Україна може переглянути умови Угоди щодо асоціації з ЄС — Тарас Качка

Україна в січні-травні 2019 року наростила експорт м'яса птиці і субпродуктів на 42,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до 176,8 тис. тонн, повідомила Державна фіскальна служба (УКРІНФОРМ).

У грошовому вираженні експорт цієї продукції зріс на 31,8% - до $ 255,99 млн.

При цьому імпорт м'яса птиці і субпродуктів за п'ять місяців поточного року незначно скоротився і склав 50,6 тис. тонн, у грошовому еквіваленті - на 1,4%, до $ 20,4 млн.

Згідно з даними УКРІНФОРМ, експорт свинини в січні-травні 2019 року скоротився на 16,7% - до 767 тонн, у грошовому вираженні - на 17,9%, до $ 1,75 млн.

Імпорт свинини в Україну за цей період виріс в 2 рази - до 10,3 тис. тонн, у грошовому вираженні склав $ 19,1 млн, що в 2 рази більше, ніж за п'ять місяців 2018 року.

Як повідомлялося з посиланням на митні дані УКРІНФОРМ, Україна в 2018 році збільшила експорт м'яса птиці і субпродуктів до 328,97 тис. тонн (+ 21,2%) у порівнянні з 2017 роком, імпорт - до 130,46 тис. тонн (+ 10,3%). Експорт свинини скоротився в 2,8 рази - до 1,76 тис. тонн, імпорт зріс в п'ять разів - до 28,56 тис. тонн.

Джерело - All Retail

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про безпечність та гігієну кормів», який розробили народні депутати за активної участі фахівців Держпродспоживслужби, експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За прийняття Закону проголосувало 229 народних депутатів України.

Новий закон запроваджує вимоги, необхідні для отримання безпечних кормів. Тепер кожний оператор ринку кормів (окрім первинного виробництва) повинен впровадити на своїх підприємствах систему НАССР, а також систему простежуваності продукції чи її інгредієнтів за принципом «крок вперед — крок назад». Для запобігання введенню в оману інших операторів ринку чи кінцевого користувача, запроваджуються чіткі вимоги щодо маркування на всіх етапах виробництва та обігу кормів.

Від ухвалення цього Закону вигоди отримають не лише споживачі харчових продуктів тваринного походження, а й бізнес також.

Закон вводить спрощену, еквівалентну європейській систему реєстрації. За старим законодавством кожен заявник кожні 5 років мав реєструвати кормові добавки, а також готові корми та премікси, які утворюються з цих самих кормових добавок. Тепер реєструватимуться лише кормові добавки один раз на 10 років і лише першим заявником. Отже, завдяки Закону зменшується адміністративний тиск на бізнес та знижується собівартість продукції. До того ж, Закон сприятиме розширенню експорту української продукції на європейський та світовий ринки.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Экспорт курятины из Украины в ЕС за последние пять лет вырос почти в 5 раз — с $51,8 млн в 2014 году до $232 млн в прошлом году.

Об этом говорится в сообщении ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса».

Как отмечается, в общей структуре экспорта курятины из Украины доля ЕС составила 46%. В прошлом году в товарной структуре экспорта наибольшую долю занимали: части тушек свежие или охлажденные — 60%, или $138,4 млн и части тушек мороженые — 33%, или $77,4 млн.

«Основными потребителями украинской курятины стали: Нидерланды — $110,9 млн, или 48% от общего экспорта курятины в ЕС, Словакия — $59,9 млн, или 26%. В тройку лидеров также вошла Германия — $32,1 млн, или 14%», — добавили в УКАБ.

В течение 10 месяцев текущего года общий экспорт курятины из Украины составил $479,7 млн, что на 13%, или на $54,5 млн больше, чем за аналогичный период прошлого года. Основными потребителями по-прежнему остаются Нидерланды, куда было поставлено продукции на $88,1 млн, и Словакия — $51,9 млн.

agroportal.ua

Важливим завданням є популяризація насіння української селекції та вихід його на зовнішні ринки збуту. Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час Міжнародного дня поля, який проходить 21 червня у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині.

Участь у заході взяли Президент НААН Ярослав Гадзало, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, науково-дослідних інститутів, духовенства, громадськості та засобів масової інформації.

«На сьогодні вітчизняна селекція за багатьма культурами може конкурувати із іноземною селекцією та займати великі посівні площі. Тому нам необхідно робити напрацювання української аграрної науки комерційно привабливими та збільшувати використання саме українських сортів», - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що Україна має потужний потенціал для нарощування виробництва та експорту насіння. Протягом останніх років в державі інтенсивно розвивається галузь насінництва, створюються селекційні центри, будуються сучасні насіннєві заводи, зростають обсяги інвестицій.

Довідково:

На Міжнародному дні поля були представлені сучасні селекційні досягнення українських науковців. Учасники заходу мали змогу ознайомитися із новими сортами озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, картоплі та ріпаку, з роботою сучасної метеостанції.

Всього було представлено понад 1000 сортів та гібридів української селекції, серед яких:

– 104 сорти озимої пшениці;

– 50 сортів ярого ячменю;

– 30 сортів вівса;

– 20 сортів ярого ріпаку;

– по 18 сортів ярого тритикале та гірчиці та інші.

Прес-служба Мінагрополітики