Криза на світовому ринку птиці триватиме ще як мінімум 6 місяців

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

У кінці березня ціни закупівлі живця «похитнулися»: цьоготижнева середня позначка втратила 1% та опустилася нижче 40 грн/кг.  Втім, результати моніторингу настроїв операторів вітчизняного ринку свинини який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать, що на початку квітня низхідний рух внутрішніх котирувань припиниться.

Протягом останнього тижня березня діапазон закупівельних цін змістився на півгривні у бік пониження: більшість товарних партій закуповували по 38,5−40,5 грн/кг, хоча подекуди зустрічалися як нижчі, так і вищі ціни реалізації. Так, представники м’ясопереробної галузі зауважують, що пропозиція живця на ринку перевищує попит на нього, забійна вага тварин перевищує звичні 110−115 кг, а також відзначають прогнозовано мляву реалізацію.

Не зважаючи на це, і виробники, і переробники вважають, що на початку квітня ціни на свинину живою вагою падати не будуть. Так, постачальники живця і частина закупівельників вважають, що за місяць до Великодня, ціна на свиней забійних кондицій змінить вектор руху.

Проте деякі представники м’ясопереробної галузі прогнозують відносну сталість внутрішніх котирувань. На їх думку заготівельна активність може підвищитися виключно у другій половині місяця, оскільки м’ясокомбінати вже сформували запаси сировини для виробництва м’ясних делікатесів до великодніх свят, а погодні умови ще не дозволяють почати пікніковий сезон. На противагу такій позиції окремі оператори зазначають, що початок відновлення цін за місяць до очікуваного «пікнікового буму» дозволить зробити їх приріст поступовішим.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Піврічні підсумки та подальші прогнози цінової ситуації аналітики Асоціації «Свинарі України» підведуть в ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Світова торгівля молочними продуктами в 2020 році збільшилася до 79 млн тонн в молочному еквіваленті.

Про це свідчать дані FAO, повідомляє DairyNews.ru.

Так, зростання склало 1,2%. Збільшення обумовлено зростанням імпорту молочної продукції в Китай, Алжир, Саудівську Аравію і Бразилію. Наприклад, КНР збільшив зарубіжні закупівлі молочної продукції на 7,4% до 17 млн ​​тонн на тлі зростання подушного споживання.

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua