З’явилися нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції тваринництва

18-квіт-2019

З’явилися нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції тваринництва.

Нові вимоги виписані в наказі «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України 16 листопада 2018 р. за № 553 та зареєстровано Міністерством юстиції України 4 квітня 2019 р. за № 1101/5.

Основною метою розробки та прийняття наказу є необхідність системного перегляду та оновлення чинних вимог до імпорту, які в своїй більшості уже не відповідають сучасним реаліям торговельних відносин. У зв’язку з цим за підтримки Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в України» було розроблено проект нового наказу.

Під час розробки проекту було проаналізовано та використано досвід ЄС (15 регламентів, директив та рішень) та міжнародні стандарти (Кодекси здоров’я МЕБ).

Основні нововведення, передбачені наказом:

Застосування Україною принципів зонування та компартменталізації. Зазначене відповідає міжнародній практиці «гнучкості» торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин;

Значне зменшення кількості діагностичних досліджень щодо живих тварин, що повинні проводитись на території країни-експортера. У результаті буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин;

Оновлення вимог щодо походження сировини для виробництва харчових продуктів. Наказ не встановлює вимоги щодо походження сировини для виробництва харчового продукту виключно із території країни-експортера, що слугує значним полегшенням для виробників зазначених продуктів;

Збільшення видового різноманіття продуктів, які можуть імпортуватись в Україну. До сьогодні на законодавчому рівні не було встановлено вимог до імпорту низки категорій продуктів, що є значним торговим бар'єром. Наказом встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки.

З прийняттям зазначеного Наказу визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).

Наказ, який вводить нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції, набирає чинності через півроку після опублікування.

consumer

Більше новин
Уряд розширив держпідтримку на племінне свинарство
09-серп-2017

Сьогодні, 9 серпня, на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято рішення розширити дію державної підтримки на розвиток племінного свинарства шляхом внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва.

Метою внесення змін є заохочення товаровиробників до застосування племінних тварин через механізм часткового відшкодування придбаних усіх племінних свиней. Також, згідно цього акту, уточнюється період у продовж якого мають бути придбані тварини.

Нагадаємо, у Мінагрополітики стартувала робота над Стратегією розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року, яка буде направлена на такі напрями: племінна і селекційна робота, протиепізоотичні заходи та ветеринарія, заходи із нарощування поголів’я тварин та просування на зовнішні ринки.

Довідково:

У 2017 році АПК отримав 5,45 млрд грн на підтримку аграріїв із державного бюджету. Зокрема, на підтримку тваринництва передбачено 170 млн грн.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
В яких випадках принципи HACCP є обов’язковими для молочнотоварних ферм
25-лип-2019

«Виробництво молока на фермі – це складний процес, подальша експлуатація сировини впливає на статус молочно-товарної ферми (МТФ). В яких випадках вона вважається первинним виробником», — пояснив Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів, під час онлайн-вебінару «Виконання вимог харчового законодавства з безпечності продукції на первинному виробництві».

«Якщо молочно-товарна ферма (МТФ) тримає тварин, здійснює доїння молока, охолоджує і транспортує його до переробного підприємства, то це є первинне виробництво. Якщо ж МТФ надає послуги із зберігання молока, яке надійшло від іншого оператора ринку, і таким чинок виконує функцію зберігання, то така ферма відносно цього молока не є первинним виробником», — розповідає експерт з безпечності харчових продуктів.

Слід зауважити, якщо МТФ паралельно запускає інші процеси, окрім власного виробництва молока, зокрема, переробку молока, пастеризацію чи виготовлення сиру, то така ферма не є первинним виробником, оскільки вона займається переробкою і змінює структуру продукту.

Експерт додає, що центри збирання, зберігання і охолодження молока також не є первинними виробниками. Як правило, такі організації приймають молоко від різних операторів ринку і до них повинні застосовуватися деякі процедури, засновані на принципах HACCP.

Чому так важливо розумітися на визначенні первинне і непервинне виробництво? Як пояснює Юрій Оглашенний:

Для первинних виробників не є обов’язковим впровадження процедур, заснованих на принципах системи HACCP (закон цього не вимагає).

Первинним виробникам достатньо виконати гігієнічні вимоги, а принципи HACCP застосовувати лише з власного бажання або за вимогою клієнтів. Процедури HACCP є достатньо гнучкі, щоб їх застосувати і до відносно простих процесів, які здійснюються на етапі первинного виробництва.

Всі оператори ринку первинного виробництва повинні реєструвати свої потужності, але для них не є обов’язковим і не вимагається надання експлуатаційного дозволу.

«Оператор ринку, що не належить до первинних виробників, повинен впровадити процедури, засновані на принципах HACCP. Це ті виробники, що працюють з необробленою продукцією тваринного походження, переробляють її, зберігають в умовах, коли температура має бути нижче 10 градусів, і їм потрібен експлуатаційний дозвіл», — розповідає експерт.

MilkUa.Info

Детальніше
У Раді розробили антикризові заходи для підтримки бізнесу через коронавірус
17-бер-2020

У Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розробили пакет антикризових заходів, які спрямовані на підтримку бізнесу в період негативного впливу фінансової кризи, викликаної ситуацією з коронавірусом. Про це розповів Данило Гетманцев, глава Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

«Звернувшись до експертного середовища та вивчивши досвід зарубіжних країн, ми розробили два законопроекти про допомогу бізнесу. Вони ще не в остаточній редакції, проте ми вже маємо якесь своє бачення. Ми закінчуємо роботу і вони будуть розглянуті на позачерговому засіданні ВР», — заявив пан Гетманцев.

Основні нововведення, які підготовлено на цей момент:

Звільнення від будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства протягом двох місяців. Але, можливо, цей термін буде продовжено.

Звільнення від сплати ЄСВ всіх самозайнятих осіб терміном на два місяці.

Заборона на проведення перевірок до 1 липня 2020 року (крім камеральних).

Декларації фізособам-підприємцям пропонують дозволити подавати до 1 липня 2020 року.

Звільнення від сплати земельного податку, якщо земля перебуває під об'єктами, які використовуються у підприємницькій діяльності до 31 травня 2020 року.

Звільнення від податку за нерухомість до 31 травня 2020 року (тільки в частині комерційної нерухомості). Тобто, якщо, наприклад, у людини магазин, який він змушений закрити на період карантину, він не буде платити податки на землю і нерухомість.

Набуття чинності гучних законів про застосування касових апаратів і програмних РРО для малого бізнесу відкладається на три місяці.

Виплати за вимушений простій співробітникам підприємств звільняються від податку на доходи фізосіб. Йдеться про те, що якщо підприємство зупиняється на період карантину і люди не працюють, то за законом роботодавець все одно має платити цей податок. Тому депутати пропонують його скасувати, поки є такі надзвичайні обставини.

«Є ще заходи, які не стосуються податків, і вони обговорюються спільно з парламентським комітетом з питань економічного розвитку. Я запропонував комерційну плату щодо орендної нерухомості і обладнання нараховувати без урахування прибутку орендодавця. Якщо є витрати на утримання, на амортизацію — вони покриваються. Але якщо є прибуток, він не має бути сплачений за цей період. Друга пропозиція — ми визнаємо ситуацію, пов'язану з коронавірусом, форс-мажором і звільняємо всіх від цивільно-правової відповідальності (від сплати штрафів, пені тощо)», — повідомив політик.

agravery.com

Детальніше
ТОП-5 проблем на ринку свинини
13-трав-2022

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

  1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
  2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
  3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
  4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
  5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок