Юрій Косюк: українська продукція стала реальним конкурентом світовим виробникам

З 13 грудня 2017 року в Україні зафіксували одразу чотири спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

В Одеській області зареєстрували захворювання та загибель диких кабанів на території мисливських угідь ДП «Подільське лісове господарство», в урочищі «Костіш» та урочищі «Капріон» (Окнянський район).

Читайте також: Свинарі і фахівці Держпродспоживслужби борються з АЧС разом

Крім того, в особистому підсобному господарстві громадянина у с. Торосово, Захарівського району виявили захворювання та загибель однієї домашньої свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ* підтвердили діагноз — АЧС.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

pigua.info

Компанії А3Tech та «Дельта-інжиніринг» створили мобільну станцію прийому молока для ідентифікації продукції, визначення її якості, зберігання та транспортування.

Аналітики Rabobank вважають, що обсяги глобальної торгівлі яловичиною будуть продовжувати зростати протягом наступних п’яти років. Така тенденція зумовлена відчутним зростанням споживання в Азії. Але при цьому виробників м’яса ВРХ очікує посилення викликів – на глобальному ринку зростатиме рівень невизначеності.

«Геополітична напруженість, ризики біобезпеки та все більш широке використання тарифних бар’єрів означають, що торгові позиції можуть змінюватися дуже швидко», – стверджує старший аналітик білка тваринного походження Ангус Гідлі-Бейрд.

«Однак ми вважаємо, що може бути використаний ряд кроків, щоб мінімізувати наслідки або потенційно скористатися невизначеностями, які надалі виникатимуть. Тим, хто займається торгівлею яловичиною, потрібно буде реагувати на більш швидкі зміни, збільшення кількості транзакцій та більш сприятливу ситуацію для двосторонньої торгівлі, включаючи спільне інвестування імпортера та експортера для створення стійких торгових потоків яловичини», – зазначає експерт Rabobank.

Meat-Inform

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform