Держпродспоживслужба переходить на новий вебпортал

30 серпня, Президент України Петро Порошенко підписав законопроект № 7403-д, яким скасовується норма щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої, насіння свірипи та ріпаку для виробників, які самостійно поставляють ці культури за кордон.

«Висловлюємо вдячність Президенту за те, що він став на сторону аграрної спільноти та підписав цей закон. Таким чином, він зламав олігархічні домовленості, тим самим захистивши інтереси невеликих сільгоспвиробників», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

У разі непідписання цього закону, з 1 вересня вступила би в силу норма щодо скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої. Вона завдала б нищівного удару по всіх аграріях, які вирощували сою у 2018 році, оскільки це спричинило б зменшення їхнього прибутку від реалізації на 16,7%, а також дозволило олігархічним структурам та транснаціональним компаніям (власникам переробних потужностей) збагатитись за їх рахунок. Також результатом набуття чинності даної норми стало б різке зростання тіньового ринку. Відсутність відшкодування ПДВ мало стимулювати закупівлю сої та ріпаку за «чорну готівку» за ціною без ПДВ з подальшим експортом, без відшкодування і без повернення валютної виручки в країну.

Крім того, скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є грубим порушенням зобов'язань, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект № 7403-д за основу і в цілому 22 травня. За ухвалення відповідного рішення проголосували 249 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. Однак повернення відшкодування ПДВ тільки для експортерів, передбачене нормами законопроекту № 7403-д, є лише частковим вирішенням «олійного питання», оскільки дрібні фермери не зможуть формувати великі партії сої для експорту.

Депутати розглядали також законопроект № 7403−2, на прийнятті якого наполягали аграрії. Ним пропонувалось скасувати дискримінаційні правки та повернути відшкодування експортного ПДВ для усіх виробників олійних. Його підтримали 15 обласних рад, міжнародні організації, провідні експерти галузі. Але зрештою за його прийняття проголосували лише 110 депутатів.

Раніше аби зламати супротив лобістів «олігархічних структур» та домогтись включення законопроекту № 7403−2 до порядку денного парламенту, аграрії були змушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради і будівлею парламенту.

uacouncil

Посилення податкового навантаження на дрібний та середній бізнес призведе до його ліквідації, а не до наповнення бюджету. Про це у коментарі УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, коментуючи податкові зміни, які вступили у дію з 1 січня 2022 року.

Ідеться про закон “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (законопроект № 5600), який ще називають “ресурсним”. Він передбачає, що усі суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, більше не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування 4 групи.

"Це може створити ситуацію певного монополізму. Бо є великі виробники. Вони теж втратять, але хоча б виживуть. Натомість, малі і середні перестануть існувати. Податкове законодавство до змін давало змогу малим і середнім виробникам працювати, виготовляти продукцію, створювати конкуренцію на ринку. Відтак, не можна десь брати, а десь — додавати. Бо постраждалі категорії виробників матимуть серйозні проблеми", — коментує Козаченко.

На тлі пандемії Україна опинилася в складних економічних умовах, продовжив Карпенко.

"І інші країни — також. Однак вони навпаки підтримують бізнес, а не обтяжують його. Зрозуміло, що не вистачає коштів у бюджеті. Але треба було не поспішати із прийняттям такого серйозного рішення. Нам треба підтримувати галузь птахівництва, створювати нові напрямки, які й дадуть нові надходження у бюджет", — додав він.

Низка асоціацій звернулася до Офісу президента, прем’єр-міністра та Верховної Ради із таким самим закликом — виправити згубну ситуацію.

Вони стверджують, що аномальне зростання цін на енергоносії та корми і так призвели до скорочення вітчизняного виробництва. Якщо до цього додати ще податковий тиск — Україна може втратити власну галузь виробництва м’яса птиці та буде змушена імпортувати продукти, ризикуючи продовольчою безпекою країни. 

Джерело: УНН

Проблема силосування в Україні полягає в посушливому літі. Кукурудза висихає досить швидко. Фермери мусять її швидше зібрати, щоб отримати гарний результат. Таку думку висловив британський науковець, експерт в силосуванні Дейв Девіс.

«Я вважаю, що зміни клімату є серйозним викликом для тих, хто займається силосуванням», — зазначив Дейв Девіс.

Він радить українцям зосередитися на двох аспектах:

• розширенні набору культур для силосування, які були б стійкіші до посушливих умов, і, при їх ранній заготівлі, мали б кращі показники крохмалю, більше енергії та хорошу перетравність волокон;
• звернути увагу на озимі культури, які можна було б зібрати ранньою весною для формування раннього силосу.

Читайте також : Майстер-клас із заготівлі силосу від Дейва Девіса на базі ТДВ «Терезине»

milkua.info за матеріалами superagronom

Відновлення поголів'я свиней після епідемії АЧС, а також стабільно високий попит на продукти птахівництва призведе до зростання попиту на комбікорми в Китаї в сезоні 2020/21, відзначається в доповіді Мінсільгоспу США. Очікується, що в порівнянні з минулим сезоном споживання зросте на 3,2%, або на 6,8 млн тонн. Таким чином, сукупне споживання комбікорму в країні досягне 218,9 млн т. Так, в липні виробництво комбікормів для свиней зросло на 36,8% до рівня попереднього року, для птиці - на 10%.

За матеріалами FeedNavigator