В яких випадках принципи HACCP є обов’язковими для молочнотоварних ферм

25-лип-2019

«Виробництво молока на фермі – це складний процес, подальша експлуатація сировини впливає на статус молочно-товарної ферми (МТФ). В яких випадках вона вважається первинним виробником», — пояснив Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів, під час онлайн-вебінару «Виконання вимог харчового законодавства з безпечності продукції на первинному виробництві».

«Якщо молочно-товарна ферма (МТФ) тримає тварин, здійснює доїння молока, охолоджує і транспортує його до переробного підприємства, то це є первинне виробництво. Якщо ж МТФ надає послуги із зберігання молока, яке надійшло від іншого оператора ринку, і таким чинок виконує функцію зберігання, то така ферма відносно цього молока не є первинним виробником», — розповідає експерт з безпечності харчових продуктів.

Слід зауважити, якщо МТФ паралельно запускає інші процеси, окрім власного виробництва молока, зокрема, переробку молока, пастеризацію чи виготовлення сиру, то така ферма не є первинним виробником, оскільки вона займається переробкою і змінює структуру продукту.

Експерт додає, що центри збирання, зберігання і охолодження молока також не є первинними виробниками. Як правило, такі організації приймають молоко від різних операторів ринку і до них повинні застосовуватися деякі процедури, засновані на принципах HACCP.

Чому так важливо розумітися на визначенні первинне і непервинне виробництво? Як пояснює Юрій Оглашенний:

Для первинних виробників не є обов’язковим впровадження процедур, заснованих на принципах системи HACCP (закон цього не вимагає).

Первинним виробникам достатньо виконати гігієнічні вимоги, а принципи HACCP застосовувати лише з власного бажання або за вимогою клієнтів. Процедури HACCP є достатньо гнучкі, щоб їх застосувати і до відносно простих процесів, які здійснюються на етапі первинного виробництва.

Всі оператори ринку первинного виробництва повинні реєструвати свої потужності, але для них не є обов’язковим і не вимагається надання експлуатаційного дозволу.

«Оператор ринку, що не належить до первинних виробників, повинен впровадити процедури, засновані на принципах HACCP. Це ті виробники, що працюють з необробленою продукцією тваринного походження, переробляють її, зберігають в умовах, коли температура має бути нижче 10 градусів, і їм потрібен експлуатаційний дозвіл», — розповідає експерт.

MilkUa.Info

Більше новин
Кабмін затвердив порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції
04-груд-2019

Кабінет Міністрів України затвердив постанову уряду від 23 жовтня 2019 року №970 про порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції.

Цей порядок визначає детальні правила щодо схеми чергування культур у сівозміні, застосування органічних добрив під час виробництва, використання органічних насіння і садивного матеріалу, використання органічних кормів для годування тварин тощо.

Загалом порядок визначає детальні правила органічного виробництва та обігу органічної продукції таких галузей, як рослинництво, тваринництво, грибівництво, аквакультура, виробництво органічних морських водоростей, органічних харчових продуктів, органічних кормів і заготовка органічних об'єктів рослинного світу.

Урядовий портал

Детальніше
Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. т яєць
12-лют-2018

Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. т яєць на суму $ 7,06 тис.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними імпортерами українських яєць в 2017 р є ОАЕ (на $ 2,73 тис.), Ірак (на $ 1,5 млн) і Катар (на $ 4,95 млн). Експорт в ці країни склав 2,79 тис. т, 1,54 тис. т і 0,74 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що Україна за 2017 р експортувала 88,58 тис. т яєць на суму $ 68,64 млн.

www.poultryukraine.com    

Детальніше
Уряд затвердив план із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану
03-трав-2022

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив план заходів із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.

«Уряд розробив комплекс дій за багатьма напрямами. По-перше, це моніторинг стану продовольчої безпеки та с/г інфраструктури в цілому. По-друге, національним виробникам харчових продуктів надаватиметься держпідтримка. По-третє, найбільш соціально вразливе населення отримуватиме адресну продовольчу допомогу. Крім того, під особливим контролем держави буде моніторинг та відповідне регулювання продуктових цін», – запевнив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Так, міністерства, Держстат, обласні військові адміністрації регулярно відстежуватимуть, зокрема, статистику за балансом основних продуктів харчування. Контролюватимуть рівень торговельних надбавок. Обсяги вітчизняної с/г продукції під експорт і надалі на період воєнного стану регулюватимуться державою.

Буде вивчена потреба та кількість підприємств, які потребують фінансування для розширення, відновлення та будівництва виробничих потужностей.

Крім того, постійно забезпечуватимуться потреби вітчизняних підприємств агропромислового комплексу в товарах критичного імпорту.

З-поміж іншого, держава також регулярно закуповуватиме продовольчі набори для соціально незахищених верств населення. Буде реалізовано місцеві програми для самозабезпечення територіальних громад харчовими продуктами.

«Усіма цими заходами ми намагаємося досягнути ключового – задовольнити в необхідній кількості потреби українців продуктами харчування. А також повністю забезпечити підприємства, які працюють у сфері с/г виробництва, можливостями для подальшої роботи. І гарантувати нашій державі та її громадянам стійку продовольчу безпеку в цей небезпечний час війни», – резюмував Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Детальніше
Індія готова покрити дефіцит української пшениці
13-квіт-2022

Високий врожай та запаси зерна допоможуть Індії покрити нестачу пшениці на світовому ринку, спричинену вторгненням росії в Україну.

Про це пише Reuters

Як зазначається, Індія — другий за величиною виробник пшениці в світі — готова задовольнити будь-який додатковий попит на пшеницю з боку покупців з Південної Азії та Південно-Східної Азії, а також з інших країн Європи, Західної Азії та Північної Африки.

«Індійський ринок має достатні запаси, крім того, Індія знаходиться в зручному положенні, щоб задовольнити запити країн-імпортерів пшениці», — розповів виданню державний службовець Міністерства у справах споживачів, продовольства та громадського розподілу Судханшу Панді.

Він уточнив, що в Індії триває новий сезон врожаю пшениці, цього року виробництво становить рекордні 111,32 млн т, що робить його шостим сезоном поспіль, коли країна виробляє надлишок. Індії потрібно щонайменше 25 млн т пшениці щороку для реалізації програми продовольчого забезпечення.

Минулого року уряд закупив у вітчизняних фермерів рекордні 43,34 млн т пшениці, що значно перевищує обсяги, необхідні для програми добробуту. Цьогоріч держзакупівлі скоротяться. 

«Ми повинні задовольнити наші власні вимоги, а потім решта буде доступна для глобального експорту», — зазначив Панді.

За його словами, на 1 квітня запаси пшениці на державних складах склали 19 млн т, що значно перевищує плановий показник у 7,46 млн т.

Панді повідомив, що уряд заохочує експорт пшениці, звернувшись до керівництва портів і залізниць із проханням надати пріоритет вихідним вантажам пшениці.

Експорт пшениці з Індії досяг 7,85 млн т у фінансовому році до березня, що є рекордним показником і різким збільшенням з 2,1 млн т у попередньому році.

Водночас Панді зазначив, що експорт цукру з Індії очікується на рівні 8,2 млн т у поточному сезоні 2021-22 рр., що перевищує минулорічні 7,2 млн т.

«Цьогорічне виробництво (цукру) становить рекордні майже 35 млн т, а наша внутрішня потреба становить близько 26-26,5 млн т, тож ви дуже чітко бачите, що ми маємо надлишок від виробництва поточного року. І ще ми маємо запаси 8,2 млн т минулого року», — підкреслив урядовець.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок