Оптові ціни на яйця знизилися на 10%, - Мінагрополітики

У період з 16 по 22 грудня 2017-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 113 осередків хвороб.

За минулий період Росія повідомила в МЕБ про два осередки африканської чуми свиней в Білгородській області та спалах нодулярного дерматиту в Оренбурзькій області.

Два вогнища ящура були відзначені в провінції Гуйчжоу (GUIZHOU) на території Китаю. Африканську чуму свиней зареєстрували в Польщі (87), Україні (7) та Чеській Республіці (2).

Нові вогнища високопатогенного грипу птахів виявили в Камбоджі (1), Нідерландах (2), ПАР (1), Південній Кореї (2), на Тайвані (2) і Філіппінах (1).

У Туреччині зафіксували вогнище сапу коней (1), країна раніше була благополучна щодо даного захворювання. Ветеринарні служби Єгипту (2) повідомили про випадки сказу у коней і великої рогатої худоби.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

У Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів готуються чотири масштабні проекти з цифровізації. Повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, йдеться про оцифрування електронного реєстру потужностей операторів ринку, запровадження електронних ветеринарних сертифікатів, цифровізацію фітосанітарних послуг та процесів, а також розробку онлайн платформи для подання та відслідковування скарг споживачів. 

«Впровадження цифрових послуг в Держпродспоживслужбі матиме позитивний вплив як для операторів ринку, так і для звичайних споживачів. В першу чергу ми говоримо про оптимізацію бізнес-процесів, про економію часу, про зручність, про можливість обміну документами з міжнародними партнерами, про унеможливлення фальсифікацій. Цифровізація Держпродспоживслужби - це вагомий крок до інтеграції з міжнародними інформаційними системами і до посилення наших експортних можливостей», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, одним  із проектів є вдосконалення Державного реєстру потужностей операторів ринку. Реєстрація потужностей буде відбуватися онлайн через портал «Дія» або портал Держпродспоживслужби. Це дозволить забезпечити обмін даними з іншими державними реєстрами, а також реалізувати зручну пошукову систему на порталі Держпродспоживслужби. Планується, що проект запуститься до кінця 2020 р. 
Ще одним проєктом цифровізації послуг служби є запровадження електронних міжнародних ветеринарних сертифікатів. Оформити документи можна буде онлайн  через сучасну інформаційну систему. Також буде можливість перевірки автентичності сертифікатів через QR-код (як для бізнесу, так і для іноземних партнерів та інспекторів).

«Серед плюсів — зменшення фінансового навантаження на бізнес щодо перекладу на 23 мови країн-ЄС, адже  переклад сертифікатів різними мовами буде здійснюватися автоматично. Крім того, планується інтеграція національної системи з іншими реєстрами служби, а також з європейською системою TRACES», — додали у відомстві. 

Цифровізація фітосанітарних послуг та процесів передбачає:

подачу заявки на оформлення вантажу онлайн, ведення аналітики оформлених документів;

унеможливлення підробки документів при експорті;

зменшення надходження міжнародних нотифікацій щодо невірного оформлення фітосанітарних сертифікатів;

оперативний контроль за переміщенням вантажів; обмін електронними фітосанітарними сертифікатами з торговельними партнерами, що попередить затримку вантажів при розмитненні в країні імпорту.

Реалізується також інтеграція національної системи зі світовою системою The HUB.

Серед озвучених на зустрічі проектів — розробка онлайн платформи для подання та відслідковування скарг споживачів. Цей інструмент дозволить споживачам оперативно подавати звернення та отримувати інформацію щодо їх розгляду, а Держпродспоживслужбі — оцифрувати та значно підвищити ефективність процесів роботи зі зверненнями та скаргами споживачів. 

kurkul.com

Держава повинна перейняти досвід сусідів та спростити складну систему отримання коштів для тих, хто дійсно хоче працювати.

Про це повідомив член ради Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ) Василь Малкович.

«Потрібно перейняти досвід Польщі, віддати гроші фермерам, а потім отримати звіт — на що та з якою користю вони були використані. Зрозуміло, що деякі моменти потрібно вдосконалити, має бути застава та інше. Але для людей, які справді хочуть працювати система отримання коштів повинна бути простішою», — наголошує Малкович.

Також він додає, що понад 8 років займався тваринництвом, з 13 голів збільшив стадо до 120 голів. Лише один раз він користувався програмою безвідсоткового кредиту на 5 років, і отримав 70 тис. грн.

«Окрім цього в банках ніколи нічого не брав, щоб не залишитися голим», — зауважує член ради асоціації.

Василь Малкович зазначає, що потрібно боротися зі створенням псевдокооперативів, бо майбутнє за тими, що відповідають стандартам.

«Кооперації добре працюють у світі. А в нас в Україні молочний бізнес монополізований. Не зрозуміло, як з цим боротися, щоб створювали не фейкові кооперативи, як роблять деякі молокозаводи, а дійсно ті, що відповідатимуть стандартам. За ними майбутнє. Люди повинні отримувати реальну ціну за молоко, а не дивитися, як в одну бочку зливають молоко різної якості, а ціну платять однакову», — підкреслює він.

agropolit

Щоб викупити землі, на які багато фермерів мають право постійного користування, відведеного часу до січня 2024 р. може бути недостатньо. Аграрії пропонують продовжити цей етап до 10 років.

Про це під час прес-конференції заявив голова Полтавського відділення Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Василь Бурлака.

За його словами, у фермерів зараз виникає багато запитань щодо ринку землі: процес йде, але він дуже затяжний. Тому сільгоспвиробники, які мають 20-30 га землі та обробляють ділянки на підставі права постійного користування, можуть не встигнути її викупити.

«Поки фермер збере документи, поки їх розгляне сесія, яка може збиратися раз на місяць чи раз на три місяці, так вже майже рік минув. І виходить, що залишився тільки рік. Ми просто не встигаємо. Тому просимо переглянути закон і дати нам на вирішення цих питань термін не у два роки, а до десяти. Більше того, не кожен фермер зараз має гроші, щоб викупити свої 20-30 га», — зазначає Василь Бурлака.

Виникають також проблеми, пов’язані з передачею земель у розпорядження територіальних громад. Фермери сподівалися, що вирішувати земельні питання на місцевому рівні їм буде легше, але є громади, де це виявилося навіть складніше.

AgroPortal.ua