Переробники закликають міняти стандарти якості сої

31-жовт-2018

Питання якості, стандартів на сою, соєвий шрот і масло в Україні потрібно переглядати. Переробникам важко конкурувати на світових ринках і дотримуватися міжнародних вимог якості на вироблену продукцію, що має ту сировину, з якою сьогодні доводиться працювати.

Про це заявила завідувачка лабораторії Глобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час масложирової конференції.

«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва становить 70%, ще 20% припадає на соєву олію. В сьогоднішніх умовах ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це вимагає поділу сировини на елеваторах, а також продукції при виготовленні. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами, Глобинський завод переробляє 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решта надходить від сільгоспвиробників.

«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати за якістю базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторії сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. За кількістю перевіреної нами сої, що надходить в лабораторію на дослідження, в ході вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все ж ГМО-соя », - констатує Лариса Шевчук.

І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а в основному через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.

«Технологія переробки даної сировини досить важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо поділ ГМО-сої і не ГМО. Це трудомісткий процес, але в результаті ми можемо проводити не ГМО-шрот і не ГМО-масло. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами також одним з важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.

ptichki.net

Більше новин
Держпродспоживслужба працює над виходом на ринок ЄС української яловичини та інших продуктів
14-лют-2020

Виконуючий обов`язки голови Держпродспожислужби України Ольга Шевченко в ході комітетських слухань «Розвиток торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках угоди про асоціацію з ЄС» поінформувала народних депутатів, представників уряду та громадських організацій про пріоритетні продукти, які просуватиме на європейські ринки в 2020 році відомство.

Ольга Шевченко нагадала, що 2019 року сталася неприємна для України подія — ЄС тимчасово призупинив доступ на свій ринок м`яса птиці. «Україна врахує отриманий впродовж років досвід і зможе спільно з Євросоюзом на взаємних умовах визнавати, приймати спільні двосторонні рішення», — пообіцяла вона і висловила сподівання, що проведена дипломатичними колами робота принесе позитивні результати і питання буде врегульовано.

Держпродспоживслужба України, за словами Ольги Шевченко, активно працює над виходом на ринок ЄС української яловичини. «Процес запущено кілька років тому. Але існує низка вимог, зокрема, в плані напрацювання підзаконних актів. Вони допоможуть еквівалентно імплементувати європейські директиви в Україні і після впровадження їх у практику вітчизняна продукція зможе вийти на європейський ринок», — висловила впевненість очільниця відомства.

Третім напрямком роботи названо сприяння виходу української картоплі на європейський ринок. «Минулого року урядом для цього докладено чимало зусиль, хоча картопля з України от уже 20 років як не може постачатися в страни ЄС. Цей процес триватиме не один рік, на жаль. Україна має усвідомити, що на прорив блокади може піти багато часу, ресурсів і потребуватиме докладання зусиль усіх гравців ринку», — наголосила Ольга Шевченко.

2020 року Україною також ініційовано вихід на євроринок українських фруктів та овочів.

«Санітарні та фітосанітарні заходи є технічною роботою. Напрацювання їх потребує залучення спеціалістів, які працюють у різних сферах. Це і використання пестицидів, і попередження занесення інфкеційних хвороб тварин і карантинних організмів рослин на територію України тощо. Це дуже велике коло проблем, які потрібно вивчити, розробити, узгодити, щоб задовольнити вимоги європейського рітейлу. Коли бачимо українську продукцію на полицях зарубіжних магазинів, потрібно просто уявити скільки зусиль було докладено, щоб вони там були», — зазначила очільниця Держпродспоживслужби України.

Agronews

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
18-трав-2020

У період з 9 по 15 травня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про реєстрацію 267 вогнищ особливо небезпечних хвороб у світі.

На території Швейцарії зареєстрували спалах репродуктивно-респіраторного синдрому (2 вогнища).

Нові випадки африканської чуми свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (118 вогнищ), Латвії (3), Молдови (1), Румунії (19), Філіппін (58), Південної Кореї (12), ПАР (1) та Намібії (20 вогнищ). У Греції зареєстрували 2 вогнища катаральної лихоманки овець (16 серотип). На заході Лівії підтвердили вогнище лихоманки долини Ріфт. Чуму дрібних жуйних відзначили в Марокко (1 осередок).

Високопатогенний грип птахів виявили на території Угорщини (11 вогнищ), В'єтнаму (5) і Тайваню (2 вогнища). У Македонії відзначили хворобу Ньюкасла серед сільськогосподарської птиці в ЛПГ (1 осередок).

Нові вогнища сказу відзначили у Вірменії (1 осередок) і Малайзії (9 осередків).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Найбільші виробники свинини в ЄС
12-бер-2021

За даними Департаменту сільського господарства США (USDA) минулого року Іспанія перевершила Німеччину за показниками забою свиней. У звіті згадується, що 4 основних виробника свинини в Європі з різних причин зменшили кількість свиней, яких відправляють на бійні.

Низький попит на свинину на внутрішньому ринку, численні спалахи COVID-19 на найбільших бійнях країни призвели до зменшення свиней у Німеччині до 1,91 млн. голів. Також скоротились обсяги забою в Італії (до 917 тис. голів), Польщі (471 тис. голів) та Франції (248 тис. голів). У той же час такі країни, як Іспанія, Данія та Бельгія, збільшили показники забою таким чином. У Іспанії за рік реалізували 3,77 млн. голів, у Данії – 440 тис. голів, у Бельгії – 431 тис. голів.

За даними USDA, Іспанія швидко впоралась з перебоями в роботі, спричиненими COVID-19, а бійні працювали нормально, щоб задовольнити внутрішній та експортний попит. Це сприяло подальшому зростанню іспанського виробництва свиней. Крім того, країна значно збільшила експорт свинини до Китаю та заповнило прогалину на ринку, яку залишили німецькі постачальники через африканську чуму свиней. В результаті Іспанія перевершила Німеччину як провідну державу-член ЄС за рівнем забою і стала головним європейським постачальником свинини до Китаю.

Meat-Inform

Детальніше
Урожай пшениці у 2022 р. очікується на рівні 18−19 млн тонн — Сольський
18-лип-2022

Урожай пшениці у 2022 р. становитиме 18−19 млн тонн, що перевищить прогнозні показники при її посіві, загалом за врожайністю всіх сільгоспкультур можна робити обережно-оптимістичний прогноз, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Новий урожай достатній, хоча він значно менший за минулорічний, але більший, ніж прогнозувалося при сівбі. Досить багато пшениці — у нас прогноз за нею 18−19 млн тонн, при тому, що багато ще не вивезено, а ми споживаємо на рік у 3−4 рази менше, ніж зараз збираємо. Збираємо нормально, з невеликим запізненням, але це зумовлено погодою», — розповів він під час UA-телемарафону.

За словами міністра, за всіма засіяними в країні сільгоспкультурами очікується непогана врожайність. При цьому Сольський уточнив, що хоча наразі немає факторів, які б на неї негативно впливали, проте не можна виключити їхньої появи в майбутньому, аж до моменту збирання врожаю.

Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт — 10 млн тонн, внутрішнє споживання всередині країни — 10, 2 млн тонн. Врожай кукурудзи оцінено у 25 млн тонн, експорт — 9 млн тонн, внутрішнє споживання — 10,7 млн тонн.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок