Паралізована логістика не дає поставити насіння аграріям

Український виробник ветеринарних препаратів — ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» — отримав висновок Органу з сертифікації продукції, процесів та послуг «Український біологічний центр сертифікації» про відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice, GMP). Ресертифікаційний аудит усіх виробничих підрозділів було проведено в листопаді 2020 року. За його результатами компанія отримала відповідний сертифікат (№ GMP 10/18), дійсний протягом трьох років.

Джерело: посилання на офіційний сайт компанії — https://www.biotestlab.ua/news/

Директор ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» Олена Салій: «У 2015 році наша компанія вперше отримала сертифікат відповідності до вимог GMP виробництва вакцин для тварин і птиці, антибіотиків, протипаразитарних засобів, діагностичних ветеринарних препаратів, а також дезінфікуючих і миючих засобів для тваринницьких приміщень. Це стало підсумком багаторічної роботи з переоснащення основного виробництва та стартом нових проєктів для забезпечення стабільно високої якості продукції. Щорічно компанія інвестує в R&D, автоматизацію виробництва, діджиталізацію процесів. Крім того, ми використовуємо можливості GMP для просування на зарубіжні ринки — на сьогодні продукція “БІОТЕСТЛАБ” експортується до 22-х країн».

На підприємстві спроєктовані чисті приміщення з комплексом шлюзів та спеціальною системою вентиляції з багатоступеневим очищенням припливного повітря. Протягом останніх трьох років встановлено нове обладнання для виробництва імунобіологічних препаратів, нову лінію з миття флаконів, триває оновлення ліній хім.-фарм виробництва. Модернізована й оснащена сучасним обладнанням система підготовки води для ін'єкцій.

У 2018 році за результатами інспекційної перевірки «Українського біологічного центру сертифікації» компанія «БІОТЕСТЛАБ» вдруге підтвердила відповідність вимогам GMP з отриманням трирічного сертифіката.

Директор ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» Олена Салій: «Окрім перевірки на відповідність вимогам GMP, компанія регулярно проходить зовнішні аудити, в тому числі зарубіжними партнерами, органами сертифікації, ліцензійними та дозвільними органами. На цей момент успішно пройдено 22 зовнішні аудити. Ми досягли стійкого прогресу в постійному вдосконаленні якості процесів для підтримання наявного портфеля та розробки нових продуктів».

GMP є обов'язковим стандартом сертифікації фармацевтичних виробництв в Європі та загальновизнаним у світі. З 2018 року в Україні вимоги GMP поширились і на виробництво ветеринарних препаратів як для продажу на внутрішньому ринку, так і експорту, а також на ветеринарні препарати, що імпортуються в Україну. Регулювання здійснюється згідно з «Правилами належної виробничої практики ветеринарних препаратів», затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №606 від 10.11.2017 року. Вимоги GMP гармонізовані з діючими на території Європейського Союзу та є частиною системи, яка гарантує, що ветеринарні засоби виробляються та контролюються відповідно до стандартів якості на всіх етапах — від моменту надходження сировини та пакувальних матеріалів на підприємство до відвантаження готової продукції на склад. При цьому важливим елементом системи є підтвердження уповноваженою особою того, що кожна серія препаратів виготовлена й проконтрольована відповідно до вимог реєстраційного досьє.

Для довідки: в 2020 році компанія «БІОТЕСТЛАБ» підтвердила відповідність вимогам міжнародного стандарту управління якістю ISO 9001:2015. Аудит провів світовий лідер у галузі сертифікації DQS GmbH (Німеччина).

Про компанію

«БІОТЕСТЛАБ» — вітчизняний виробник ветеринарних препаратів, входить у ТОП-20 світових виробників вакцин для тварин і птиці. Компанія також спеціалізується на аутогенних вакцинах, антибіотиках, протизапальних, вітамінно-мінеральних, протипаразитарних препаратах, дезінфікуючих, антисептичних засобах для використання у ветеринарній практиці. Продуктова лінійка нараховує понад 100 позицій.

Контактна особа для преси: Євген Пилипенко, +38 (067) 364-5482, e_pylypenko@biotestlab.ua.

Не дивлячись на завершення основних «пікнікових» днів у травні, ціна на ринку живця залишається на високому рівні. Так, минулого тижня середньоринкова позначка сягнула 40,1 грн/кг, а з початку другої половини місяця очікуваного послаблення цін не сталося. Навпаки, закупівельні ціни на живець свиней І-ї категорії переважно варіюють в межах 40-41 грн/кг, подекуди навіть озвучують і вищі ціни.

Проте основний чинник, що стимулює здороження — не споживчий попит, а нестача свиней забійних кондицій і, відповідно, сильніша конкуренція між переробниками.

Роздрібна торгівля, за відгуками останніх, реагує досить негативно на нові ціни: по мірі їх зростання, споживча активність послаблюється. Враховуючи, посилену дію нового «драйвера» ціни, — дефіциту свинини живою вагою — закупівельники не беруться давати однозначні прогнози подальшому розвитку цінової ситуації. Одні очікують стабілізації цін чи їх послаблення, інші — підйому ближче до кінця місяця. Тому те, якою буде подальша цінова динаміка залежатиме від того, на скільки відчутним буде дефіцит свиней та від того, на скільки скоротиться попит на дорожчу свинину.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Рітейл

Так, за перші два тижні травня ціни на свинину в роздрібній торгівлі відчутно зросли. Так, свинячі стейк, стегно та ошийок додали в ціні понад 5%. Середня ціна вирізки зазнала помірнішого зростання — плюс 2,5%. Тим не менш ціна цієї частини найвища з усього асортименту традиційних відрубів та станом на кінець 19-го тижня склала 123,5 грн/кг. Аналогічний приріст цін на 2,5% на полицях супермаркетів торкнувся грудинки та тазостегнової частини. Тож на початку другої декади травня вони коштували 83,4 грн/кг та 94,6 грн/кг, відповідно. Свиняча лопатка з кінця квітня подорожчала на 4,4% — до 85,7 грн/кг. Ціна кілограму свинячого фаршу склала 67,7 грн/кг, що на 4,1% чи 2,65 грн/кг дорожче ніж двома тижнями раніше. Найбільше зросла ціна корейки (+7,2% у порівнянні з кінцем 17-го тижня), тож в середньому кілограм цієї частини в мережах роздрібної торгівлі коштує 107,5 грн/кг.

Зазначимо, що за аналогічний період роздрібні ціни на інші види м’яса не зазнали кардинальних змін. Так, ціна курятини залишилася практично незмінною (за винятком курячого фаршу, який подорожчав на 3 грн/кг — до 60,15 грн/кг в середньому), а середня ціна яловичини на полицях супермаркетів навіть понизилась в межах 1%.

Зміна середніх роздрібних цін на окремі свинячі частини станом на окремі дати 2017-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними роздрібних мереж

*—тазостегнова частина

Перехід виробників м'яса птиці і яєць в Канаді на годывлю, що не включає в себе використання антибіотиків, серйозно підвищує ступінь загрози, яку представляє собою мікотоксини, переконані представники компанії Alltech.

За словами фахівців, при переході на комбікорми без антибіотиків виробники більшою мірою стурбовані такими речами, як некротичний ентерит або кокцидіоз, оскільки спалаху цих захворювань чреваті великою смертністю серед поголів'я птиці, і серйозними грошовими, втратами, які видно відразу.

Разом з тим, мікотоксини на цьому тлі можуть залишатися проблемою, яка випадає з поля зору виробників. Однак навіть на тлі більш страшних загроз, вона може вносити свою лепту, погіршуючи виробничі показники виробництва і обмежуючи, тим самим, рентабельність, стверджують аналітики компанії.

За матеріалами Feed Navigator

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua