Відтепер уповноважені фітосанітарні лабораторії можуть бути приватними

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

Збільшення внутрішнього виробництва з метою обмеження імпорту свинини в Китаї вже відбувається, але не так швидко, як хотіла б влада.

У 2020 році урядом Китаю затверджено будівництво 6,2 тис. нових свиноферм, оскільки органи влади хотіли б обмежити імпорт свинини, який вже в першому півріччі 2020 року перевищив загальний обсяг імпорту за весь 2019 рік.

«Імпорт свинини та субпродуктів до КНР у липні становив 560 тис. тонн, що на 87,1% більше у порівнянні з попереднім роком. Тільки імпорт свинини становив 430 тис. тонн, що на 120,2% більше у порівнянні з попереднім роком», – зазначає Лайл Джонс, директор з продажів компанії Gensus Inc на ринку Китаю.

Новий прогноз на 2019 рік свідчить про те, що імпорт свинини за весь рік досягне 3,9 мільйона тонн. Це майже вдвічі більше, ніж обсяг імпорту в 2019 році.

Відновленню поголів’я свиней сприяють не лише державні субсидії на будівництво ферм, але й великі інвестиції з-за кордону. Очікується, що виробництво свинини в країні дещо відновиться протягом другої половини 2020 року, але все ще може бути нижче нормального рівня, оскільки АЧС в Китаї все ще поширюється, що робить відновлення поголівя ще більш складним завданням. Крім того, поширення Covid-19 в країні зараз добре контролюється, тому споживання свинини в ресторанах, школах та інших компаніях швидко відновлюється. Через це очікується зростання попиту.

Крім того, Китай нарощує імпорт маточного поголів’я.

«Передбачається, що КНР до кінця 2020 року імпортує 15 тис. голів свиней для розведення, що дозволить встановити новий рекорд генетичного імпорту свиней. Внаслідок нестачі племінних свиней багато великих виробників реалізували стратегію для збереження ринкових свинок від своїх комерційних ферм для поповнення запасів свиноматок. Без сумніву, продуктивність цих тварин не буде на такому рівні, як високоякісна генетика. Ми чуємо повідомлення про зниження виробництва на 20-30% через використання невисокоякісної генетики», – додав пан Джонс.

Meat-Inform

За даними офіційної статистики, експорт української аграрної та харчової продукції за 8 місяців поточного року збільшився на $2,3 млрд, або на 24,5% порівняно з відповідним періодом 2016 року, і склав майже $11,5 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідково:

Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

3 листопада, уряд на позачерговому засіданні ухвалив проект бюджету-2020 до другого читання.

Про це йдеться на сайті Кабміну.

«Сьогодні ми ухвалили проект Бюджету-2020 до другого читання, опрацювавши висновки Верховної Ради. Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і якнайшвидше передамо документ до Верховної Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та президентом, тому відзавтра ми будемо обговорювати проект бюджету. І, звичайно, після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», — зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Нагадаємо, законопроектом пропонується з метою забезпечення вирішення важливих соціальних питань та ефективного використання коштів державного бюджету змінити загальні показники державного бюджету на 2019 рік:

зменшити доходи на 20 379,2 млн грн, у т.ч. за загальним фондом — на 20 107 млн грн, за спеціальним фондом — на 272,2 млн грн;

збільшити фінансування за спеціальним фондом на 1145 млн грн та відповідно на цю суму граничного обсягу дефіциту державного бюджету;

зменшити видатки на 20 658,8 млн грн, у т.ч. за загальним фондом зменшити на 21 984,7 млн грн, за спеціальним фондом збільшити на 1325,9 млн грн;

збільшити надання кредитів на 1427,7 млн грн.

Законопроектом передбачається збільшити видатки на вирішення пріоритетних та першочергових завдань (за рахунок зменшення інших видатків), насамперед, на:

збалансування фінансового стану державних вугледобувних підприємств та забезпечення фінансовими джерелами для виплати заробітної плати шахтарям, а також недопущення відключення шахт від електропостачання — 1000 млн грн;

здійснення усіх необхідних платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань — 1 677,7 млн грн;

національну безпеку і оборону — 1 361,9 млн грн;

фінансове забезпечення державою необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій заходів (резервний фонд) — 500 млн грн тощо.

milkua.info