Допомога від ЄС сприятиме економічному зміцненню України

Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу.

Про це Президент України Володимир Зеленський розповів під час засідання Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, пише «‎Укрінформ»‎. 

За словами Зеленського, внаслідок російської блокади українських портів на Чорному та Азовському морях посилився дефіцит на продовольчому ринку, який раніше був дестабілізований.

«‎На щастя, нам вдалося досягти таких умов, за яких росія змушена була прийняти умови міжнародної спільноти. Завдяки цьому зерновий експорт із трьох українських портів було відновлено. Це вже знімає частину напруги на продовольчому ринку, але не повністю знімає загрозу»‎, — зауважив президент.

На його переконання, лише повноцінне поновлення українського аграрного експорту може бути гарантією того, що десятки мільйонів людей у ​​всьому світі матимуть, що їсти.

Президент України подякував генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу та голові Турецької Республіки Реджепу Тайіпу Ердогану та іншим сумлінним суб'єктам міжнародних відносин, які борються проти продовольчої кризи, за яку відповідальна лише росія. У цьому контексті він додав: «‎Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу»‎.

З 20 липня 2020 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вводить в експлуатацію новий вебпортал, який вже доступний за посиланням dpss.gov.ua/.

Про це йдеться на сайті відомства. 

У зв’язку з переходом на інший майданчик, супроводження вебсайту Держпродспоживслужби, зареєстрованого за адресою www.consumer.gov.ua/, з 1 вересня 2020 року буде припинено.

Перехід на сучасний вебресурс обумовлений потребами часу, необхідністю поглиблення і удосконалення співпраці з громадськістю, а також забезпеченням прозорості та відкритості діяльності Держпродспоживслужби.

Даний ресурс Держпродспоживслужби є офіційним джерелом для оприлюднення інформації у мережі Інтернет про свою діяльність.

Новий вебпортал Держпродспоживслужби має сучасний дизайн та більш зручний і доступний функціонал українською та англійською мовами, а також забезпечує доступність для користувачів з порушенням зору.

Структура вебпорталу враховує вимоги та потреби:

• громадськості;
• суб'єктів господарювання згідно з напрямками діяльності Держпродспоживслужби;
• нормативно-правового та методичного забезпечення;
• міжнародних стандартів та актуальних питань згідно з напрямками діяльності тощо.

З нагоди введення в експлуатацію нового вебпорталу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко зазначила, що Служба «продовжує створювати додаткові сучасні інформаційні інструменти для покращення координації і співробітництва влади з громадськістю та бізнес-середовищем, оскільки це є головною запорукою успішної реалізації державної політики відповідно до напрямків діяльності Держпродспоживслужби».

Зауважимо, що створення нового вебпорталу реалізовано завдяки наданню відповідного інструментарію Держпродспоживслужбі Кабінетом Міністрів України та Міністерством цифрової трансформації у рамках проєкту «Сайти органів державної влади».

«Ми вважаємо, що таких проєктів має стати набагато більше та закликаємо кожного приєднатися до Цифрового розвитку України, використовуючи сучасні сервіси, програми, послуги, технології, які мають на меті створення комфортних умов для кожного споживача», — йдеться на сайті.

Робота Держпродспоживслужби щодо цифрового розвитку і надалі продовжуватиметься.

Цього року Чорноморський регіон став одним з глобальних гравців в аграрній сфері, що дозволяє йому робити істотний вплив на світовий агроринок. У зв'язку з поганим врожаєм основних сільськогосподарських культур в світі, вартість сукупного українського агроекспорту може зрости.

Про це повідомив аграрний експерт Сергій Феофанов, пише «ГолосUA».

«Уже другий рік ми спостерігаємо таке явище в аграрній сфері, як друга зима. У зв'язку з тим, що на початку березня були зафіксовані вкрай низькі температури в США, Канаді, країнах ЄС і Південної Америки, в цьому році спостерігається поганий урожай пшениці, кукурудзи, сої та соняшнику. На тлі цієї картини показники врожаю в Україні — вище світових. Тому ми можемо припускати, що вартість сукупного аграрного експорту з України може збільшитися», — вважає експерт.

За словами Феофанова, Україну явище «другої зими» також зачепило, але за рахунок низьких врожайних показників на світовій арені, українські фермери зможуть дорожче продати основні аграрні культури.

«У цьому році ми спостерігаємо велику кількість ризиків для врожаю в Україні. Це не тільки холодна весна, але і різке зростання температур, яке ми спостерігаємо зараз. Через нетипово високої температури в квітні, волога в ґрунті знаходиться під ризиком швидкого випаровування, що несе небезпеку для врожаю, який в Україні почнуть збирати з середини червня», — вважає Феофанов.

На думку експерта, виграють від продажу врожаю ті українські фермери, які зробили ставку на грамотну структуру посіву і раціональний розподіл грошових ресурсів.

«Не секрет, що за останні 5−7 років в Україні істотно зросла роль аграрних технологій. На 85% отримання цих технологій фінансується з кишені українських фермерів. І ті, хто правильно розрахував час посіву і використання тих самих технологій, в цьому році отримає найбільший прибуток», — впевнений Феофанов.

milkua.info

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com