Галузь птахівництва та Держпродспоживслужба співпрацюватимуть для збільшення експорту

25-бер-2021

Цього тижня відбулася зустріч голови Асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка з очільницею Держпродспоживслужби Владиславою Магалецькою. Галузь птахівництва визнала зусилля державного органа для запровадження зонування щодо пташиного грипу та відновлення експорту м’яса птиці. Також Сергій Карпенко та Владислава Магалецька домовились про головні напрямки співпраці.

«Збільшення експорту продукції птахівництва, протистояння пташиному грипу та загрозам міграції перелітних птахів, допомога українському виробнику. Такі пріоритети співпраці під час зустрічі визначили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. На переконання керівника асоціації, сьогодні служба працює вкрай ефективно та професійно. Підтвердженням цьому є рішення Європейського Союзу щодо визнання зонування України за високопатогенним грипом птиці, яке почало діяти з 20 березня. Владислава Магалецька та Сергій Карпенко висловили сподівання, що прийняте рішення сприятиме скорішому відновленню росту показників як експорту, так і виробництва м’яса птиці в Україні», – повідомляють в Держпродспоживслужбі.

Більше новин
Україна йде на поступки, приймаючи нові "курячі квоти" від ЄС
12-черв-2019

Україна йде на поступки, приймаючи пропозицію Європейської комісії щодо збільшення імпортних квот для української курятини до 70 тис. тонн в рік. Про це заявив керівник економічного відділу представництва України при Європейському Союзі (Брюссель) Назар Бобицький, передає УНН з посиланням на DW.

"Насправді - ми йдемо на поступки. Без цієї угоди українські експортери м'яса птиці можуть продовжувати експортувати певні категорії птиці в ЄС без будь-яких квот, відповідно до положень угоди про асоціацію", - говорить він.

Уточнюється, що нова угода перебуває в процесі підготовки. Потім документ має бути ратифікований українським і Європейським парламентом.

Повідомляється, що за останній рік Україна суттєво збільшила поставки курятини в ЄС. Але, попри це, країна як і раніше залишається третім за величиною експортером м'яса птиці європейцям, поступаючись Бразилії і Таїланду.

Джерело: УНН

Детальніше
Експорт зерна у новому сезоні перевищив півмільйона тонн
05-лип-2019

Україна у новому сезоні експортувала вже понад півмільйона тонн зерна. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Міністерства аграрної політики і продовольства України.

За даними Мінагрополітики, станом на 5 липня у новому маркетинговому році Україна експортувала 636 тис. тонн зернових і зернобобових культур.

Зокрема:

пшениці - 64 тис. тонн;

ячменю - 6 тис. тонн;

кукурудзи - 566 тис. тонн.

Експорт борошна сягнув 3,6 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
Аграрний комітет підтримав законопроект про сільськогосподарську кооперацію
01-лист-2019

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримав законопроект №0856 про сільськогосподарську кооперацію.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Колеги, сьогодні аграрний комітет уніфіковано підтримав наш законпроект про кооперацію. Те саме зробив і підкомітет, який відповідав за його підготовку у другому читанні. Чекаємо його прийняття Верховною Радою України», ― написав Соколов.

Нагадаємо, даним законопроектом закладається ефективна модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка дозволяє підвищити його конкурентноздатність на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню (як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів), дає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і зберегти за собою неприбутковий статус.

Підготовка даного законопроекту здійснювалася з урахуванням найкращих світових практик та досвіду за участю низки провідних європейських та канадських експертів за підтримки ФАО та ЄБРР, Уряду Канади.

«Прийняття законопроекту дозволить адаптувати українське законодавство до законодавства країн-членів Європейського Союзу, Канади та США, які є світовими лідерами за рівнем розвитку сільськогосподарської кооперації. Крім того, його ухвалення сприятиме посиленню конкурентоздатності малих та середніх виробників, зокрема, та соціальному розвитку сільських територій загалом», — відмічають у ВАР.

Agravery

Детальніше
Альтернативні джерела грубих кормів для корів
02-січ-2019

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

 

Ячмінь

Овес

Жито

Тритикале

Пшениця

Суха речовина, %

15,4

19,1

19,8

24,2

18,9

Неструктурні вуглеводи, % СР

45,7

33,4

59,9

58,9

51,8

Крохмаль, % СР

25,8

20,2

36,3

39,3

31,4

Білок, % СР

15,6

13,1

12,8

17

17,9

НДК, % СР

34,4

44,8

23,6

20,4

26,7

КДК, % СР

17,4

25,4

8,4

7,7

12,5

ЧЕЛ, Мкал/кг СР

1,63

1,61

1,72

1,54

1,72

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок