Посівна-2022: структура посівних площ залежатиме від імпортних ресурсів

З 24 листопада 2019 року закінчується 6-місячний перехідний період та набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Проект Наказу № 553 опрацьовувався з 2016 року за участю представників бізнесу, профільних асоціацій та експертів проекту технічної допомоги ЄС, та враховує міжнародні вимоги, а також положення Європейського законодавства в частині наближення до вимог ЄС. Крім того, на етапі розробки проекту даного Наказу 553 Україна дотримувалась своїх зобов’язань транспарентності відповідно до членства у Світовій організації торгівлі, та нотифікувала відповідний проект документа вперше ще у 2016 році (G/SPS/N/UKR/111; G/SPS/N/UKR/111/Rev.1)

З виданням Наказу № 553 визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).

Наказом № 553 Україною застосовуються принципи зонування та компартменталізації. Зазначене відповідає міжнародній практиці «гнучкості» торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин.

Крім того передбачено зменшення кількості діагностичних досліджень щодо живих тварин, що повинні проводитися на території країни-експортера. У результаті буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин;

Наказом 553 встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки.

Також сформовано перелік країн та потужностей (об'єктів), які протягом останніх п’яти років постачали на митну територію України живих тварин та репродуктивний матеріал, розміщений за посиланням тут.

Наразі ведеться робота з компетентними органами торгових партнерів щодо актуалізації даного переліку та затвердження потужностей (об'єктів), як таких що мають право імпорту в Україну та відповідають оновленим імпортним вимогам.

Держспоживслужба

Третя декада червня почалася з висхідного руху цін на свинину. Зокрема, результати щотижневого моніторингу цін закупівлі на ринку живця, який проводить аналітичний відділ АСУ, свідчать про підвищення середньоринкової позначки на 1,8% проти попереднього тижня. На рубежі літніх місяців більшість виробників свинини налаштовані втримати ціну на досягнутому рівні.

Факт: Як і очікували постачальники живця напередодні попередніх торгів, товарне поголів’я піднялося в ціні на 0,25-1,5 грн/кг. У наслідок цього діапазон закупівельних цін на свиней забійних кондицій на 26-му тижні зсунувся у бік підвищення на півгривні: за підсумками торгів попереднього тижня більшість товарних партій реалізовували по 43,5-45,5 грн/кг, а середня ціна зупинилася на рівні 44,5 грн/кг. Незважаючи на нарікання переробників на значні перехідні залишки та досить мляву торгівлю, усі виробники свинини цього тижня змогли реалізувати за плановими цінами.

Очікування: За відгуками операторів ринку, вплив сезонних чинників на пропозицію живця стає все більш відчутним: спекотні погодні умови вповільнили темпи приросту маси свиней, що суттєво корегує кількість наявного товарного поголів’я у забійній кондиції. З огляду на це, виробники свинини вважають, що на початку липня ціни закупівлі залишаться в межах цьоготижневого діапазону. На їх думку, сезонна обмеженість пропозиції «балансуватиме» з відносно млявою реалізацією після тривалих святкових вихідних. Крім цього, окремі переробники ще попереднього тижня відзначали поступове відновлення споживчої активності у курортних зонах на Півдні країни.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Ізраїль зберігає практично повну залежність від імпорту кормових компонентів, свідчать дані недавнього дослідження. В останні роки галузь схильна до ряду серйозних змін. Так, зростають поставки кукурудзяного глютену, в той час як пшениця все частіше замінюється більш дешевим зерном.

За оцінками аналітиків, виробництво комбікормів в Ізраїлі становить приблизно 4 млн т на рік. Близько 90% ринку контролюється вісьмома комбікормовими заводами. При цьому в країні є 150 невеликих заводів, які належать місцевим фермерським співтовариствам. Крім того, виробники комбікормів в Ізраїлі експортують близько 15% продукції в Йорданію і Палестину.

За матеріалами AllAboutFeed

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО поділився прогнозом щодо розвитку українського ринку молока та молокопродуктів в контексті світових тенденцій під час свого виступу на Молочному конгресі у Києві.

Економіст навів наступні кілька світових фактів за 2018 рік:

Жири і далі історично дорогі, лише незначне зниження на рік і майже в півтора рази дорожчі до середнього за останні роки;

Ще більше зниження цін на білок, в середньому за рік мінус 35% до середнього за п'ять років

Найбільший історичний розрив між ціною на жир та білок зберігався протягом 2018 року, але почав знижуватися наприкінці року

Повертаючись до ситуації в Україні, Андрій Ярмак зазначив, що масло продовжує «витягувати» переробку — формується неприємна «маслозалежність» всього ланцюжка, особливо виробників (46%доходів від експорту формує група «масла»).

«Переробники повірили в експорт і почали інвестувати в якість продуктів, однак „комодитизація“ поглиблюється внаслідок дефіциту розуміння експорту», — підкреслив економіст ФАО.

Також Андрій Ярмак звернув увагу учасників конгресу на те, що вперше за багато років незначно — на 2%, зріс внутрішній ринок — але це потужний позитивний сигнал.

«Падіння УМІ відбувалося в значній мірі з причини підвищення цін на корми, але підняти ціну на молоко було важко, бо експортувалися переважно біржові товари», -зазначив він.

Переходячи до прогнозів, а 2019 рік, Адрій Ярмак відзначив, що рік почався надзвичайно позитивно для світового ринку:

білок зріс на 26% протягом двох місяців;

жир зріс на 14% протягом двох місяців

«Інтервенційні запаси білку в ЄС, які тяжіли над ринком протягом двох років поспіль, вдалося продати майже на 100%. Україна цього поки що не відчуває, бо взимку майже не виробляє білок та масло для експорту. При цьому аналітики говорять про перспективу реабілітації білку», — сказав економіст ФАО. Також він наголосив на тому, що схема експорту сирного продукту через Білорусь більше не працює, тож залишається додатково близько 200−250 тис. тонн невитребуваної сировини.

До інших тенденцій, які впливатимуть на розвиток українського ринку молока та молокопродуктів Андрій Ярмак відніс:

Прискорення зростання внутрішнього ринку;

Зростання експорту повільніше, ніж зростання внутрішнього ринку (ревальвація?). Можлива підтримка з боку подорожчання СЗМ;

Підвищення рівня УМІ;

Підвищення прибутковості переробки та розширення виробництва крафтових продуктів.

milkua.info