Подорожчання курятини в Україні спрогнозували аграрії

У рамках протиепізоотичних заходів дорожні служби Польщі застосували незвичайну тактику: регіональні автотраси обладнали дезінфікуючими бар’єрами.

На регіональній дорозі 816, що йде уздовж польсько-білоруського кордону, встановили нові попереджувальні знаки. Відразу за знаками покриття дороги переривається триметрової смугою, заповненою сухою тирсою. Спеціальні служби кілька разів на день поповнюють тирсу і поливають її дезінфікуючим розчином.

Після того, як три місяці тому у Люблінському воєводстві виявили ​​спалах АЧС, вимушено забили всіх домашніх свиней, а на дорозі з’явилися дезінфікуючі килимки. Однак, за інформацією місцевої влади, такий спосіб захисту виявився досить витратний і важкий у реалізації: килимки швидко зношувалися і постійно злітали з дороги. Саме тому й виникла ідея дезбар’єрів прямо на автотрасі.

Проте таке протиепізоотичне «нововведення» має свої недоліки. За свідченням очевидців, пісок під тирсою просідає все більше, тирса розносяться колесами, а її поповнення не завжди своєчасне.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Про це повідомив голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради Микола Сольський, пише Agroreview із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Наразі ми визначаємося, який саме формат вони матимуть, але вже можу запевнити, що значна частина піде на програми, пов'язані з викупом землі", - наводяться його слова в повідомленні Громадської коаліції за скасування земельного мораторію.

Як повідомлялося, в бюджеті-2019 за програмами державної підтримки АПК передбачено 800 млн грн на підтримку фермерів, 244,5 млн грн - кредити фермерським господарствам, 127,2 млн грн - здешевлення кредитів для аграріїв, 400 млн грн - підтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників і ягідників.

На програму підтримки тваринництва, зберігання і переробки сільгосппродукції, а також рибництва у 2019 році заплановано 3,5 млрд грн, на програму фінансової підтримки сільгоспвиробників (дотації на придбання с/г техніки, обладнання, вагонів) - близько 881,8 млн грн.

В аграрному секторі економіки України склалась надзвичайно складна ситуація, яка потребує негайного вирішення.

Про це йдеться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація» до уряду та Президента України Володимира Зеленського.

За підрахунками експертів, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн т. За нинішніх темпів експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців, повідомляє УКАБ.

Як йдеться у зверненні, перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів уже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 млн га полів на підконтрольній Україні території можуть бути не засіяні під урожай 2023 року.

«Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільгосппідприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. У сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб — наймані працівники, більшість із яких можуть втратити роботу», — наголошується у зверненні.

Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України провідні аграрні асоціації спонукають урядовців почути заклики щодо існування нагальних проблем агросектору, врахувавши наступні пропозиції:

1. Визначити план збільшення обсягів експорту продовольства (евакуація зерна).
2. Лімітувати обсяги здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів.
3. Ввести прозорий механізм формування та інформування всіх учасників вантажних перевезень щодо черговості перетину кордону навантаженими вагонами.
4. Змінити практику проведення аукціонів «Укрзалізницею» на користування вагонами в умовах штучно створеного дефіциту.
5. Переглянути рішення Мінінфраструктури про підняття тарифів УЗ на вантажні перевезення на 70% та знайти компромісний варіант.
6. Забезпечити фінансування осінньо-польових робіт.

agroportal.ua

Україна вже кілька років є нетто-імпортером свинини, оскільки обсяг імпорту цього м’яса зараз майже в десять разів переважає обсяги експорту. Хто ж є основними закордонними постачальниками на ринку України? Минулого року перше місце за обсягами поставок зайняла Німеччина, а за 6 місяців 2019 року лідером стала Польща.

За даними Державної фіскальної служби, у січні-червні Україна імпортувала 11,1 тис. тонн свинини на суму 20,725 млн доларів. Найбільше цього виду м’яса надійшло з Польщі – на суму 10,215 млн доларів, тобто 49,29% в загальній структурі імпорту. Друге місце займає Німеччина. За 6 місяців виробники з цієї країни ввезли свинини на суму 3,89 млн доларів (18,78%). Третю сходинку займають Нідерланди – 2,1 млн доларів (10,15%).

Що ж до експорту, то найбільшим покупцем української свинини в першому півріччі 2019 року став В’єтнам. Країна закупила м’яса на суму 1,1 млн доларів. На другому місці Об’єднані Арабські Емірати – 709 тис. доларів, також до трійки топ-імпортерів увійшов Гонконг – 302 тис. доларів.

За 2018 рік в Україну ввезли 28,6 тис. тонн свинини на суму 51,9 млн доларів. Обсяг експорту минулого року склав 1,76 тис. тонн на суму 3,77 млн доларів.

Meat-Inform