Фермери просять продовження першого етапу ринку землі

Україна утримує позиції в ТОП-3 постачальників курятини в країнах Євросоюзу. Про це свідчить статистична звітність Європейської комісії, передає УНН.

Так, за сім місяців поточного року Україна експортувала 51 тис. тонн курятини в ЄС, і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м’яса птиці в Євросоюз третє місце.

За рік експорт української курятини в ЄС “просів” на 12,8%.

Трохи більше України поставив країнам ЄС Таїланд — 85,1 тис. тонн, посівши 2-е місце в рейтингу. За рік експорт таїландської курятини в ЄС впав на 7,1%.

Перше місце в рейтингу зайняла Бразилія. За сім місяців поточного року країна експортувала 131,9 тис. тонн м’яса птиці. Падіння експорту бразильської курятини в ЄС склало 3%.

Джерело: УНН

Україна, за прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку і Всесвітньої продовольчої організації, протягом наступних 10 років продовжить покращувати свою позицію на світовому ринку і, потенційно, увійде в топ-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до майже 14%.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ.

Згідно з повідомленням, очікується, що на світовому ринку збережеться тенденція до збільшення виробництва зернових. Так, згідно з оцінкою, в зв'язку зі збільшенням врожайності світове виробництво зросте на 375 млн тонн і перевищить 3 млрд тонн, зокрема, виробництво пшениці збільшиться на 86 млн тонн - до 839 млн тонн.

За прогнозами, виробництво пшениці в Україні на кінець 2029 року сягне 34 млн тонн або 4,1% світового виробництва. Для порівняння, в 2019 році виробництво пшениці було 28 млн тонн або 3,7% світового виробництва.

«Не дивлячись на те, що посівні площі під пшеницею, очікувано, залишаться майже незмінними, нарощування виробництва буде досягнуто за рахунок збільшення продуктивності на 20% - з 4,11 т / га в 2019 році - до 4,94 т / га в 2029 році . Також очікується, що Україна і надалі буде збільшувати експорт пшениці і на кінець 2029 він становитиме трохи більше 25 млн тонн», - наголошується в повідомленні.

ptichki.net

Блокування «зернового коридору» матиме негативні наслідки не лише для України, це вплине на продовольчу безпеку у світі та може спровокувати значне підвищення цін на зерно у майбутньому. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський сказав в ефірі загальнонаціонального марафону #UAразом.

«Ціни на зерно реагують негативно, вони будуть йти вгору. І ми дуже сподіваємось на спільну роботу з нашими партнерами, щоб виправити цю ситуацію», — зазначив Микола Сольський.

Підвищення цін відчують навіть ті країни, які ніколи не купували українського зерна, а також може загостритися продовольча криза. Насамперед, у найбідніших країнах світу.

Зрив угоди також відобразиться і на внутрішньому ринку. В Україні вже спостерігається тенденція до зменшення посівних площ. Фермери цього року посіяли озимих приблизно на 40% менше площ, ніж минулого року.

«Зерновий коридор є важливим для українського фермера тим, що ціна на зерно в перспективі росла, що давало змогу аграріям покрити затрати й провести майбутню посівну», — пояснив Міністр.

Микола Сольський підкреслив, що 70% українського експорту здійснювалося саме через морські коридори. І хоч Україна за останні місці значно наростила експорт альтернативними шляхами — через кордони з ЄС, зупинка морського експорту загрожує глобальній продовольчій безпеці.

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.