Споживачі та фермери закликають до сталого виробництва продуктів харчування в Європі

17-вер-2019

Нове дослідження Corteva Agriscience та Financial Times Group демонструє, що споживачі готові до застосування нових технологій у сільському господарстві.

Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.

Дослідження показало, що європейські споживачі та фермери вважають сталий розвиток головним пріоритетом, вони також відкриті до інноваційних технологій, які можуть сприяти виробництву більш поживних та корисних продуктів.

Дослідження «Сталі продовольчі системи Європи» було проведено на замовлення Corteva Agriscience. За результатами дослідження у наступні п'ять років понад дві третини опитаних фермерів планують використовувати продукти, отримані завдяки новим методам селекції рослин, в той час як більше половини споживачів позитивно ставляться до застосування цих технологій в цілому.

Дослідження базується на двох опитуваннях, в яких взяли участь 600 власників та керуючих фермерськими господарствами з Франції, Німеччини, Італії, Румунії, Великобританії та України, а також 2500 споживачів з цих же країн.

Результати дослідження показали, що купуючи продукти харчування, виготовлені сталим методом, споживачі перш за все дбають про скорочення відходів, надання підтримки дрібним фермерам та зменшення кількості синтетичних засобів захисту рослин. Також дослідження підкреслює виклики, з якими зіштовхуються фермери під час впровадження більш сталих практик, наприклад, фінансові витрати.

Крім того, дослідження демонструє, що більше чверті фермерів вважають задоволення потреб споживачів найбільшим викликом у найближчий час, порівнюючи його по важливості з боротьбою з великою кількістю шкідників. Також фермери визнають, що суспільство стало більше довіряти новим методам селекції рослин, таким як редагування генів. Фермери вірять, що майже дев'ять з десяти споживачів готові платити більше за товари, виготовлені з використанням інноваційних технологій.

«Це дослідження показує, що існує реальна потреба в більш сталому виробництві продуктів харчування в Європі. Corteva Agriscience володіє хорошим потенціалом для підтримки двостороннього діалогу про сталий розвиток сільського господарства, надаючи фермерам не лише бачення зі сторони споживачів, а також можливість бути почутими. Приємно усвідомлювати, що споживачі та фермери готові до використання нових методів селекції рослин, що мають багатообіцяючий потенціал вирощування більш поживних продуктів, які можуть збагатити життя виробників та споживачів. Споживачі готові платити більше за продукти, виготовлені сталим методом, і зараз — це можливість для всіх зацікавлених сторін, включаючи промисловість, відгукнутися та показати свою підтримку», — зазначив Ігор Тесленко, президент Corteva Agriscience в Європі.

milkua.info

Більше новин
Етанол та вершки до ЄС: які квоти найменш затребувані українськими експортерами
27-серп-2019

Українські експортери використовують можливості безмитного експорту у межах тарифних квот ЄС. Цього року вже повністю вичерпано 9 квот. Однак є і квоти, які ще не використані взагалі або ж не значно. Про це УНН повідомили у відповідь на запит в Мінекономрозвитку.

Отже, на цукрові сиропи - станом на 22 серпня - квота використана на 0,2%; оброблена продукція з молочних вершків - 1,9%; харчові продукти - 2,6%; цукрові продукти - 4,6%; етанол - 5,1%; оброблена продукція із цукру - 10,2%.

Водночас активно використовуються тарифні квоти на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (79,4%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна 75% та додаткова 44,1%), крохмаль (65,9%), оброблену продукцію із зернових (62,9%), солод та пшеничну клейковину (59,1%), яйця та альбуміни (основна 55,9% та додаткова 38,4%), висівки, відходи та залишки (53,6%), продукцію з обробленого молока (31,8%), сухе молоко (29,4%), часник (26,7%), овес (18,0%), молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (14,7%).

"Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот. Станом на 22.08.2019 використовуються можливості безмитного експорту 31 із 40 тарифних квот. Вже повністю використано 9 тарифних квот на кукурудзу, мед, виноградний та яблучний соки, цукор, оброблені томати, оброблений крохмаль, пшеницю м'яку, пшеничне борошно та гранули, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та молочні пасти", - повідомили у відомстві.

При цьому, майже повністю використано квоту на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%).

Додамо, за даними МЕРТ, для низки видів українських товарів передбачено безмитні тарифні квоти ЄС у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Нагадаємо, за минулий рік Україна не використала 8 квот на постачання товарів до ЄС.

Джерело: УНН

Детальніше
Світовий ринок комбікормів виріс на чверть за останні сім років
06-черв-2018

 Обсяг світового ринку комбікормів і кормових добавок за підсумками 2018 року сягне позначки в 17.5 млрд доларів в вартісному вираженні. Для порівняння в 2011 році ця цифра дорівнювала 13.5 млрд доларів, і таким чином з цього моменту комбікормова промисловість в світі розширилася майже на 25%, із середньорічним показником зростання в 3.8%, відзначається в маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією Transparency Market Research.

Підраховано, що найбільшим ринком для комбікормів і кормових добавок в світі залишається Азіатсько-Тихоокеанський регіон, на частку якого в 2018 році доведеться 32.4% усієї випущеної продукції. Ця частина світу також нарощувала виробництво комбікормів і кормових добавок швидшими темпами, в порівнянні з рештою світу. Середньорічний показник зростання галузі в останні сім років тут був на рівні 4%, встановили дослідники.

За матеріалами Transparency Market Research

Детальніше
На Вінниччині цьогоріч робитимуть акцент на кукурудзі
22-бер-2017

На Вінниччині в поточному році скоротилися площі озимих ― з осені посіяли менше майже на 80 тис. га. До того ж третина наявних посівів, а це 100 тис. га, вийшли із зими у слабкому і зрідженому стані.  Про це повідомила в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Валентина Кирилюк, пише «Голос України».

За її словами, з осені аграрії не досіяли озимий клин через погоду.

«Не вистачало вологи у ґрунті. І саме в той період, коли треба було засівати поле. Окремі керівники господарств не стали ризикувати», ― зазначила Кирилюк.

Таким чином, загальна площа озимих скоротилася на 77,7 тис. га у порівнянні з попереднім роком.

«Тепер фахівці надали ще одну не зовсім втішну інформацію ― третина сходів, а це трохи більш як 100 тис. га, погано перезимували і нині перебувають у слабкому і зрідженому стані. Ще на 118 тис. га посіви оцінюють у задовільному стані. І лише на 89 тис. га (28,8% від загальної площі) озимина порадувала, бо має гарні сходи, тобто подальший розвиток рослин не викликає сумнівів, що на таких ділянках буде щедрий урожай», ― розповіла Кирилюк.

За її словами, у такій ситуації агрономи радять розширювати клин ранніх ярих зернових та кукурудзи.

«Ярих зернових та зернобобових плануємо посіяти більше від минулорічного показника майже на 60 тис. га. Однак головний акцент буде зроблено на кукурудзу. Її площі планують розширити на понад 40 тис. га. Це та культура, що забезпечує високі врожаї. Тобто можна компенсувати збіжжя, що його недоотримаємо з озимих. Так забезпечимо ту кількість зерна, що мали торік», ― уточнила Кирилюк.

Утім, за її словами, тактика залежатиме від погодних умов.

Детальніше
Названо розмір допомоги ЄС українському агробізнесу
27-квіт-2020

Україна в 2021 році отримає перший транш в розмірі EUR26 млн за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні», повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Фінансову угоду про співпрацю в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» ENI/2019/042−119) була підписана 28 січня 2020 роки.

«Документ передбачає виділення Європейським Союзом EUR26 млн і є основою першого пакету допомоги. Зараз проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року», — написав заступник міністра у соцмережі Facebook .

Він уточнив, що виділення коштів передбачено з 1 січня 2021 року. Як уточнив Висоцький, орієнтовний бюджет першого пакету передбачає: EUR8 млн на інституційні та галузеві реформи в сфері розвитку сільського господарства та сільських територій; EUR7,5 млн — на зміцнення «ланцюгів вартості в сільському господарстві і підтримку малих фермерських господарств», гранти на основі співфінансування: EUR10 млн — на підтримку земельної реформи, EUR500 тис. — на адміністративні витрати.

Крім того, 28 квітня цього року сторони планують підписати угоду про виділення EUR25 млн щодо другого пакету допомоги.

«Після цього почнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року «, — зазначив заступник міністра.

Всього передбачається виділення EUR51 млн двома траншами.

agronews.ua.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок