Ігор Петрашко обговорив з представниками бізнесу програми підтримки та їх розширення

У ЄС збираються переглянути законодавство щодо виробництва та продажу кормових добавок. У зв'язку з цим усім зацікавленим сторонам пропонується взяти участь в опитуванні та подати свої міркування щодо варіантів політики, розробленої Європейською комісією, потенційних наслідків цих варіантів та їх здійсненності.

Відповіді послужать основою для оцінки впливу, що планується у контексті реформи Постанови 1831/2003.

Єврокомісія заявила, що високий рівень участі виробників кормових добавок та інших зацікавлених сторін в опитуванні, яке проводиться ICF, посилить аналіз оцінки впливу.

ICF надає підтримку керівництву ЄС у підготовці оцінки впливу.

Правила ЄС щодо кормових добавок гарантують, що лише ті з них, які є безпечними та ефективними, можуть продаватися до ЄС.

Комісія заявила, що оновлення спростить виведення на ринок екологічно чистих та інноваційних добавок та спростить процес видачі дозволів без шкоди для здоров'я та безпеки споживачів тваринницької продукції.

Перегляд, додає він, також має зробити тваринництво більш стійким та знизити його вплив на навколишнє середовище відповідно до стратегії ЄС «від ферми до вилки» (F2F).

Ключове завдання для осіб, які приймають рішення, зазначив ще в грудні 2020 року президент FEFAC Асбьорн Берстинг, полягатиме в тому, щоб спонукати постачальників кормових добавок, особливо дженериків, подавати заявки не лише на отримання дозволу на нові субстанції, а й на продовження їх терміну, дії та авторизації існуючих кормових добавок.

Під час етапу консультацій на початку минулого року, коли Єврокомісія також запитувала думку про реформу, FEFAC також нагадала про проблему, яка існує навколо забезпечення дозволу на використання загальних кормових добавок, зокрема, щодо технологічних та харчових продуктів.

За словами торгової групи, ЄС занадто залежить від Азії щодо постачання деяких основних кормових добавок, зокрема, вироблених шляхом ферментації. Значною мірою така ситуація склалася через прогалини у нормативно-правовому законодавстві.

«Це ставить ЄС не лише перед ризиком дефіциту постачання ключових речовин для захисту здоров'я тварин, а й підвищує ймовірність шахрайських дій у цій галузі».

feedlot

Доступ української яловичини на китайський ринок офіційно відкрито. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки.

Від української сторони протокол підписав Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, з китайської – перший заступник Міністра AQSIQ Мей Кебло. Участь у церемонії підписання та у зустрічі, яка їй передувала, також взяли перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції України Ольга Трофімцева, представники Держпродспоживслужби, Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей та представники AQSIQ.

Підписання протоколу та офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини стало можливим за результатами місії компетентного органу КНР з оцінки української системи державного контролю безпечності харчових продуктів в частині виробництва яловичини, яка працювала в Україні наприкінці квітня.

Перший заступник Міністра агарної політики та продовольства Максим Мартинюк акцентував увагу на важливості українсько-китайських відносин в будь-якому форматі, а особливо щодо постачання продовольства.

«Китай для нас є одним із найбільших торговельних партнерів, і Україна надзвичайно зацікавлена у цьому ринку. Ми маємо великий потенціал щодо забезпечення Китаю якісною, безпечною та натуральною продукцією», - зазначив перший заступник.

У свою чергу Ольга Трофімцева наголосила на важливості візиту китайської делегації до України. За її словами, торік товарообіг між Україною та КНР лише в аграрній сфері склав понад мільярд доларів:

«Розширення номенклатури українського агарного експорту до китайського ринку залишається пріоритетом для нас. Тому відкриття цього ринку для нашої яловичини дає нові можливості для українських експортерів»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що наразі Держпродспоживслужба та представники AQSIQ активно співпрацюють у питаннях узгодження фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту цілої низки української агарної продукції на ринок КНР. Йдеться про соняшниковий шрот, буряковий жом, молочні харчові продукти, м'ясо птиці, яйця, мед та інші.

За словами Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, у налагодженні активного діалогу та продуктивного співробітництва важливу роль відіграє Посольство КНР в Україні.

«Ми перебуваємо в постійній комунікації та спільній роботі. І підписання протоколу – це результат кропіткої та напруженої роботи на усіх рівнях», - підкреслив Володимир Лапа.

За інформацією, на початку червня Голова Держпродспоживслужби здійснить робочий візит до КНР, під час якого буде нагода продовжити діалог та обговорити питання, які цікавлять обидві сторони.

Перший заступник Міністра AQSIQ Мей Кебло зауважив, що в Україні перебуває вперше, і підписання стратегічно важливих документів взаємної співпраці є знаковим.

«Кількісний і якісний склад нашої делегації повною мірою підтверджує нашу зацікавленість у співпраці з Україною та відповідає тим завданням та перспективам, які ми для себе окреслили», - наголосив він та додав, що Китай має великий відкритий ринок, який потребує високоякісних продовольчих товарів, у тому числі і з України.

За словами Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні Ду Вея, підписання Протоколу інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китаю – це «конкретний результат і маленька перемога» у досягненні великих цілей двостороннього співробітництва.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна в 2022 році може зібрати близько 50 млн т зернових і 16 млн т олійних культур.

Такий прогноз зробили аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно з оцінкою УКАБ, в 2022 році українські аграрії можуть зібрати наступний врожай зернових культур:

• пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т);
• кукурудза — 25,7 млн т (2021 р. — 42,1 млн т);
• ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. — 9,4 млн т);
• інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. — 2,3 млн т).

«Тобто сукупний врожай зернових у 2022 р. становитиме близько 50,4 млн т в порівнянні з 86 млн т в 2021 р.», — прогнозують в асоціації. 

Щодо олійних культур, то в 2022 р. наступні очікування врожаю:

• соняшник — 10,6 млн т (в 2021 р. — 16,4 млн т);
• соя — 3,0 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т);
• ріпак — 2,7 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т).

«Як видно з наведених даних, найнижчі теми зниження валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з відносно невеликою масою врожаю в комбінації з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання при експорті. Тому частина аграріїв збільшила посіви під даними культурами. Звісно, це значно нижчі показники, ніж минулого року, коли Україна отримала рекордний врожай, однак на це є об’єктивні причини. Валовий збір буде зменшено як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності», - зазанчає  Світлана Литвин, аналітики УКАБ.

За словами експертки, зменшення посівних площ відбулось за рахунок наступних факторів:

• часткова окупація російськими військами частини територій України;
• територіальна близькість до бойових дій;
• неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально—технічну базу на територіях, що були звільнені.

«Водночас і врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників через недотримання всіх технологічних процедур. В будь-якому випадку вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт», — вважає експерт. 

agroportal.ua

Експерти USDA прогнозують зниження врожаю пшениці 2020/21 МР в Україні на 10% до 26,5 млн т (29,17 млн ​​т в 2019/20 МР за прогнозами експертів) через посуху.

Про це свідчать дані червневого звіту USDA.

При цьому оцінка врожаю пшениці 2020 на Україні знизилася на 5,4% в порівнянні з попереднім прогнозом (28 млн т).

Згідно з даними звіту, прогноз експорту пшениці з України в 2020/21 МР знижений на 1,5 млн т до 17,5 млн т в порівнянні з травневим прогнозом (19 млн т). Очікуваний обсяг експорту української пшениці в новому сезоні на 15% нижче поставок 2019/20 МР (20,5 млн т).

У свою чергу прогноз кінцевих залишків пшениці в Україні в 2020/21 МР залишився без змін - 1,51 млн т (в 2019/20 МР - 12,23 млн т).

Крім того, оцінка виробництва кукурудзи в Україні в 2020/21 МР не змінилася в порівнянні з травневим прогнозом і склала 39 млн т. Прогноз експорту зернової також залишився на рівні попереднього - 33 млн т.

ptichki.net