Аграрії закликають уряд упередити кризу в галузі

Виключення молока незбираного та живих свиней з переліку сільськогосподарської продукції, до якої застосовується знижена ставка ПДВ, може призвести до незворотних наслідків та загибелі вітчизняного тваринництва.

Про це йдеться на сайті АВМ.

Наразі обговорюється низка законодавчих ініціатив, спрямованих на виключення продукції тваринництва з переліку сільськогосподарської продукції, ставка ПДВ при операціях з якою встановлена на рівні 14%. Асоціація виробників молока та Асоціація «Свинарі України» виступають категорично проти виключення зазначеної продукції тваринництва з положення.

Збереження зниженої ставки ПДВ на продукцію рослинництва, яка формує левову частку витрат у молочному скотарстві та свинарстві, та повернення 20%-ої ставки при операціях купівлі-продажу живих свиней та молока незбираного, спричинить диспропорцію між податковим кредитом та податковим зобов’язанням, збільшуючи останнє. Як наслідок, виробники тваринницької продукції будуть змушені або (сценарій 1) перекласти 6% різниці на наступні ланки виробничого ланцюга, або ж (сценарій 2) покривати їх з обігових коштів підприємства. 

За попередніми розрахунками, при поверненні 20%-ої ставки при операціях купівлі-продажу молока незбираного та живих свиней втрати галузей у другому півріччі зросуть на пів мільярда гривень.

За даними Державної служби статистики, у 2020 році ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли в середньому на 2,7%. Що ж до м’яса та м’ясопродуктів, то птиця та свинина за рік подешевшали, а яловичина і ковбаси, навпаки, стали дорожчими.

У грудні 2020 року середня ціна яловичини становила 144,82 грн за кілограм, це на 0,5% більше, ніж у листопаді та на 9% або 8 грн більше, ніж у грудні 2019 року.

Свинина, за підсумками минулого місяця, в середньому вартувала 115,86 грн за кілограм. Це на 1,4% менше за показники попереднього місяця. У річному обчисленні свинина подешевшала на 3,38 грн, або майже на 3%.

Що ж до птиці, то тушки курячі в грудні вартували 55,96 грн за кілограм, а середня споживча ціна курячого філе складала 91,71 грн за кілограм. Відповідно, це на 6% та на 11% менше, ніж у грудні 2019 року.

Ціна ковбаси вареної у середньому склала 103,91 грн за кілограм. Вартість цього продукту майже не змінилась, порівняно з листопадом, але зросла на 4,62 грн (4,65%), порівняно з показниками грудня 2019 року.

Meat-Inform

10-11 серпня в Україні зареєстрували два нові спалахи АЧС. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

10 серпня 2017 у філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» (с. Коров’є, Теофіпольський район, Хмельницька область) зафіксували захворювання та загибель 64 голів свиней різних вікових груп. Всього в господарстві утримується 6600 голів свиней.

Інший випадок стався у підсобному господарстві Закарпатської області (с. Нижній Коропець, Мукачівський район).

Діагноз АЧС підтвердили у ДНДІЛДВСЕ*, м. Київ.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Pigua.info за матеріалами consumer.gov.ua

Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.

Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.

Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт. 

Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.

Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

kurkul.com