Поголів’я птиці в Україні зросло на 3%

В умовах, коли знищено всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується та активізує виробництво через держзамовлення. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, повідомила прес-служба відомства.

Як нагадав очільник Мінагрополітики, уряд України вже ухвалив відповідні рішення для здійснення такого переналаштування, а міністерство стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні вже понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

«Крім того, найближчими днями буде ухвалено революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги», - підкреслив Р. Лещенко.

Також він додав, що з точки зору забезпечення продовольством в Україні ситуація повністю контрольована.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії – на 5 років, кукурудзи – на 1,5 року», - уточнив міністр.

АПК-Інформ

Сьогодні українське м'ясо птиці стало реальним конкурентом світовим виробникам, і Україна з імпортера курячого м'яса перетворилася на експортера. Про це глава МХП "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк заявив в інтерв'ю "Фактам".

За його словами, ще 15 років тому він пообіцяв собі, що завдяки продукції МХП України знатимуть в Європі.

"Коли в 90-х роках я шукав свою нішу і вивчав виробництво м'яса птиці в Бразилії та Америці, один зі світових виробників поцікавився, де знаходиться Україна. Тоді я пообіцяв йому, що через 15 років ми зустрінемося, але вже в Європі. Обіцянку свою я виконав - сьогодні наша продукція стала реальним конкурентам бразильцям, а країна з імпортера м'яса птиці перетворилася на експортера ", - зазначив Юрій Косюк.

Косюк підкреслив, що при цьому у нього ніколи не виникало бажання працювати і жити за кордоном.

"Не так давно, в 2012 році у мене був важкий момент у житті, коли довелося на рік зупинити інвестиції. Я не готовий був миритися з тим, куди котиться країна. Але бажання залишитися на батьківщині було вище будь-яких побоювань, і я до сих пір не пошкодував про свій вибір. Україна для мене, перш за все, те місце де я народився, а не територія для заробітку", - підсумував Юрій Косюк.

Раніше в МХП заявляли, що компанія готується відзначити своє 20-річчя.

Довідка: МХП - провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема через франчайзингові точки МХП). До кінця 2016 року земельний банк компанії склав 370 тис. га землі.

www.poultryukraine.com

Міністерство аграрної політики і продовольства має намір створити фонд гарантування для дрібних фермерів, які не можуть отримати банківський кредит через відсутність застави або з іншої причини. Про це повідомив заступник міністра агрополітики з питань фермерства Віктор Шеремета.

За його словами, вже сьогодні зрозуміло, що фермери не вичерпають ліміт кредитних грошей, оскільки банки не поспішають роздавати гроші невеликим господарствам. Тому залишок коштів може бути спрямований на підтримку фермерів іншим способом.

«У нас є ще одна програма — фонд підтримки фермерства. Гроші можуть бути перенаправлені туди. Другий варіант — створити фонд гарантування. Це буде така фінансова установа, яка виступить гарантом для фермерів, яким банки не дають кредити. Тим, у яких немає заставного майна», — сказав він.

Також Шеремета не виключає, що в фонд будуть залучені додаткові гроші, щоб в наступному році найдрібніші фермери могли без проблем отримати кредити.

milkua.info за матеріалами liga

Зростання цін на українську фуражну кукурудзу зберігалося під впливом підвищення світових котирувань.

У той же час більш істотне зростання цін було обмежене присутністю на ринку конкурентних пропозицій зернової інших країн-виробників, а також помірним попитом.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Основна частина представників переробного сектора зберігала ціни на кукурудзу в межах раніше сформованого діапазону і тільки окремі компанії підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з середи, розраховуючи тим самим залучити додаткові обсяги. З урахуванням вартості доставки зерновий на підприємство, ціни кукурудзи становили 7100-8000 грн/т », - відзначили фахівці.

За їх оцінками, переробні підприємства не виключають зниження своїх закупівельних цін на фуражну кукурудзу найближчим часом.

Крім того, незначні цінові зміни були характерні для експортного ринку фуражної пшениці, що в деякій мірі було обумовлено зниженням торгової активності через сезонний фактор.

«Переробний сектор вважав за краще не коригувати ціни на фуражну пшеницю, незважаючи на те, що запаси зернової закінчувалися, а нові обсяги купити було важко через обмежену пропозицію. Діапазон закупівельних цін на базисі СРТ-підприємство становив 6100-7100 грн/т. Обмежена кількість пропозицій буде чинити тиск на ціни фуражної пшениці», - пояснили аналітики.

Ринок фуражного ячменю залишався найменш активним, так як кількість пропозицій була мінімальною, а попит на закупівлі був низьким. Фахівці підкреслили, що переробний сектор відчував брак пропозицій фуражного ячменю, при цьому не поспішав коригувати ціни в бік підвищення. Ціни на фуражний ячмінь озвучувалися в раніше сформованих межах 6700-7250 грн/т, СРТ-підприємство.

«Низька торговельна активність буде впливати на цінові тенденції на ринку фуражного ячменю і далі», - резюмували аналітики.

latifundist