Польща: екологи виступають проти відстрілу кабанів

Президент і генеральний директор USDEC (Американська рада з експорту молочних продуктів) Том Вілсак, беручи участь в круглому столі, організованому американським журналом Dairy Foods, зазначив, що повсякденне життя всієї планети тільки почне повертатися до норми в 2021 році. І молочна галузь не стане винятком.

«COVID-19 буде ще довго впливати на світову економіку, включаючи молочні ринки. Мексика, наш експортний ринок молочних продуктів № 1, знаходиться в нашому списку спостереження. Економіка країни вже була нестабільною до COVID-19 через уповільнення виробництва, скорочення інвестицій і невизначене політичне становище. Об'єднайте ці чинники з обвалом цін на нафту, ослабленням песо і недостатнім державним стимулюванням, і ви отримаєте потенціал тривалої рецесії в країні, яка в минулому році придбала американських молочних продуктів на більш ніж 1,5 млрд. доларів. Щоб знизити ризик надмірної залежності від економіки однієї країни, багато з наших членів диверсифікують поставки, відкриваючи нові ринки, включаючи Близький Схід/Північну Африку, Південну Америку і Південно-Східну Азію. Це мудра стратегія. Наш експорт до Мексики скоротився в цьому році, але ми компенсували це бурхливими продажами інгредієнтів в Південно-Східну Азію», — розповідає Том Вілсак.

За словами експерта, США налаштовані на серйозне зростання поставок молочних інгредієнтів в Південно-Східну Азію. Експорт СЗМ виробництва США в Південно-Східну Азію виріс на 72% за перші сім місяців 2020 року (порівняно з січнем-липнем 2019 року), і цей регіон знаходиться на шляху до витіснення Мексики в якості ринку СЗМ № 1 в цьому році.

Продажі сироваткових білків в Південно-Східній Азії виросли на 38% за той же період. Активно в розвитку експорту участь американського Центру передового досвіду в молочній промисловості (CDE), який нещодавно відкрили в Сінгапурі. CDE був побудований з використанням найсучасніших технологій, щоб з'єднати постачальників з клієнтами з Південно-Східної Азії.

Том Вілсак нагадав, що Американська рада з експорту молочних продуктів була створена 25 років тому і сьогодні є провідним інструментом в розширенні ринків збуту для молочної продукції, здійснюючи боротьбу за справедливу торгову політику.

«У 1995 році експорт молочних продуктів США склав 982 мільйони доларів. У минулому році показник досяг $ 6 млрд. Фізичний обсяг експорту за ці роки виріс на 552%. Сьогодні молоко з одного з семи танкерів, які покидають американські ферми, потрапляє в молочні продукти та інгредієнти, що направляються за межі країни. У 2021 року ми бачимо серйозні можливості для подальшого зростання експорту», — уклав Том Вілсак.

DairyNews.ru

Держпродспоживслужба зацікавлена у продовженні співпраці з ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), зокрема з питань, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з міжнародним експертом ФАО з питань безпечності харчових продуктів Ендрю Голді.

Під час зустрічі обговорювалися пріоритети та потреби у сфері безпечності харчових продуктів та питання здійснення лабораторних досліджень.

Станом на сьогодні Україна продовжує впроваджувати національну систему контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, яка буде еквівалентна системі Європейського Союзу, що базується на важливому принципі забезпечення контролю «від лану до столу». Держпродспоживслужбою здійснюється комплексний контроль на всіх стадіях виробництва харчових продуктів на основі ризик-орієнтовного підходу, що починається на рівні первинного виробництва. При цьому низка проєктів впроваджується за допомогою ФАО.

Учасники наради домовилися продовжити співпрацю з ключових напрямків, які важливі для харчової безпечності в Україні, яка включатиме навчання співробітників щодо забезпечення безпечності харчових продуктів, протидію харчовому шахрайству тощо.

dpss.gov.ua

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul