Органічні продукти гублять біосферу планети

26-груд-2018

Шведські дослідники скрупульозно підрахували всі впливи, що надаються на біосферу органічним сільським господарством. Виявилося, що органічне фермерство завдає довкіллю куди більш вагомої шкоди, ніж звичайне сільське господарство, що використовує добрива та пестициди.

Згідно з дослідженням, проведеним в Чалмерсовському університеті технологій (Гетеборг, Швеція), органічне сільське господарство призводить до більш високих непрямих емісій вуглекислого газу, ніж звичайне сільське господарство, і тому сильніше впливає на клімат. Хоча безпосередні емісії нижче — в тому числі і завдяки відмові від використання викопного палива — сумарний баланс виявився не на користь органічного фермерства. Справа в тому, що внаслідок більш низької врожайності органічне землеробство використовує більше землі на одиницю виробленої продукції, а тому сприяє зменшенню площі лісів.

Дослідники розробили метод розрахунку сумарного впливу сільськогосподарських технологій на навколишнє середовище, в тому числі головним чином обсягу парникових газів, що виділяється при виробництві продуктів. За словами учасника проекту Стефана Вірсеніуса, шведська органічна озима пшениця обходиться клімату планети на 70% дорожче, а шведський органічний горох — на 50% дорожче, ніж ті ж продукти, вирощені інтенсивними методами.

Головна причина — відмова від використання добрив, що призводить до помітно більш низької врожайності. Таким чином, щоб зробити органічними методами таку ж кількість їжі, потрібно звільнити від дикої рослинності велику площу землі. Цей фундаментальний висновок дослідження стосується продуктів як землеробства, так і тваринництва: органічне м'ясо і молоко також наносять клімату більш важкої шкоди, ніж ті ж продукти, вироблені в умовах традиційного індустріалізованого сільського господарства. І оскільки світове виробництво продуктів харчування підпорядковується законам міжнародної торгівлі, органічний горох, вироблений в Швеції, лягає тягарем на тропічні ліси Амазонки і африканську савану.

Колишні дослідження не приводили до подібних висновків через обмеження використаних методів розрахунку, вважають автори роботи. Ними був розроблений комплексний метричний показник — «альтернативні вуглецеві витрати» (Carbon Opportunity Cost), що враховує, в числі інших факторів, кількість вуглецю, яке могло б утримуватися лісами на місці даної сільськогосподарської території.

Дослідники визнають, що з точки зору споживача органічні продукти як і раніше можуть бути кращими. По-перше, органічно вирощена рослинна їжа або курятина надають значно менший вплив на біосферу, ніж яловичина або баранина, вироблена звичайним способом. Крім того, залишаються в силі і звичайні аргументи: органічне землеробство завдає менше страждань тваринам і благотворніше позначається на місцевих екосистемах. Це не скасовує, однак, його шкоди для кліматичної системи планети в цілому.

Крім того, автори відзначають, що застосування біопалива може виявитися більш небезпечним для глобальної екосистеми, ніж викопне паливо. Аргумент той же: виробництво етанолу з пшениці, цукрового очерету і кукурудзи, або дизельного палива з рапсу, вимагає великих площ сільськогосподарських земель, так що сумарне навантаження на біосферу виявляється вище, ніж від застосування солярки і бензину. Біопаливо, вироблене з відходів, сильно перевершує по екологічності викопне паливо, проте потенціал його виробництва і застосування невеликий.

dairynews

Більше новин
Виробництво козячого молока в світі щорічно зростає майже на 30%
23-жовт-2018

Молочне козівництво буде розвиватися в усьому світі.

Таку думку висловив головний ветеринарний лікар групи компаній «Хунланд», керуючий директор консалтингової компанії «ФармСолюшн» Герт ван дер Хайден.

«У світі зростає населення і з ним зростання споживання продуктів харчування. Козяче молоко вважається більш корисним», — зазначив експерт, називаючи одним з факторів розвитку козівництва важливість продовольчої безпеки.

Найбільші виробники козячого молока в світі — Індія (26,4%), Бангладеш (12,5%), Судан (7,8%), Пакистан (4,2%), Франція (2,9%).

«В Європі ферми стають професійними, індустріальними», — зазначив Герт ван дер Хайден.

За його словами, в Європі на початку 2000-х козяче молоко займало 3,5% від загального обсягу молочного ринку, в 2016 році цифра досягла 12,9%.

«За останні 17 років у світі спостерігається 4-кратне зростання виробництва козячого молока. Середньорічний приріст — 27%. Цією стійкий і надійний тренд», — заявив експерт.

The DairyNews

Детальніше
Світові ціни на зернові та м'ясо сягнули рекордного показника за 10 років
11-жовт-2021

Середнє значення індексу продовольчих цін у світі сягнуло у вересні 130 пунктів, тим самим оновивши рекордний рівень за 10 років. Про це свідчать дані звіту Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Зазначимо, що індекс цін на зернові у вересні зріс на 2% проти серпня. Зокрема, світові ціни на пшеницю продовжили зростати й додали 4%, що на 41% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також на 3% зросли ціни на кукурудзу (на 38%) на тлі кращих прогнозів врожаю у США та Україні.

Середнє значення індексу цін на м'ясо склало у вересні 115,5 пункту. Показник практично не змінився порівняно з серпнем, але на 24,1 пункту (26,3%) перевищив відповідний показник минулого року.

agravery.com

Детальніше
Українських свинарів звільнили від сплати ПДВ за імпортованих чистопорідних тварин
03-черв-2020

Відповідний Закон 22 травня 2020-го року опублікували у виданні «Голос України». 

Так, ЗУ № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає поширення пільги ПДВ на ввезення племінних чистопорідних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Зокрема, у пункті 197.18 статті 197 Кодексу слова «суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу» замінили словами «сільськогосподарськими виробниками» (код пільги зі сплати податку на додану вартість 149 згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 (із змінами)).

Код пільги 149: Племінні чистопородні тварини, племінні (генетичні) ресурси за кодами 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10 згідно з УКТ ЗЕД, що здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Податкового кодексу України де 0103 10 00 00 — свині живі чистопорідні.

 

Сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа — підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

Прес-служба Асоціації «Свинарі України»

Детальніше
Аграрії виходять в поля, щоб уникнути продкризи
11-бер-2022

В Україні сільськогосподарські товаровиробники змушені почати весняно-польові роботи в умовах воєнного стану.

Про це йдеться у зверненні членів Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

«Війна йде, ворог лютує і продовжує поливати кров’ю нашу землю. На глобальних ринках на фоні війни в Україні виникла паніка через зерно. Ціни на зерно досягли свого історичного максимуму», — зазначають парламентарі.

На їхню думку, продовольча криза у світі неминуча.

«Ми змушені розпочати весняно-польові роботи під ракетами агресора — іншого виходу просто немає. Незважаючи на воєнну агресію ворога, аграрії мусять працювати і будуть це робити. Продовольча безпека держави лише в наших руках», — зазначається у повідомленні.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок