«Держпродспоживслужба зацікавлена у продовженні співпраці з ФАО», — Владислава Магалецька

27-січ-2022

Держпродспоживслужба зацікавлена у продовженні співпраці з ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), зокрема з питань, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з міжнародним експертом ФАО з питань безпечності харчових продуктів Ендрю Голді.

Під час зустрічі обговорювалися пріоритети та потреби у сфері безпечності харчових продуктів та питання здійснення лабораторних досліджень.

Станом на сьогодні Україна продовжує впроваджувати національну систему контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, яка буде еквівалентна системі Європейського Союзу, що базується на важливому принципі забезпечення контролю «від лану до столу». Держпродспоживслужбою здійснюється комплексний контроль на всіх стадіях виробництва харчових продуктів на основі ризик-орієнтовного підходу, що починається на рівні первинного виробництва. При цьому низка проєктів впроваджується за допомогою ФАО.

Учасники наради домовилися продовжити співпрацю з ключових напрямків, які важливі для харчової безпечності в Україні, яка включатиме навчання співробітників щодо забезпечення безпечності харчових продуктів, протидію харчовому шахрайству тощо.

dpss.gov.ua

Більше новин
Екстракт хмелю в комбікормах може поліпшити якість м'яса
19-квіт-2018

Використання β-кислот хмелю в якості дієтичної добавки для курчат-бройлерів може надавати позитивний вплив на окислювально-відновні реакції в їх організмі і покращувати характеристики кінцевої продукції.

До таких висновків прийшла в рамках спільного дослідження група вчених з Бразилії, Бельгії та Данії. Результати їх роботи були опубліковані в міжнародному журналі Food Research International.

Згідно з висновками дослідників використання цієї дієтичної добавки позитивно запобігає окислення міофібриллярних білків. В рамках серії тестів було встановлено, що бройлери, отримували β-кислоти хмелю, мали в своєму організмі концентрацію білкових карбонілі нижче в порівнянні з птицею, що не одержувала таку добавку.

Таким чином, на основі β-кислот хмелю можна розробити серію кормових добавок, які будуть ставитися до класу фітогенетиків - засобів рослинного походження, роблять висновок дослідники.

За матеріалами Science Direct

Детальніше
Українські науковці розповіли, як робити заготівлю кормів в умовах війни та обмежених ресурсів
13-трав-2022

Члени НААН підготували рекомендації щодо заготівлі кормів в умовах війни та обмежених ресурсів.

Виробництво прогнозованої кількості кормів в умовах воєнного стану ускладнюється дефіцитом енергетичних та людських ресурсів, а також нестійкими погодними умовами.

Важлива роль у виробництві кормів для сімейних ферм та особистих селянських господарств належить створенню центрів виробництва кормів в об'єднаних територіальних громадах. Для забезпечення продовольчої безпеки вітчизняні товаровиробники мають виробити: молока — на рівні 8,23 млн т, м’яса великої рогатої худоби — 135 тис. т, м’яса свиней — 600 тис. т, м’яса птиці — 1,62 млн т, яєць — 4,1 млрд. При раціональній годівлі сільськогосподарських тварин і птиці 1 т кормів має забезпечувати виробництво 1 т молока з відповідними показниками якості, 0,13 т м’яса великої рогатої худоби, 0,3 т м’яса свиней, 0,45 т м’яса птиці та 5,5 тис. яєць. За таких умов споживання продуктів тваринництва на душу населення в Україні досягатиме: м’яса — 54 кг (р.н. -83 кг), молока — 200 кг (р.н. — 380 кг), яєць — 280 шт. (р.н. — 290 шт.) Тому у 2022 році для виробництва прогнозованих об'ємів тваринницької продукції галузь кормовиробництва повинна забезпечити заготівлю об'ємистих кормів на рівні: 1,7 млн т сіна; 7,6 млн т сінажу та 30,5 млн т силосу.

аgravery.com

Детальніше
Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації
17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Детальніше
Китай і Африка стануть драйверами зростання світового попиту на молочну продукцію — Rabobank
06-вер-2021

Китай і Африка стануть драйверами зростання світового попиту на молочну продукцію.

Про це йдеться в прогнозі Rabobank, пише The DairyNews.

Експерти відзначають, що до 2030 року КНР залишиться в статусі найбільшого світового імпортера молочної продукції. При цьому, на позиції найбільш перспективних нетто-імпортерів даної категорії продовольства поступово вийдуть країни африканського континенту, на які, як очікується, до зазначеного часу буде становити більше 35% зростання світового населення.

У документі додається, що трансформація глобальної вікової структури спричинить за собою зростання попиту на молоко, сири, йогурт і олігосахариди грудного молока.

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок