Правительство хочет запретить птицеводам работать на едином налоге. Почему это плохая идея

В Папуа-Новой Гвинее тестят новую систему идентификации животных, в частности свиней, которая сообщает потребителям полную информацию о происхождении, кормлении и вакцинациях. Об этом сообщает продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединённых Наций (ФАО), передает УНН. 

Подтверждение качества продукции позволит этой стране выйти на новый уровень международной торговли, где растущий спрос на свинину открывает новые возможности для экспорта.

Международный союз электросвязи вместе с ФАО работает над созданием системы распределенного реестра, более известной как система на основе блокчейн, позволяющей отслеживать животных, а потребителям — предоставлять гарантию покупки благодаря подтверждению информации о приобретаемых свиньях.

С помощью этой системы фермеры из Папуа-Новой Гвинеи смогут регистрировать важную информацию о своих животных, в том числе их происхождение, чем их кормили, когда он болели и какими препаратами их лечили. До внедрения этой системы у потребителей не было возможности проверить эти сведения.

Применение новой системы сопровождения чрезвычайно важно для обеспечения доверия со стороны потребителей, а также расширения фермерами рынка и получения справедливого дохода на вложенные ими средства, говорят специалисты.

Используя метки радиочастотной идентификации и приложение для смартфона, фермеры смогут вести электронную историю того, как они разводили своих свиней, показывая, например, что откармливали своих животных сладким картофелем или что проводили необходимую вакцинацию.

Сейчас система проходит пилотные испытания в Дживаке, где местные жители с энтузиазмом включились в тестирование этой инициативы. На следующих этапах проекта потребуется доработать приложение и распространить его среди более широкой группы фермеров.

Тем временем Украина не может закрепить даже базовую (обязательную) идентификацию животных, не говоря уже о блокчейне и регистрации данных происхождения.

Соответствующий законопроект об обязательной идентификации всех животных Украины был зарегистрирован в августе 2018 года. С тех пор Рада четыре раза откладывала его рассмотрение.

Ранее УНН сообщал, что в Украине зарегистрировано всего 4 млн голов скота. При этом нет регистрации диких животных.

Что касается домашних и бездомных животных, то в прошлом году в столице было чипировано всего 36 животных, в этом году — 19. 

Источник: УНН

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Сегодня значительного уменьшения производства молока и молочной продукции в Украине не происходит. По результатам января-октября 2017 эти объемы составляли почти 9 млн тонн. Таким образом, по итогам года Минагрополитики ожидает производство молока на уровне 10387 тыс. тонн. В 2018 году возможно незначительное снижение производства молока до 10100 тыс. тонн при одновременном увеличении в структуре производства молока от сельскохозяйственных предприятий.

Об этом рассказала заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцева во время Х Всеукраинской конференции с международным участием «Молочный бизнес-2017».

«По результатам января-октября 2017 года, производство молока уменьшилось на 1% по сравнению с соответствующим периодом прошлого года: хозяйствами населения уменьшилось на 1,7%, а сельхозпредприятиями напротив было увеличео на 1,8%. Приятно отметить, что заметно увеличилась доля молока высшего сорта, 15% или 318 тыс. тонн, полученного от сельскохозяйственных предприятий», — отметила заместитель Министра по вопросам евроинтеграции. Она добавила, что удельный вес молока, закупленного переработчиками для дальнейшей переработки в сельскохозяйственных предприятиях, составляет на сегодня 60,5%, в хозяйствах населения — 29,6%.

«Экспорт украинских молокопродуктов в другие страны за этот период составил 112,3 тыс тонн. Например, мы значительно увеличили экспорт масла — в 3,5 раза, до $69 млн», — отметила Ольга Трофимцева. Она рассказала, что, кроме масла, украинские компании активно экспортировали в текущем году сыры и молочные сыворотки. «Главными покупателями украинских молочных продуктов пока остаются страны СНГ, но также в этом году активизировались поставки в страны Азии и Европейского Союза. На сегодня почти полностью исчерпаны тарифные квоты ЕС на сливочное масло и молочные пасты, а также на 34,5% исчерпана квота на сухое молоко. Впервые в этом году наши экспортеры начали использовать квоту на молоко и сливки, по состоянию на конец октября квота была заполнена на 3,8%», — отметила Ольга Трофимцева.

По ее словам, Минагрополитики и Госпродпотребслужба продолжают свою активную работу для открытия новых рынков для экспорта украинских молочных продуктов. Приоритетными являются такие страны, как: Ливан, Египет, Корея, Китай и другие. «Для развития отрасли украинского молочного скотоводства необходимо создать секторальную комплексную программу. И начинать надо по развитию селекции и генетики, технологий для производства и прочее. Кроме того, чрезвычайно важна кооперация между производителями и переработчиками, потому что это является самым эффективным путем формирования полноценных отраслевых цепей», — резюмировала заместитель Министра по вопросам евроинтеграции.

Справка: Производство основных видов украинской молочной продукции в январе-октябре 2017 года, по данным Госстат: молоко обработанное жидкое — 711 тыс. тонн, масло сливочное — 84,2 тыс. тонн, сыр свежий и кисломолочный — 50,2 тыс. тонн, творог жирный — 91,1 тыс тонн, йогурт, ферментированный или сквашенные сливки и молоко — 310 тыс. тонн, спреды и смеси жировые — 17 тыс тонн, продукты молокосодержащие — 708,2 тыс. тонн.

Пресс-служба Минагрополитики

Антибиотики обнаружили в 70% свинины и 80% мяса птицы, изготовленных на фермах в Любуском воеводстве (Польша), сообщило Национальное контрольно-ревизионное управление Польши в недавнем докладе.

Тем не менее, «официальная картина может не отражать реальность», сообщает газета Rzeczpospolita, поскольку система проверок имеет свои недостатки. Ревизионный офис обнаружил, что документация ветеринарной помощи в центрах ветеринарной инспекции была неполной и, примерно в половине случаев, официальные записи этих центров опирались на показания фермеров.

«Система контроля не может гарантировать, что мясо, предназначенное для продажи, является безопасным для потребителей», — прокомментировали в Национальном аудиторском офисе. Согласно статистике, в период с 2011 по 2015 год использование антибиотиков на животноводческих фермах Польши увеличилось на 23%.

PigUA.info по материалам euromeatnews.com