Галузь птахівництва та Держпродспоживслужба співпрацюватимуть для збільшення експорту

25-бер-2021

Цього тижня відбулася зустріч голови Асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка з очільницею Держпродспоживслужби Владиславою Магалецькою. Галузь птахівництва визнала зусилля державного органа для запровадження зонування щодо пташиного грипу та відновлення експорту м’яса птиці. Також Сергій Карпенко та Владислава Магалецька домовились про головні напрямки співпраці.

«Збільшення експорту продукції птахівництва, протистояння пташиному грипу та загрозам міграції перелітних птахів, допомога українському виробнику. Такі пріоритети співпраці під час зустрічі визначили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. На переконання керівника асоціації, сьогодні служба працює вкрай ефективно та професійно. Підтвердженням цьому є рішення Європейського Союзу щодо визнання зонування України за високопатогенним грипом птиці, яке почало діяти з 20 березня. Владислава Магалецька та Сергій Карпенко висловили сподівання, що прийняте рішення сприятиме скорішому відновленню росту показників як експорту, так і виробництва м’яса птиці в Україні», – повідомляють в Держпродспоживслужбі.

Більше новин
Альтернативні джерела грубих кормів для корів
02-січ-2019

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

 

Ячмінь

Овес

Жито

Тритикале

Пшениця

Суха речовина, %

15,4

19,1

19,8

24,2

18,9

Неструктурні вуглеводи, % СР

45,7

33,4

59,9

58,9

51,8

Крохмаль, % СР

25,8

20,2

36,3

39,3

31,4

Білок, % СР

15,6

13,1

12,8

17

17,9

НДК, % СР

34,4

44,8

23,6

20,4

26,7

КДК, % СР

17,4

25,4

8,4

7,7

12,5

ЧЕЛ, Мкал/кг СР

1,63

1,61

1,72

1,54

1,72

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Детальніше
Топ—5 хай—тек трендів в тваринництві
15-трав-2018

Тривимірний друк, датчики і великі дані — всі ці технології здавалися неймовірними ще 10 років тому. Зараз вони пророкують глобальні зміни в сільському господарстві.

Доктор Лоуелл Кетлетт, декан Університету штату Нью—Мексико, каже, що значне збільшення у виробництві м'яса зажадає «продовження застосування все нових і нових технологій».

Ось п'ять тенденцій, які, на його погляд, є найбільш значущими в тваринництві:

Датчики

Фразу «для цього є спеціальний додаток» тепер можна застосувати практично до чого завгодно. Замінюючи поточний об'єктив камери молекулярною лінзою, можна використовувати електричні імпульси, які можуть змінювати фокус 60 разів в секунду. Це розробляється для миттєвого аналізу крові, фізичного моніторингу здоров'я серця і швидкості обміну речовин.

«Інфрачервоні лазери можуть забезпечити ще більшу деталізацію. Всі ці технології змінять підхід до підтримки здоров'я тварин. І мікропроцесори, які коштують близько $1000, в даний час можуть заповнювати профілі ДНК менш ніж за дві години. Це змінює все, що стосується здоров'я людей і тварин», — говорить він.

Телефон Кетлетт зараз в 32 мільйони разів потужніший, ніж комп'ютер, який доставляв людей на Місяць. Це відкриває багато можливостей. Наприклад, в технології розпізнавання осіб, яка може стати засобом визначення здоров'я тварин. Уже дві великі фірми, Cargill і Zoetis, які працюють над цією технологією для тварин. Google робить те ж саме, але для здоров'я людини.

Робототехніка і безпілотники

В останні роки в робототехніці були зроблені великі успіхи. Вони більш чутливі і спритні в наданні допомоги по догляду за тваринами і моніторингу.

Автоматизовані доярі і роботи, що займаються доглядом за тваринами, — це два швидкозростаючих сектора в сільському господарстві. Комерційні дрібні роботи доступні менш ніж за $1000 і можуть перевозити до 2 кг корисного навантаження на відстань до 10 км.

«Потужність комп'ютера, для будь—яких цілей і пропозицій — нескінченна. Ми буквально підірвали двері до робототехніки», — каже Кетлетт.

Тривимірний друк

«Можливо, ніяка нова технологія не пропонує більше можливостей для виробництва в усьому світі, ніж здатність «друкувати» нові продукти. Вже можливий «друк» печінки і нирок людини. І що ще більш важливо: нові вакцини і ліки були частково надруковані з використанням «біологічних будівельних блоків», — каже Кетлетт.

Зв'язок людини і тварин

Ті, хто працює в тваринництві, повинні уважно за цим стежити. Кетлетт пояснює, що нові медичні дослідження показують, «як люди і тварини змінюються фізично, коли взаємодіють один з одним. Йдеться про хімічні сполуки. Вони стануть ще однією важливою областю для нових проектів на об'єктах інтенсивного тваринництва».

Великі дані/хмарні сховища

Можливість збирати великі обсяги даних з, здавалося б, незв'язаних між собою областей, «назавжди змінить здоров'я людей і тварин. У майбутньому, коли виникне спалах якогось захворювання, через кілька годин вакцина буде «надрукована», а спалах буде контролюватися». Технологія пропонує великі перспективи в галузі тваринництва.

Приготуйтеся до змін

«У міру того, як швидкість і здатності комп'ютерів будуть рости, здатність збирати і використовувати інформацію про всі аспекти сільського господарства буде також активно розвиватися. Значення знань про всі аспекти життя тварин перевищить фактичну цінність самого продукту. Інформаційна революція пов'язує глобальних, місцевих виробників і споживачів разом способами, які здавалися неможливими ще десять років тому. Приготуйтеся до революції даних — революції, яку ми раніше ніколи не бачили», — прогнозує доктор Кетлетт.

aggeek

Детальніше
Європейська Рада вносить зміни у механізм державних інтервенцій СЗМ
30-січ-2018

29 січня Європейська Рада зробила крок до введення змін у механізм державних інтервенцій СЗМ. Невеликі зміни стосуються так званого «встановлюючого регулювання», яке визначає заходи щодо встановлення певної допомоги та відшкодувань, пов’язаних зі спільним ринком сільськогосподарської продукції.

Рада ухвалила, зокрема, встановити кількісне обмеження на придбання сухого знежиреного молока з фіксованою ціною у 0 т (нуль тонн) на 2018 рік.

Коментуючи це питання у заяві, випущеній Радою, президент Ради, міністр сільського господарства, продовольства та лісового господарства Республіки Болгарія Румен Породжанов заявив: «Рада вирішила втрутитися, щоб стабілізувати молочні ринки в 2018 році. Це відповідає нашому обов’язку стежити за розвитком ринку та бути переконаними в тому, що заходи безпеки використовуються своєчасно та обережно, і не тільки для реагування на проблеми ринку, але й, у першу чергу, для уникнення їх, коли це можливо».

Внаслідок складної ситуації на молочних ринках, державні інтервенційні запаси СЗМ в ЄС зросли до майже 400 000 тонн у 2017 році, що спричинило ризик сильного тиску на ринок, який негативно впливає на ціни на молоко.

Щоб уникнути падіння цін і, як наслідок, погіршення рівня життя фермерів, Комісія ЄС запропонувала, і Рада вирішила відмовитися від автоматичної закупівлі СЗМ із-за вже існуючих дуже значних запасів.

В результаті встановлення нульового кількісного ліміту на 2018 рік, закупівля за фіксованою ціною не буде активуватися автоматично. Однак система заходів безпеки, як запевнила Рада, все ж буде функціонувати, оскільки ЄС зможе продовжувати купувати СЗМ через процедуру проведення тендеру та в кожному конкретному випадку приймати рішення, скільки сухого молока закуповувати і на якому рівні цін.

agriland.com

Детальніше
АЧС і дикі кабани: «жертва ситуації» чи «злісний рознощик»
18-груд-2019

Превалює думка, що одним із основних джерел поширення африканської чуми свиней (АЧС) є дикий кабан. У зв’язку з цим все частіше постає питання максимально допустимого зниження поголів’я чи повної депопуляції кабанів у певних регіонах. Наскільки доцільні такі заходи розбиралися у Асоціації «Свинарі України».

Варто зазначити, що нині до поширення АЧС кабан має мало відношення. Статистика свідчить, що в Україні упродовж останніх 5 років частка випадків захворювання, виявлених у дикій фауні від загальної кількості спалахів сягала максимум 27%. Крім того, якщо подивитися на загальну ситуацію в світі, то АЧС «перестрибує» не тільки регіони, а й з’являється за тисячі кілометрів від найближчого випадку. Відповідно, у такий спосіб поширювати вірус може тільки людина. Водночас, часто в дику природу АЧС потрапляє з неутилізованими трупами інфікованих домашніх свиней, при транспортуванні контамінованих тварин, м’яса чи кормів, з харчовими відходами і т.д. А далі «рознощиками» вірусу можуть бути не тільки дикі кабани, а й людина, яка прогулялася лісом.

У результаті, виникає як загроза спалахів вірусу у дикій природі, так і можливість зворотного поширення вірусу — з природи у присадибні господарства та на свиноферми. Однак,  дикі кабани дуже рідко заходять у населені пункти, а потрапляння їх на захищені заходами біобезпеки свинокомплекси — взагалі малоймовірне чи неможливе.

Відповідно, кабани скоріше «жертва ситуації», ніж  резервент чи «злісний рознощик» вірусу АЧС, якого необхідно знищувати. Водночас, за словами Олександра Ревнівцева, експерта із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у питанні відстрілу диких кабанів необхідно враховувати величину популяції тварин на певній території:

«Популяція дикого кабана в Україні на сьогоднішній день дуже низька. Практично всі випадки «африканки» більше пов’язані не з природною міграцією дикого кабана, а безпосередньо з діяльністю людини: діями мисливців, фермерів, або тих самих єгерів, які тримають вдома свиней. І якщо популяція кабанів в Європі складає близько 18 голів на 1 км2 лісових угідь, то у нас — біля 0,4 голови на 1 км2. Вона й так нижче за всі рекомендовані норми в світі».

Водночас, експерт зазначив, що у разі необхідності проведення відстрілу, робити це треба дотримуючись певної процедури: встановити на певний період заборону на полювання на диких кабанів, постійно підгодовувати тварин, визначити їх кількість на даній території, після цього можна проводити відстріл, але не загінними методами, а точково, снайперами.

Крім того, Олександр Ревнівцев зазначив, що необхідно забезпечити дотримання заходів біобезпеки мисливцями як під час полювання, так і у роботі зі впольованою здобиччю: проходження дезбар’єру перед заходом у мисливські господарства та на виході з них, розроблення туші кабанів тільки на спеціально обладнаних майданчиках, знищення відходів у утилізаційних ямах.

PigUA.info 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок