Держпродспоживслужба надаватиме послуги у цифровому форматі — Петрашко

В Україні станом на 1 вересня 2018 року утримується 2 млн 26 тисяч корів. Це на 3,5% менше, ніж на аналогічний період 2017 року. Поголів'я зменшилося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За останні 8 місяців скоротилось утримання промислових корів на 1,5% та склало 474 тис. Присадибні господарства скорочують поголів'я більш помітно — на 4,1% за аналізований період. Загальна їх кількість склала 1 млн 552 тис. голів.

Найбільший приріст індустріальних корів спостерігався у Житомирській області — на 3,2%. А також — в Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За аналізований період було вироблено на 2% менше молока, ніж у 2017 році. Загальний обсяг склав майже 7 млн т. В тому числі, обсяг промислового молока зріс на піввідсотка, до 1,9 млн т. Молока, виробленого у присадибному секторі, навпаки, надоєно на 3% менше — 5 млн т.

Найбільші обсяги індустріального молока були виготовлені у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Середня продуктивність промислових корів за 8 місяців склала 4,2 тис. кг на голову, що на 1,7% більше відповідного періоду минулого року.

Зниження постачання молока на переробку через сезонність та посушливу погоду вплинуло на зростання закупівельних цін на молоко у серпні. Крім того, підвищення вимог до параметрів якості молока, яке надходить на переробку, впливає на збільшення розриву між ціною молока екстра ґатунку та інших.

Основний приріст ціни відбувся в другій половині серпня. Так, середня ціна на молоко екстра ґатунку у серпні склала 9,19 грн, що на 21 коп. вище ціни липня. Вищий ґатунок у серпні коштував 8,51 грн, що на 5 коп. вище ціни липня. Перший ґатунок купували по 7,98 грн — на 2 коп. дешевше, ніж у липні.

Покращення ситуації із сирними схемами та посилення сезонного скорочення виробництва молока впливає на зростання цін на молоко по всіх ґатунках і на початку вересня продовжилась тенденція до збільшення цін.

Екстра ґатунок подорожчав найбільше — на 19 коп., до 9,48 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Вищий ґатунок додав 16 коп. у ціні та склав 8,69 грн. Перший ґатунок подорожчав на 7 коп. Його в середньому закуповували по 8,06 грн.

При цьому ціна на молоко, вироблене українським фермером, нижча ніж у його європейського колеги у середньому на 17%. Наприкінці серпня 100 кг молока в Україні коштувало € 26,9. Мова йде на ціну молока екстра гатунку без урахування ПДВ з вмістом жиру 4%, білка — 3,4%.

Для порівняння, у Польщі за таке молоко фермерам платять € 29,8, у Німеччині - € 31,4, у Нідерландах — € 31,9, а у Франції - € 32,8.

Аналітичний відділ АВМ

У Державному агентстві резерву України (Держрезерв) задумали створити холдингову держкомпанію «Агрорезерв». Вона повинна об’єднати десяток великих аграрних підприємств України, які перебувають на балансі Держрезерву.

Про те, що в країні до кінця поточного року планують створення холдингової держкомпанії «Агрорезерв», повідомив голова Держрезерву Вадим Мосійчук. За його словами, створення нової компанії буде здійснюватися в рамках реформи відомства.

«У нас є 10 підзвітних аграрних підприємств, сумарна потужність яких досягає 1 млн тонн зберігання зернових. До кінця цього року наша головна мета — об’єднати ці компанії в єдине держпідприємство „Агрорезерв“. А потім ще планується його корпоратизація», — зазначив Мосійчук.

За словами голови Держрезерву, створення єдиної держкомпанії має підвищити ефективність управління, налагодити роботу з активами, а також надасть можливість залучення великих закордонних інвесторів.

«В рамках консолідації та корпоратизації ми хочемо на наступному етапі залучити інвесторів в українське держпідприємство. Ми розглядаємо в 2019-2020 рр. часткову реалізацію пакета акцій до 25% на фондових майданчиках, але держава залишає за собою стратегічний пакет акцій», — розповів Вадим Мосійчук.

Чиновник також зазначив, що згідно з результатами оцінки аудиторської компанії, вартість необоротних активів 10 підприємств аграрного спрямування Держрезерву складає близько 1 мільярда гривень.

Джерело: Hyser.com.ua

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2020 року скоротилося на 9,8%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби статистики України.

Зокрема, сільськогосподарські підприємства за звітний період скоротили виробництво на 14,3%, а господарства населення — на 3,7%.

Виробництво рослинницької продукції всіма суб’єктами АПК скоротилося на 12,9,7%, виробництво тваринницької продукції — скоротилося на 2,2% у порівнянні з січнем-серпнем 2019 року.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

За даними Держстату, зростання виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за 2019 рік склав 1,1% у порівнянні з попереднім роком.

agronews.ua

Різке підняття вартості залізничних перевезень зерна, яке нещодавно відбулося в Україні, збільшить рівень збитковості агровиробництва та стане одним з факторів подальшого зменшення посівних площ.

АТ «Укрзалізниця» різко підвищила початкову ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів з 2817 грн до 4300 грн, що збільшує мінімальну вартість доставки аграрної продукції до порту на 53%.

ВАР виступає проти такого підходу АТ «Укрзалізниці» до перевезень зерна та пропонує заходи, які будуть сприяти зниженню вартості перевезень.

Про це йшлося під час засідання Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві під головуванням Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, що відбулося з представниками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та АТ «Укрзалізниця».

«АТ „Укрзалізниця“ різко підняла ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів одразу на 53%. Це призведе до збільшення вартості оренди вагонів як в „УЗ“, так і, відповідно, приватного парку, оскільки в сегменті зерновозів „УЗ“ виступає певним індикатором вартості. ВАР вважає, що такі різкі зміни є неприпустимими. Будь-яке обгрунтоване збільшення вартості перевезень має відбуватися планово», — каже Дмитро Кохан, заступник голови ВАР.

ВАР вважає, що потрібно збільшити пропозицію вагонів-зерновозів та пролонгувати часовий горизонт, на який проводяться аукціони з використання хопер-зерновозів, а також завчасно повідомляти про такі аукціони.

«Потрібно збільшити пропозицію вагонів від АТ „Укрзалізниця“ для рівномірного покриття попиту, тоді вартість буде середньозваженою. Якщо „УЗ“ буде виставляти вагони-зерновози не на найближчі 10 днів, як це робиться сьогодні, а на наступні 2 місяці, то ажіотажного попиту не буде, і ціни стабілізуються», — вважає Дмитро Кохан.

Якщо «УЗ» не змінить підхід до зерноперевезень, то збитки аграріїв поглибляться, що в подальшому призведе до падіння виробництва в галузі.

«Радикальне здорожчання логістики, в тому числі і тарифів „УЗ“ цьогоріч стане одним з чинників суттєвого скорочення посівних площ. Будь-які зміни у вартості логістики тільки погіршують становище агросектору і не сприяють його відновленню та збільшенню обсягів виробництва хоча б до минулорічних показників. Так, перевезення не можуть бути дешевими, але під час війни „УЗ“ не повинна отримувати надприбутків на зернових перевезеннях, потрібен міжгалузевий діалог і пошук балансу інтересів», — резюмував заступник голови ВАР.

uacouncil.org