго;

на 1,9%, або 8,73 $/т до 469 $/т — липневі ф’ючерси на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті;

на 1,5%, або 7,17 $/т до 477,1 $/т — вересневі ф’ючерси на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі;

на 0,7%, або 3 $/т до 415 $/т — липневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго;

на 1,2%, або 5,25 €/т до 426 €/т або 454,4 $/т — вересневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

«Трейдери намагаються зрозуміти, як скорочення пропозицій пшениці, особливо з основних країн-експортерів, вплине на ціни з огляду на обмеження експорту Індією та блокування портів в Україні. Але вже зрозуміло, що не варто чекати низьких цін на пшеницю в новому сезоні», — пояснюють аналітики.

22 вересня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко взяв участь у Форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» за організації Української Ради Бізнесу та Національної бізнес-коаліції. Участь у заході взяли представники Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Офісу Президента, Учасники бізнесу профільних асоціацій та ЗМІ.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Метою форуму є обговорення ключових питань української економіки, впровадження реформ для забезпечення сталого економічного розвитку, створення та розвиток інклюзивних економічних інституцій.

«Наступного року Уряд передбачає зростання ВВП до 4,6% і відновлення економіки за рахунок таких стимуляційних кроків як: продовження і вдосконалення програми „5−7-9“, впровадження державних портфельних гарантій, розширення державної підтримки аграрного сектору, зокрема, на агрострахування і зрошення, програм стимулювання машинобудування, надання більшого доступу до ресурсів саме для компаній, які працюють в Україні», — підкреслив Міністр Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що Мінекономіки планує розширити програму «5−7-9» на середні підприємства і на додаткові цілі. Адже важливо, щоб проєкти були не для окремих підприємств, а для всіх — для мікро-, малого і середнього бізнесу, в тому числі для промисловості.

Так, від моменту старту програми «Доступні кредити 5−7-9%» уповноважені банки видали 3506 позик на загальну суму в 8,485 млрд грн. З них 6,797 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 1,378 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 310,535 млн грн — на поповнення оборотних коштів.

Під час Форуму було представлено ТОП-10 пріоритетів бізнесу 2020 для економічного зростання України, а також дослідження мікро-, малого і середнього підприємництва в Україні.

Крім того, присутні обговорили питання щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні, програми підтримки бізнесу та їх розширення, бачення інституційних реформ, зокрема, судової системи, правоохоронних органів тощо, пріоритети українського бізнесу та громадянського суспільства.

Агропромисловий комплекс за умови збільшення глибини переробки і впровадження інноваційних рішень повинен складати 20—25% української економіки.

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

На даний момент з урахуванням переробки сільське господарство становить 16—17% ВВП України.

«Агропромисловий комплекс формує сьогодні 12—13% без переробки, з переробкою — +4% ВВП. 20−25% — це абсолютно реальний показник, до якого ми сьогодні рухаємося», — сказав Гройсман.

За словами прем'єра, інноваційний розвиток дозволить забезпечити приріст частки агропромислового комплексу в структурі української економіки.

«Нам потрібні рішення, які забезпечать зовсім інші позиції з виробництва нашої продукції, глибині переробки та підтримки нашої продукції на міжнародних ринках», — підкреслив прем'єр-міністр.

За даними Мінагрополітики, виручка від експорту української аграрної продукції в 2017 році збільшилася на 16,3% в порівнянні з 2016 роком і склала понад $17,9 млрд при загальному обсязі експорту в $53,3 млрд. Трійку лідерів експорту українських аграрних і харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце займають рослинні олії — 25,1% і третє — насіння олійних культур з часткою в структурі 11,3%. В 2017 році Україна експортувала агропродукцію в країни Азії (42,6%), ЄС (32,4%), африканські країни (14,2%), СНД (7,6%), США (0,4%) та інші країни (2,8%).

unian

Дослідження, замовлене Національною радою птахівництва США та проведене IRI в липні минулого року, показало, що, хоча майбутнє курятини виглядає більш перспективно, ніж ситуація з іншими видами м’яса, компанії та роздрібні торговці повинні продовжувати змінюватися, щоб задовольнити сучасних покупців.

З 1960 року середньорічне споживання курятини на душу населення в США зросло більш ніж утричі до 94 фунтів (42 кг), тут птиця має перевагу над свининою та іншими видами м’яса. Під час дослідження IRI, було встановлено, що курка більш популярна серед споживачів, ніж яловичина, свинина та риба з точки зору її смаку, користі для здоров’я, універсальності та зручності в приготуванні. Утім з точки зору сталого розвитку м’ясо птиці програє лише рослинній їжі.

На даний момент статистика не підтверджує жодних масштабних змін у секторі птахівництва. Найближчим часом споживання птиці зростатиме і навіть у 2050 році цей сегмент залишатиметься успішним. Утім експерти зазначають, що за 30 років суттєво зміниться система виробництва птиці. Вже не буде великих птахофабрик. З міркувань добробуту тварин та підвищення якості м’яса, курей будуть вирощувати на багатьох окремих фермах, а перероблятимуть на централізованих бійнях.

Meat-Inform